Справа №2-7947/15
(№760/19006/15-ц)
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 листопада 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі головуючого судді - Оксюти Т.Г.,
при секретарі - Горупа В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укреко-ойл» про виплату грошової компенсації за час затримки виплати заробітної плати, втрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернулась до суду з позовом до Державного підприємства «Укреко-ойл» та просила стягнути з відповідача на свою користь грошову компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38444,48 грн., втрати від інфляції за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 13974,82 грн., та відшкодувати моральну шкоду в сумі 20000,00 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що вона перебувала у трудових відносинах з Державним підприємством «Укреко-ойл», де займала посаду начальника юридичного відділу.
05.01.2015 року позивача було звільнено у зв'язку зі скороченням штату працівників та зміною суттєвих умов праці.
Зазначила, що повний розрахунок у зв'язку із звільненням позивача, відповідач провів лише 24.07.2015 року, тобто із затримкою розрахунку на 136 днів.
З урахуванням викладеного та відповідно до ст. 117 КЗпП України позивач просила стягнути грошову компенсацію за затримку розрахунку в сумі 38444,48 грн.
Крім того, з 17.07.2014 року виплата заробітної плати позивача проводилась відповідачем з порушенням строків, у зв'язку з чим позивач вважає, що це є підставою для виплати їй компенсації втрати частини її доходів в сумі 13974,82 грн.
Внаслідок порушення відповідачем норм трудового законодавства щодо оплати праці, позивачу було завдано також моральної шкоди, яку вона оцінює в сумі 20000,00 грн.
На підставі викладеного просила позов задовольнити.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Відповідач Державне підприємство «Укреко-ойл» в судове засідання свого представника не направив, про дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Згідно ч. 2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника відповідача.
Суд, вислухавши думку позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 17.07.2014 року на підставі наказу №9 позивача ОСОБА_1 було прийнято на роботу в ДП «Укреко-ойл» на посаду начальника юридичного відділу з окладом у 6100,00 грн.
05.01.2015 року на підставі наказу від 05.01.2015 року №41 позивача звільнено з посади начальника юридичного відділу ДП «Укреко-ойл» у зв'язку зі скороченням штату працівників та зміною суттєвих умов праці (п. 1 ст. 40 КЗпП України).
Встановлено, що при звільненні позивача з нею не було проведено розрахунку.
Повний розрахунок у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 було проведено 24.07.2015 року.
Позивач просила стягнути з Державного підприємства «Укреко-ойл» на свою користь грошову компенсацію за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38444,48 грн., на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст. 116 КЗпП України.
Статтею 116 КЗпП України визначено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи організації проводиться в день звільнення.
Відповідно до ст. 117 Кодексу законів про працю в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Відповідно до п. 32 Постанови Пленуму Верховного Суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів» у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв'язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100.
Згідно з абзацом 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, які передували події, з якою пов'язана відповідна виплата. Абзацом 2 п. 8 вказаного Порядку встановлено, що в разі коли середня місячна заробітна плата визначена законодавством як розрахункова величина для нарахування виплат і допомоги, вона обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати, розрахованої згідно з абзацом першим цього пункту, на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді.
Відповідно до розрахункових листків позивача, заробітна плата за фактично відпрацьовані ОСОБА_1 останні два місяці становить 11590,00 грн. (заробітна плата за листопад 2014 року 5490,00 грн. + заробітна плата за грудень 2014 року 6100,00 грн.).
Кількість фактично відпрацьованих, протягом останніх двох календарних місяців робочих днів становить 41 день (кількість робочих днів за листопад 2014 року 18 + кількість робочих днів за грудень 2014 року 23 дня).
Отже, розмір середньої заробітної плати за один робочий день відповідно до абзацу 1 пункту 8 зазначеного вище Порядку розраховується шляхом ділення нарахованої заробітної плати за два останні відпрацьовані календарні місяці (11590,00 грн.) на число відпрацьованих робочих днів за вказані останні календарні місяці, та відповідно становить 282,68 грн.
Для розрахунку кількості днів затримки виплати належної позивачу заробітної плати слід керуватись листом Міністерства Соціальної політики України від 09.09.2014 року №10196/0/14-14/13 «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2015 рік», яким встановлено загальну кількість робочих днів у кожному місяці за 2015 рік.
При здійсненні розрахунку періоду затримки виплати належних позивачу коштів необхідно врахувати, що за січень та липень компенсації підлягають лише 18 робочих днів, оскільки звільнено позивача було 05.01.2015 року, а виплату належних їй сум при звільненні здійснено 24.07.2015 року.
Кількість робочих днів за період з 06.01.2015 року по 24.07.2015 року становить 136 робочих днів (18 днів у січні + 20 днів у лютому + 21 день у березні + 21 день у квітні + 18 днів у травні + 20 днів у червні + 23 дні у липні).
Абзацом 1 п. 8 Порядку, встановлено, що нарахування виплат, які обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, проводяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, отже 282,68 грн. * 136 днів = 38444,48 грн.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача Державного підприємства «Укреко-ойл» на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 38444,48 грн.
Крім того, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь втрати від інфляції за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 13974,82 грн., на що слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 95 КЗпП України заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.
Згідно ст. 34 Закону України «Про оплату праці», компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги, у порядку, встановленому чинним законодавством.
Ст.ст. 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати часини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Встановлено, що з 17.07.2014 року, відповідно до виписки з рахунку позивача, відкритого для отримання заробітної плати, виплата заробітної плати проводилась відповідачем з порушенням строків, передбачених чинним законодавством України, що є підставою для виплати позивачу компенсації втрати частини її доходів.
З розрахунку наданого позивачем вбачається, що втрати від інфляції за невчасно виплачену заробітну плату становлять 13974,82 грн.
Вказаний розрахунок є вірним, сторонами у справі не оспорювався, а тому може бути взятим судом до уваги при вирішенні даної справи по суті.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача Державного підприємства «Укреко-ойл» на користь ОСОБА_1 втрати від інфляції за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 13974,82 грн.
Позивач також просила стягнути моральну шкоду в сумі 20000,00 грн., на що слід зазначити наступне.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 р. « Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Відповідно до положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення його прав. При цьому, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається залежно від характеру правопорушення, глибини душевних страждань, ступеня вини відповідача, який завдав моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Розмір відшкодування визначається судом з урахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, яка заподіяла шкоду, фізичних чи моральних страждань потерпілого, а також інших негативних наслідків.
Згідно ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Як встановлено в судовому засіданні, позивачу ОСОБА_1, у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні була завдана моральна шкода, яка полягала у постійній нервовій напрузі та хвилюванні щодо неможливості стягнення з відповідача вищевказаних коштів.
При цьому, виходячи з обставин справи суд вважає, що розмір моральної шкоди, завданої ОСОБА_1 в сумі 20000,00 грн. значно завищений нею і з Державного підприємства «Укреко-ойл» на її користь підлягає стягненню моральна шкода в сумі 5000,00 грн.
Згідно ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
Згідно ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього кодексу.
Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 524,19 грн. (за вимоги майнового характеру) та 200,01 грн. (за відшкодування моральної шкоди), та на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 287,19 грн. (за відшкодування моральної шкоди).
Керуючись Постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995 року «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», ст.ст. 47, 95, 116, 117 КЗпП України, ст. ст. 10, 27-30, 57-60, 88, 174, 197, 209, 212-214, 218, 224 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
Позов ОСОБА_1 до Державного підприємства «Укреко-ойл» про виплату грошової компенсації за час затримки виплати заробітної плати, втрат від інфляції та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Укреко-ойл», код ЄДРПОУ 38138524, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 компенсацію за затримку розрахунку при звільненні в сумі 38444,48 грн. та втрати від інфляції за невчасно виплачену заробітну плату в сумі 13974,82 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Укреко-ойл», код ЄДРПОУ 38138524, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, моральну шкоду в сумі 5000,00 грн.
Стягнути з Державного підприємства «Укреко-ойл», код ЄДРПОУ 38138524, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 на користь ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1, судовий збір в сумі 524,19 грн. (за вимоги майнового характеру) та 200,01 грн. (за відшкодування моральної шкоди).
Стягнути з Державного підприємства «Укреко-ойл», код ЄДРПОУ 38138524, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 35 на користь держави судовий збір в сумі 287,19 грн. (за відшкодування моральної шкоди).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя:
Суд | Солом'янський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 20.11.2015 |
Оприлюднено | 27.11.2015 |
Номер документу | 53747545 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Солом'янський районний суд міста Києва
Оксюта Т. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні