Рішення

від 18.11.2015 по справі 210/3476/15-ц

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1 ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/3476/15-ц

Провадження № 2/210/1663/15

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"18" листопада 2015 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу у складі:

головуючого судді Скотар Р.Є.,

за участі секретаря Таранущенко В.С.,

за участі сторін не з’явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, в порядку ч.2 ст.197 ЦПК України, цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про встановлення факту належності на праві особистої приватної власності нерухомого майна та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом ,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2, 06 серпня 2015 року звернулася до суду з вищезгаданим позовом , в якому просить встановити факт належності ОСОБА_3, померлому 30.05.2011 року на праві приватної власності гаражу, розташованого по вул.Ціолковського ( в районі школи №15) в м.Кривому Розі та визнати за нею право власності на гараж в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 30.05.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 30.05.2011 року помер її чоловік ОСОБА_3 Після його смерті відкрилася спадщина, в тому числі індивідуальний гараж, розташований по вул.Ціолковського (в районі школи №15) в м. Кривому Розі на земельній ділянці площею 0,0063 га. В установлений законом строк вона звернулася до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини та отримала свідоцтва про право на спадщину, однак у видачі свідоцтва про право на спадщину на гараж їй було відмовлено у зв’язку з відсутністю правовстановлюючих документів на гараж, тому вона звернулася до суду за захистом своїх порушених прав.

Позивач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явилася, скориставшись правом представництва відповідно до ст.38 ЦПК України.

Представник позивача ОСОБА_4 (довіреність від 04.09.2015 року, дійсна до 24.09.2018 року) в судовому засіданні присутньою не була, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, підтримала позовну заяву, просила задовольнити, не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Представник відповідача - виконкому Дзержинської районної у місті ради в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляд справи повідомлений, що підтверджується підписом уповноваженої особи, про причини неявки суд не повідомив, заперечень проти позову, заяви про розгляд справи за відсутності представника суду не надав.

Відповідно до ч.1 ст. 224 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача (відповідачів), який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Враховуючи викладене, суд вважає, що судове засідання можливо провести без участі сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксування судового засідання технічними засобами, що буде відповідати вимогам ст.197 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 06.11.1963 року (а.с.4).

Рішенням Виконкому Дзержинської районної ради народних депутатів м.Кривого Рогу №262/5 від 13.09.1991 року ОСОБА_3, що мешкає по вул.Ціолковського,12-5, виділено земельну ділянку під будівництво капітального гаражу у блоці існуючих гаражів по вул.Ціолковського в районі СШ №15, що підтверджується архівним витягом №447 від 17.12.2012 р. (а.с.17,22).

ОСОБА_3 помер 30.05.2011 року, що вбачається з свідоцтва про смерть серії І-КИ № 396112, виданого Центрально-Міським відділом РАЦС КМУЮ від 31.05.2011 року, актовий запис № 669 (а.с.3).

На час смерті правовстановлюючі документи на гараж оформлено не було.

Після смерті ОСОБА_3 позивач в установлений законом строк звернулася до державного нотаріуса Першої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини.

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкоємцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Згідно ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що за життя ОСОБА_3 заповіт на складався. Позивач ОСОБА_2 прийняла всю спадщину після смерті свого чоловіка, інші спадкоємці діти спадкодавця ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відмовилися від прийняття спадщини на користь ОСОБА_2

Державним нотаріусом Першої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_7, позивачу ОСОБА_2, 04.01.2012 року видано свідоцтва про право на спадщину за законом на грошові внески та земельну ділянку. ( а.с.118-122 ). На звернення щодо отримання свідоцтва про право на спадщину на майно, що залишилася неоформленим, повідомлено про необхідність надання правовстановлюючого документу та технічного паспорту на нерухоме майно (а.с.70 ).

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 2 В«Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьВ» (у відповідній редакції) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно відомостей про технічний стан нерухомого майна від 16.03.2015 року, наданих ТОВ «Оціночна фірма «Погляд» відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України 24.05.2001 року за № 127 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.07.2001 року за № 582/5773 -гараж, розташований по вул.Ціолковського (в районі школи №15) не відноситься до самочинного будівництва та на який не оформлені правоустановчі документи. (а.с.18). З технічного паспорту на гараж, вбачається, що його збудовано у 1991 році, з цегли та залізобетону, площа основи 34,5 кв.м (а.с.19-21). Дійсна вартість гаражу б/н, розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м.Кривий Ріг, вул. Ціолковського (в районі школи №15) станом на 10.08.2015 року складає 22270,00 грн (а.с.59).

Земельна ділянка площею 0,0063 га, розташована по вул. Ціолковського (у районі школи №15) відведена Криворізькою міською радою під розміщення індивідуального гаражу та передана в оренду позивачу 16.02.2015 року, строком на п’ять років (кадастровий номер земельної ділянки 1211000000:02:158:0032) відповідно до договору оренди земельної ділянки, укладеним між Криворізькою міською радою та ОСОБА_2 16.02.2015 року (а.с.11).

Відповідно до вимог ст.39 ЗУ «Про градобудівельну діяльність» в Україні, експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється. Але ця вимога не розповсюджується на побудови, які були збудовані до 05.08.1992 року. До цього часу в Україні не існувало нормативного документу, який вимагав би обов’язкове введення приватної побудови в експлуатацію.

Тому для оформлення права власності (реєстрації) на збудовані до 05.08.1992 року приватні будинки, гаражі, сараї та інші господарські побудови законодавство не вимагає введення таких об’єктів в експлуатацію та отримання від інспекції державного архітектурно-будівельного контролю сертифіката відповідності.

Таку позицію висловлює й сама інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в листі від 01.09.2011 року за N 40-12-2409 «Относительно принятия в эксплуатацию объектов, законченных строительством до 5 августа 1992 года». При цьому, дата забудови встановлюється із відомостей вказаний у технічному паспорті. Аналогічна позиція закріплена в листі інспекції державного архітектурно-будівельного контролю від 01.09.2011 р. за N 40-12-2409 в якому роз’яснено, що для реєстрації права власності на побудови до 05.08.1992 року достатньо технічного паспорту з датой забудови, а документи, що підтверджують введення в експлуатацію, не потрібні. Державна реєстраційна служба (Укргосреєстр) в листі від 12.03.2013 № 95-06-15-13 також надала роз’яснення відносно реєстрації прав на нерухоме майно, яке побудовано до 1992 року. Зокрема, для проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, побудоване до 05.08.1992 року, документом, який свідчить про прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об’єкту, є технічний паспорт на цей об’єкт.

Аналізуючи вище викладене, слідує, що побудований гараж не підлягає прийняттю в експлуатацію, оскільки він збудований у 1991 році.

Отже, ОСОБА_3 побудував 1991 році та особисто користувався даним об'єктом нерухомості, відповідна реєстрація не була проведена, оскільки на момент будівництва не потребувалось оформлення права власності згідно до діючого законодавства .

Згідно вимог ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів зокрема може бути - визнання права.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів що мають юридичне значення", суд може встановити факти, що мають юридичне значення, зокрема: факт володіння будівлею на праві приватної власності.

Приймаючи до уваги ті обставини, що за життя ОСОБА_3 побудував відповідний гараж у 1991 році, правомірно володів та користувався гаражем б/н по вул. Ціолковського (в районі школи №15), суд вважає можливим встановити факт належності за життя ОСОБА_3, померлому 30 травня 2011 року, на праві приватної власності зазначеного вище гаражу.

Таким чином, позивач, як спадкоємиця першої черги, яка прийняла спадщину у встановленому законом порядку, має право на спадщину за законом на майно, яке належало за життя спадкодавцю.

На підставі викладеного, з урахуванням вимог ст..ст.16, 331,1218,1258,1261 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 58, 60, 64, 86, 88, 209, 212-215, 224-226 ,293ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Дзержинської районної у місті ради про встановлення факту належності на праві особистої приватної власності нерухомого майна та визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом задовольнити.

Встановити факт належності за життя ОСОБА_3, померлому 30 травня 2011 року, на праві приватної власності гаражу, загальною площею 35,2 кв.м, розташованого на земельній ділянці площею 0,0063 га, який знаходиться по вул.Ціолковського (у районі школи №15) у Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 30 травня 2011 року, право власності на гараж, загальною площею 35,2 кв.м, розташований на земельній ділянці площею 0,0063 га, який знаходиться по вул.Ціолковського (у районі школи №15) у Дзержинському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Відповідно до статей 231, 232 ЦПК України оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та вразі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку - після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: Р. Є. Скотар