Ухвала

від 20.11.2015 по справі 554/10540/15-к

ОКТЯБРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ПОЛТАВИ

Дата документу 20.11.2015 Справа № 554/10540/15-к

Провадження №1-кс/554/7231/2015

У Х В А Л А

20 листопада 2015 року м.Полтава

Слідчий суддя Октябрського районного суду міста Полтави ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві клопотання, винесене старшим слідчим з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № №32014170090000048 від 25.11.2014 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України, і погоджене начальником відділу прокуратури Полтавської області радником юстиції ОСОБА_4 про накладання арешту на майно,

ВСТАНОВИВ:

19 листопада 2015 року до Октябрського районного суду м.Полтави слідчим подано вищевказане клопотання про арешт майна (грошей) на розрахунковому рахунку.

В обґрунтування клопотання зазначено, що СУ фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №32014170090000048 від 25.11.2014 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України.

У ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_5 , будучи директором ТОВ «Грін Арт», являючись службовою особою, з метою ухилення від сплати податків, у період з 27.06.2014 по 01.04.2015, при здійсненні фінансово-господарської діяльності підприємства, будучи обізнаною, що для очолюваного нею товариства ТОВ «Форта-Ком» та ТОВ «Тейнер Груп» транспортно-експедиторських послуг та послуг по збиранню, знешкодженню, перевезенню та утилізації відпрацьованих мастил не надавали, імітуючи взаємовідносини з вказаними підприємствами, відобразила їх у бухгалтерському обліку та податковій звітності ТОВ «Грін Арт» шляхом завищення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість, що призвело до фактичного ненадходження до бюджету коштів на суму 858196,72 грн.

Слідчий вказує, що збитки державі у даному кримінальному провадженні завдані внаслідок злочинних дій службової особи ТОВ «Грін Арт» ОСОБА_5 . Таким чином, зазначає, що юридична особа ТОВ «Грін Арт» несе матеріально-правову відповідальність за злочинні дії своїх працівників.

19.11.2015 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України, які відносяться до злочинів невеликої тяжкості.

У зв`язку з цим, слідчий вважає, що на банківські рахунки ТОВ «Грін Арт» необхідно накласти арешт, оскільки вони використовувались для вчинення злочинів.

Таким чином, у слідства виникла необхідність у накладенні арешту на грошові кошти на банківських рахунках ТОВ «Грін Арт».

З урахування наведеного, слідчим ставиться питання про накладення арешту на всі грошові кошти, які знаходяться або будуть надходити на банківські рахунки ТОВ «Грін Арт» уПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме: №НОМЕР_1 , відкритий 10.06.2014 року (українська гривня) та №НОМЕР_2 відкритий 07.04.2015 року (українська гривня). Зобов`язати ПАТ КБ «ПриватБанк» негайно повідомити СУ ФР ГУ ДФС у Полтавській області про всі суми, на які накладений арешт, а також відразу у випадку надходження коштів на зазначені банківські рахунки ТОВ «Грін Арт». Заборонити здійснення платежів з даних рахунків ТОВ «Грін Арт» за виключенням виплати заробітної плати, страхових внесків на загальнообов`язкове пенсійне страхування та інших виплат до бюджету, у тому числі сплати податків.

Під час розгляду слідчим суддею питань даного клопотання рішення про фіксацію процесуальної дії за допомогою технічних засобів судом не приймалось, клопотань від учасників процесуальної дії про застосування технічних засобів фіксування до суду не надійшло, що відповідає приписам статті 107 КПК України.

У судовому засіданні слідчий клопотання підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні, просив його задовольнити, посилаючись на доводи, викладені у клопотанні

Підозрювана ОСОБА_5 , як представник ТОВ «Грін Арт», у судове засідання не з`явилась, надала до суду заяву про розгляд клопотання без участі представника ТОВ «Грін Арт», у якій заперечувала проти вимог клопотання, посилаючись на те, що в результаті накладення арешту на грошові кошти підприємства ТОВ «Грін Арт» не зможе виплачувати заробітну плату працівникам, і, як наслідок, повністю зупиниться робота підприємства. Крім того, зазначила, що прокурором у кримінальному провадженні не було заявлено цивільний позов про відшкодування збитків в дохід держави.

За таких обставин слідчий суддя вважає за можливе розглянути вказане клопотання про арешт майна без участі представника власника майна.

Вивчивши суть клопотання, заслухавши доводи слідчого, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя встановив наступне.

Як вбачається з витягу з кримінального провадження № 32014170090000048 25.11.2014 внесені відомості за фактами кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України, а також зазначено, що особою, якій повідомлено про підозру, є ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Так, встановлено, що 19.11.2015 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366, ч.4 ст.358 КК України.

Згідно копії наказу №108-К від 02.06.2014 ОСОБА_5 призначено на посаду директора ТОВ «Грін Арт» з правом підпису усіх документів підприємства.

Згідно проведеної перевірки від 24.10.2014 ТОВ «Грін Арт» встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.4 ст.198, п.201.4, п.201.6 ст.201 Податкового Кодексу України.

За наслідками позапланової документальної перевірки ТОВ «Грін Арт» складено акт №9/16-03-22-04-09/37600604 від 15.10.2015, згідно якого ТОВ «Грін Арт» донараховано податок на прибуток підприємств у сумі 2198122 грн. та податок на додану вартість у сумі 1677464 грн. Висновком судово-економічної експертизи №1512 від 26.10.2015, частково підтверджені висновки акту перевірки №9/16-03-22-04-09/37600604 від 15.10.2015, а саме щодо донарахованих сум податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам у липні 2014 року з ТОВ «Форта-Ком» та ТОВ «Тейнер Груп» на суму 406514,22 грн.

З наданої до суду копії листа Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області вбачаються відомості про відкриті банківській рахунки ТОВ «Грін Арт», зокрема у ПАТ КБ «ПриватБанк» (МФО 305299), а саме: №НОМЕР_1 , відкритий 10.06.2014 року (українська гривня) та №НОМЕР_2 відкритий 07.04.2015 року (українська гривня).

Відповідно до ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК Україниарештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку. Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Арешт на майно накладається винятково на підставі ухвали слідчого судді.

Відповідно до ч.3ст. 170 КПК Україниарешт може бути накладено на нерухоме і рухоме майно, майнові права інтелектуальної власності, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковому вигляді, цінні папери, корпоративні права, які перебувають у власності у підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, і перебувають у нього або в інших фізичних, або юридичних осіб, а також які перебувають у власності юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення можливої конфіскації майна, спеціальної конфіскації або цивільного позову.

За змістом чинного законодавства, зокрема, ч. 2ст. 170 КПК України, слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно у вигляді речей, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у частині другійстатті 167 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.167 КПК України майно може бути у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:1) підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди; 2) призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення; є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом; 4) одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Згідно ч.4 ст.171 КПК України вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, повинна бути співмірною із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Відповідно до ч. 4ст.173 КПК Україниу разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

У даному випадку згідно витягу з ЄРДР із правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.212, ч.1 ст.366 та ч.4 ст.358 КК України, та за фабулою керівництво ТОВ «Грін Арт» вчиняє протиправні дії з метою ухилення від сплати податків.

Слідчий у клопотанні зазначає, що на банківські рахунки ТОВ «Грін Арт» необхідно накласти арешт, оскільки вони використовувались для вчинення злочинів. Однак будь-яких достатніх доказів в обґрунтування зазначеного твердження слідчим до суду не надано.

Судом встановлено, що цивільний позов до ТОВ «Грін Арт» щодо відшкодування завданих збитків заявлено не було.

Крім того, враховуючи мету арешту майна, а саме забезпечення можливої конфіскації майна та цивільного позову, вартість майна, яке належить арештувати з метою забезпечення цивільного позову, має бути співмірною з розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та має узгоджуватись із санкцією статті, яка передбачає покарання за злочин, у вчиненні якого підозрюється чи обвинувачується особа.

Однак у судовому засіданні не було надано доказів щодо обсягу грошових коштів, які перебувають на рахунку та належать ТОВ «Грін Арт» (код ЄДРПОУ 37600604), що позбавляє слідчого суддю можливості встановити розмір грошових коштів, на які може бути накладено арешт у рамках заявленого клопотання на вказаних рахунках та встановити співмірність із розміром шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Натомість, слідчим у клопотанні висунуто вимогу про накладення арешту на всі грошові кошти, які знаходяться або будуть надходити на банківські рахунки ТОВ «Грін Арт», що не відповідає положенням кримінального процесуального законодавства у контексті співмірності із завданими збитками.

Відповідно до вимог ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту. При цьому відповідно до вимог ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, достатніх підстав вважати, що майно на розрахункових рахунках відповідає критеріям, зазначеним у ч.2 ст.167 КПК України Кодексу в ході розгляду клопотання не встановлено.

У судовому засіданні встановлено, що про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень на час розгляду клопотання повідомлено конкретній особі ОСОБА_5 , між тим, власником рахунку є не фізична особа, а юридична особаТОВ «Грін Арт», яка несе зобов`язання перед державою, а також іншими фізичними та юридичними особами. Крім того, з даного рахунку можуть здійснюватись виплати на оплату праці тощо, що може призвести до обмеження законних прав та викликати наслідки, які суттєво позначаться на інтересах інших осіб.

За таких обставин, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про арешт майна є на теперішній час передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.132,170-173, 309 КПК України,слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління ДФС у Полтавській області ОСОБА_3 про накладання арешту на розрахунковий рахунок відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Полтавської області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1