Ухвала

від 23.11.2015 по справі 592/8921/15-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №592/8921/15-к Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1 Номер провадження 11-сс/788/324/15 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - Клопотання слідчого, прокурора, сторони кримінального провадження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 листопада 2015 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

апелянта ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Суми матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2015 року про накладення арешту на тимчасово вилучене майно,-

ВСТАНОВИЛА:

Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 10.09.2015 р. о 16:00 годині в гаражному приміщенні № НОМЕР_1 автогаражного кооперативу за адресою м. Харків, проспект 50 років СРСР, отримав для перевезення 660 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які в подальшому, використовуючи автомобіль марки «IVECO Daily», д.н. НОМЕР_2 , транспортував з метою подальшого їх збуту.

11.09.2015 року в ході огляду автомобіля марки «IVECO Daily», д.н. НОМЕР_2 , співробітниками СУФР ГУ ДФС у Сумській області було вилучено 660 літрів незаконно виготовлених алкогольних напоїв, які знаходились у 66 тетрапакетах ємкістю по 10 л без торгових знаків, автомобіль марки «ІVЕСО Daily» з державним номером НОМЕР_2 , посвідчення водія серії НОМЕР_3 на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 29.03.2003 р. про реєстрацію автомобіля марки «IVECO Daily», д.н. НОМЕР_2 та первинні бухгалтерські документи, які ОСОБА_7 використовував для транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

11.09.2015 року до Ковпаківського районного суду м. Суми звернувся слідчий з ОВС ВЕР СУФР ГУ ДФС у Сумській області ОСОБА_8 з клопотанням, погодженим з прокурором, про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, мотивуючи свої вимоги необхідністю в рамках даного кримінального провадження проведення ряду експертиз по дослідженню алкогольних напоїв, що містяться в тетрапакетах, для чого є потреба в їх збереженні без доступу сторонніх осіб, що може вплинути на об`єктивність проведених досліджень, крім того наявні достатні підстави вважати, що тимчасово вилучені алкогольні напої без товарного знаку є предметом кримінального правопорушення, а вилучений транспортний засіб є засобом його вчинення, при цьому вилучені речі можуть бути використані як докази фактів та обставин, які встановлюються під час кримінального провадження.

Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2015 року клопотання слідчого було задоволено та накладено арешт на майно, вилучене 11.09.2015 року під час проведення огляду автомобіля марки ««IVECO Daily», д.н. НОМЕР_2 , зокрема: 66 тетрапакетів з алкогольними напоями ємкістю по 10 л; автомобіль марки «ІVЕСО Daily» з державним номером НОМЕР_2 , який зареєстрований за ОСОБА_9 , видаткові накладні №СГ-0001482 від 23.07.2015р., №СГ-0001647 від 20.08.2015р., №СГ-0001804 від 10.09.2015 р., товарно-транспортні накладні від 23.07.2015р., 20.08.2015р., 10.09.2015р., копії сертифікатів відповідності ПрАТ «Вікторія» на винну продукцію, копія посвідчення про якість винної продукції у спожитковій тарі ПрАТ «Вікторія», договори між ОСОБА_7 та ТОВ «Ортан» на надання послуг з доставки та транспортної обробки вантажів.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_7 , не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням з підстав його необгрутованості та передчасності, просить скасувати ухвалу слідчого судді в частині накладення арешту на автомобіль. Мотивація доводів останнього зводиться до того, що ОСОБА_7 не був обізнаний у незаконності виготовлення алкогольних напоїв, перевезення яких здійснював на підставі договору з ТОВ «Ортан», зауважує, що підозра в інкримінованому кримінальному правопорушенні на даний час йому не пред`явлена, вилучений транспортний засіб є єдиним засобом для утримання його сім`ї, між тим, наголошує, що розгляд питання про арешт тимчасово вилученого майна здійснювався за його відсутності, зазначає, що, накладаючи арешт на автомобіль, слідчим суддею суттєво обмежено право на володіння та користування належним йому майном.

Заслухавши суддю-доповідача про зміст ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, пояснення ОСОБА_7 на підтримку поданої апеляційної скарги, думку прокурора ОСОБА_6 , про законність ухвали слідчого судді і необґрунтованість апеляційної скарги, дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 170 КПК України слідчий суддя або суд під час судового провадження накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 цього Кодексу, зокрема якщо вони є засобами чи знаряддями вчинення кримінального правопорушення та зберегли на собі його сліди, є предметом кримінального правопорушення.

Задовольняючи клопотання слідчого про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, слідчий суддя вказаних норм закону дотримався.

Так, 11.09.2015 року дійсно під час проведення в порядку визначеному ст. 237 КПК України огляду автомобіля, володільцем якого є ОСОБА_7 , а власником, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, - ОСОБА_10 , були виявлені та тимчасово вилучені незаконно виготовлені алкогольні напої, посвідчення водія на ім`я ОСОБА_7 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 від 29.03.2003 р., автомобіль марки «ІVЕСО Daily» д.н. НОМЕР_2 , а також первинні бухгалтерські документи, які ОСОБА_7 використовував для транспортування незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

Слідчий обґрунтовано мотивував своє клопотання тим, що для здійснення кримінального провадження, вилучене майно має суттєве значення, ці предмети визнані речовими доказами, при цьому в ході досудового розслідування є необхідність у проведенні експертиз по дослідженню вилучених алкогольних напоїв, для чого є потреба в їх збереженні без доступу сторонніх осіб, що може вплинути на об`єктивність проведених досліджень, при цьому в разі незастосування заборони, а саме арешту вилучених алкогольних напоїв, транспортного засобу та первинних бухгалтерських документів, це матиме негативні наслідки, які можуть перешкодити даному кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, врахував наведені обставини і вірно прийшов до висновку про наявність передбачених законом підстав для накладення арешту на майно, тимчасово вилучене в ході огляду автомобіля, володільцем якого є ОСОБА_7 .

Колегія суддів вважає, що слідчим суддею вірно встановлено, що у матеріалах кримінального провадження маються дані, які дають підстави вважати, що вищевказане майно відповідно до п.1,3 ч.2 ст. 167 КПК України має значення для встановлення істини у розслідуванні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.204 КК України, оскільки є достатні підстави вважати, що вилучене майно, зокрема алкогольні напої є предметом кримінального правопорушення, пов`язаного з їх незаконним обігом, а вилучений транспортний засіб є засобом його вчинення, при цьому ненакладення арешту на вказане майно може призвести до негативних наслідків, які можуть перешкодити даному кримінальному провадженню, що утруднить здійснення провадження досудового розслідування кримінального правопорушення, у зв`язку з чим на підставі ч.2 ст.170 КПК України клопотання слідчого є обґрунтованим.

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а тому доводи апелянта з приводу непричетності до інкримінованого злочину, не заслуговують на увагу колегії суддів.

Що стосується тверджень апелянта стосовно розгляду вищевказаного клопотання за його відсутності, то вони, на переконання колегії суддів, є також безпідставними, з огляду на те, що ч.1 ст. 172 КПК України містить вичерпний перелік осіб, за участі яких відбувається розгляд клопотання про арешт майна, при цьому в рамках даного провадження ОСОБА_7 є лише володільцем транспортного засобу.

Доводи апелянта в частині не пред`явлення підозри в рамках даного кримінального провадження, не можуть бути взяті до уваги, оскільки при розгляді клопотання слідчим суддею з`ясовано всі обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту, та перевірено доцільність накладення арешту у даному кримінальному провадженні.

Що стосується решти зазначених в апеляційній скарзі доводів та підстав, з яких скаржник просить скасувати ухвалу слідчого судді, то вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.

Керуючись ст. ст. 167, 170, 173, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 14 вересня 2015 року, якою накладено арешт на майно, що тимчасово вилучено під час огляду 11 вересня 2015 року автомобіля марки ««IVECO Daily», д.н. НОМЕР_2 , володільцем якого є ОСОБА_7 , а власником, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, - ОСОБА_10 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_7 без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

.