Рішення

від 25.11.2015 по справі 904/8514/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19.11.15р. Справа № 904/8514/15 За позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк", м. Дніпропетровськ

до Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Інтер-Трейд", м. Дніпропетровськ

про стягнення 18 995 грн. 70 коп.

Суддя Рудь І.А.

Представники:

від позивача: Задорожній С.О., дов. № 131-К-Н-О від 16.01.15р.;

від відповідача: не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до господарського суду з позовом, в якому просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Інтер-Трейд" заборгованість в розмірі 18 995 грн. 70 коп., з яких: 4 964 грн. 02 коп. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 14 031 грн. 68 коп. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором, відповідно до умов договору від 19.05.2003р. № 502378.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх господарських зобов'язань щодо своєчасного та повного повернення кредиту та сплати відсотків за його користування.

Відповідач явку свого повноважного представника в призначене судове засідання не забезпечив та не надав витребувані судом документи.

Поштові повідомлення про вручення відповідачу ухвал про порушення провадження від 24.09.2015р. та відкладення розгляду справи від 13.10.2015р., 27.10.2015р., направлених судом на адресу відповідача, до господарського суду не надходили.

Господарський суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3.9.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом зазначеної статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Згідно з реєстрами поштових відправлень господарського суду Дніпропетровської області № 286 від 29.09.2015р., №141 від 15.10.2015р., № 289 від 29.10.2015р. та витягами з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень від 19.11.2015р., зазначені ухвали суду повернуті відділенням поштового зв'язку за зворотною адресою, у зв'язку із закінченням встановленого терміну зберігання.

Таким чином, позовна заява з доданими до неї документами і ухвали суду направлялися за юридичною адресою, зазначеною у позовній заяві, яка співпадає з адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача, що значаться у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 19.11.2015р., наданого за електронним запитом суду. Згідно ст.. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача , господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.05.2003р. між закритим акціонерним товариством комерційним банком „Приватбанк", правонаступником якого згідно статутних документів є Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю Компанією "Інтер-Трейд" (клієнт) укладено договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 502378 (надалі - Договір).

Відповідно до пункту 1.1 Договору, банк відкриває клієнту поточний (поточні рахунки) у національній та іноземній валюті (в тому числі картковий) та/або здійснює його (їх) розрахунково-касове обслуговування відповідно до діючих нормативних актів Національного банку України.

За умовами п. 1.2 Договору нарахування відсотків на залишки вільних коштів на рахунку клієнта, оплата (розміри, порядок оплати та строки) за розрахунково-касове обслуговування здійснюються згідно з тарифами банку, зазначеними у Додатку 1, який є невід'ємною частиною цього Договору.

22.08.2007р. сторонами укладено та підписано додаток № 7 "Регламент надання мінімального бланкового овердрафтового кредиту на картковий рахунок" до Договору (надалі - Додаток № 7).

Відповідно п. 1.1 Додатку № 7, банк за наявності вільних грошових ресурсів зобов'язується здійснювати овердрафтове обслуговування клієнта на підставі анкети-заяви на встановлення овердрафтового кредиту на карткових рахунок (додаток 8 до цього Договору), що полягає в проведені платежів, здійснених довіреними особами клієнта з використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на картковому рахунку клієнта № 26051502378055, відкритому в банку (далі - картрахунок), за рахунок кредитних коштів у межах ліміту, встановленого відповідно до п. 1.3. цього додатка, шляхом дебатування картрахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Кредитне обслуговування клієнта здійснюється з дати підписання цього Договору та Додатків 6, 7, 8до нього.

Пунктом 1.3 Додатку № 7 передбачено, що ліміт являє собою суму коштів у межах якої банк зобов'язується здійснювати оплату платежів довірених осіб клієнта, проведених із використанням корпоративних платіжних карток, понад залишок коштів на його картковому рахунку. Ліміт установлюється банком залежно від кількості корпоративних карток, оформлених на довірених осіб клієнта і сумарного розміру бланкових лімітів овердрафтового кредитування, що банк встановлює згідно з анкетою-заявою. На момент підписання цього додатку до договору ліміт складає 10 000 грн. 00 коп.

Овердрафтове кредитування клієнта здійснюється банком у межах ліміту і терміну, установлених згідно з п. 1.3 цього додатка до Договору, з періодом безперервного користування кредитом не більше 30 днів. Періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на картковому рахунку. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, після закінчення якого на картковому рахунку зафіксоване нульове дебетове сальдо (п. 1.4 Додатку № 7).

Згідно п. 1.5 Додатку №7 клієнт сплачує відсотки за увесь час фактичного користування кредитом згідно п.п. 3.1, 3.2, 3.3 до цього додатка до Договору.

Пунктом 3.1 додатку № 7 передбачено, що за користування кредитом у період з дати виникнення дебетового сальдо на картковому рахунку клієнта при закритті банківського дня клієнт сплачує відсотки виходячи з диференційованої процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом і встановлений у розділі 4 цього додатка до Договору.

Відповідно до ст. 212 Цивільного кодексу України у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань з погашення кредиту, передбачених цим додатком до договору, клієнт сплачує банку відсотки за користування кредитом у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 3.2 додатку № 7).

За умовами п. 3.3 Додатку № 7 сплата відсотків за користування кредитом, розрахованих згідно з пп. 3.1, 3.2 цього додатка до Договору, здійснюється в порядку, визначеному в п. 1.11, 2.3 цього додатка до договору. Відсотки не сплачені після закінчення періоду безперервного користування кредитом, вважаються простроченими. Сплата відсотків може бути здійснена клієнтом також з інших належних йому розрахунків у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 1.11 додатку № 7, клієнт доручає банку списувати кошти з усіх своїх поточних рахунків у валюті кредиту, у тому числі з таких рахунків: № 26005502378001 у ПриватБанку, у межах сум, що підлягають сплаті банку згідно з цим додатком до договору, після настання термінів платежів (здійснювати договірне списання). Списання коштів здійснюється відповідно до встановленого законодавством порядку, при цьому оформляється меморіальний ордер, у реквізиті призначення платежу якого вказується номер, дата і посилання на п. 1.11 цього додатку до Договору.

Пунктом 4.1 Додатку № 7 передбачено, що для розрахунків відсотків за користування кредитом встановлена диференційована процентна ставка, яка залежить від терміну існування непогашеного залишку за кредитом:

протягом 1-3 днів - 12%;

протягом 4-7 днів - 15%;

протягом 8-15 днів - 19%;

протягом 16-30 днів - 22% .

Відповідно до п. 4.2.4 Додатку № 7, у випадку непогашення кредиту після закінчення 30 днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня встановлюється подвоєна процентна ставка у розмірі подвійної ставки річних інтервалу "16-30 днів" від суми залишку непогашеної заборгованості.

У випадку непогашення кредиту після закінчення 30-ти днів з дати початку періоду безперервного користування кредитом, починаючи з 31-го дня, встановлюється подвоєна процентна ставка, визначена в пункті 3.2. цього додатка до Договору (п. 4.2.5 додатку № 7).

Згідно з п. 5.1 Додатку № 7, у разі порушення клієнтом будь-якого із зобов'язань: зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п.п. 1.5, 1.9, 3.1, 3.2, 3.3 цього додатка до договору; термінів повернення кредиту й інших витрат, передбачених п.п. 1.3, 1.4, 1.6, 1.7, 1.8, 1.9, 1.12.2, 1.12.4 цього додатка до договору, винагороди, передбаченого п.п. 1.10, 3.4, 3.5, 3.6 цього додатка до договору клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який виплачується пеня.

У пунктах 5.3, 5.4 Додатку № 7 сторони погодили, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачене п. п. 5.1, 5.2 здійснюється протягом 3 років із дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане клієнтом; терміни давності позову за вимогою про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за цим додатком до Договору, установлюються сторонами тривалістю 5 років.

В порушення умов Договору, відповідач свої зобов'язання по своєчасному погашенню кредиту та сплаті відсотків за користування кредитом не виконав.

14.06.2011р. господарським судом Дніпропетровської області винесено рішення по справі № 5005/5097/2011, яким позовні вимоги ПАТ „КБ" Приватбанк" задоволено в повному обсязі, стягнуто з ТОВ Компанія „Інтер-Трейд" заборгованість за договором на здійснення розрахунково-касового обслуговування № 502378 від 19.05.2003р. в сумі 28 587 грн. 74 коп., з яких: 10 260 грн. 88 коп. - заборгованість із простроченого кредиту, 11 751 грн. 55 коп. - заборгованість зі сплати відсотків, 6 575 грн. 31 коп. - пеня.

Оскільки відповідачем заборгованість, стягнута за вказаним судовим рішенням, сплачена не була, банком нараховані до сплати відповідачу проценти за користування кредитом за період з 14.06.2011р. по 28.07.2015р. в сумі 4 964 грн. 02 коп. та пеня за вказаний період в розмірі 14 031 грн. 68 коп.

На час розгляду справи доказів сплати заборгованості відповідачем не надано.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як встановлено судом, укладений між сторонами договір на здійснення розрахунково-касового обслуговування в редакції Додатку № 7 за своїм змістом та правовою природою є кредитним договором, а тому права та обов'язки сторін, що виникають при одержанні та поверненні кредиту, регулюються умови Договору та відповідними положеннями статей параграфів 1, 2 глави 71 підрозділу І розділу III Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 ("Позика") глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 цієї глави і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України, передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу положень статей 525 та 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 599 Цивільного кодексу України унормовано, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно із п. 1.12 постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.13р. № 14 з огляду на вимоги частини першої статті 4 7 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача, судом встановлено, що розрахунок пені відповідає вимогам чинного законодавства та умовам Договору.

За встановлених обставин, відповідач неналежним чином виконав свої, встановлені Договором, зобов'язання щодо своєчасного повернення суми кредиту, чим порушив умови укладеного із позивачем Договору та вищевказані приписи діючого законодавства, тому позовні вимоги позивача про примусове стягнення з відповідача процентів за користування кредитом в сумі 4 964 грн. 02 коп. та пені в розмірі 14 031 грн. 68 коп. - є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

Водночас, оскільки позивачем при зверненні до суду із даним позовом зайво сплачені 609 грн. 00 коп. судового збору, за приписами п.1 ч. 1 ст. 7 Закону України „Про судовий збір", вказана сума підлягає поверненню позивачу за ухвалою суду, у разі подання відповідного клопотання.

Керуючись ст. ст. 4, 32, 33, 36, 43, 45, 49, 75, 82-85, 116-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Компанія "Інтер-Трейд" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Стартова, б. 4, код ЄДРПОУ 31155549) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 4 964 грн. 02 коп. (чотири тисячі дев'ятсот шістдесят чотири грн. 02 коп.) заборгованості по процентам за користування кредитом, 14 031 грн. 68 коп. (чотирнадцять тисяч тридцять одну грн. 68 коп.) пені, 1 218 грн. 00 коп. (одну тисячу двісті вісімнадцять грн.. 00 коп.) витрат по сплаті судового збору.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя І.А. Рудь

Повне рішення складено - 24.11.15р.