Рішення

від 16.11.2015 по справі 907/1030/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Рішення

16.11.2015 р. Справа № 907/1030/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» , м. Мукачево

до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» , м. Мукачево

про стягнення заборгованості в розмірі 7 882 грн. 43 коп.,

Суддя господарського суду - Пригара Л.І.

представники :

Позивача - ОСОБА_2, довіреність № 06/2015 від 02.06.2015 року

Відповідача - не з'явився

СУТЬ СПОРУ: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» , м. Мукачево заявлено позов до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» , м. Мукачево про стягнення заборгованості в розмірі 7 882 грн. 43 коп.

Представник позивача просить суд задоволити позов в повному обсязі, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору № 666 від 02.01.2014 року, а саме не оплатив своєчасно вартість поставленого йому товару, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 7 882 грн. 43 коп.

Представник відповідача подав письмовий відзив на позовну заяву б/н від 06.10.2015 року (вх. № 02.5.1-14/14105/15 від 06.10.2015 року), в якому проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позову. Вказує на те, що 24.07.2015 року загальними зборами ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» прийнято рішення про припинення юридичної особи шляхом ліквідації, створено ліквідаційну комісію, встановлено порядок та строк, протягом якого кредитори можуть заявляти вимоги (копію якого долучено до матеріалів справи). Зазначає, що публікація про припинення юридичної особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» була розміщена в Бюлетені державної реєстрації № 325(20) 2015 від 30.06.2015 року. З моменту оприлюднення інформації про припинення юридичної особи ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» шляхом ліквідації ТОВ "Закарпатська продовольча група" не зверталось з вимогами до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» про включення грошових сум у розмірі 7 882 грн. 43 коп. до проміжного ліквідаційного балансу ОСОБА_1.

Крім того, стверджує про те, що позивачем не вірно обрано спосіб захисту прав кредитора при ліквідації юридичної особи за рішенням власників, оскільки він повинен був звернутися із позовом до суду про визнання його кредитором та зобов'язання внести заборгованість до проміжного ліквідаційного балансу у відповідності до ч. 3 ст. 112 Цивільного кодексу України.

Письмовими поясненнями № 33 від 21.10.2015 року (вх. № 02.5.1-14/14933/15 від 21.10.2015 року) представник позивача спростував заперечення відповідача, пославшись на те, що станом на сьогоднішній день ТОВ „Гастроном МукачевоВ» є юридичною особою, з Єдиного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців не виключене, отже може бути стороною по справі, яке зобов'язано оплати вартість поставленого йому товару. Усно в судовому засіданні наголосила на тому, що позивачем вірно обраний спосіб захисту його порушеного права відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України.

Представником відповідача через канцелярію суду подано письмове клопотання б/н від 13.11.2015 року (вх. № 02.5.1-14/16358/15 від 16.11.2015 року), в якому просить суд розглянути справу без його участі за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,

суд встановив:

2 січня 2014 року між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» (продавець) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» (покупець) був укладений договір № 666. Згідно умов даного Договору продавець (позивач) взяв на себе зобов'язання в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставляти і передавати у власність покупця (відповідача) визначений договором товар, а покупець (відповідач) взяв на себе зобов'язання приймати цей товар, та своєчасно здійснювати оплату в порядку, у строки та на умовах, передбачених у цьому договорі (п. 1. договору).

Пунктом 4. договору передбачено, що загальна сума договору становить сумарну вартість відвантаженого товару за накладними протягом періоду дії цього договору. Передача товару продавцем (позивачем) і його приймання покупцем (відповідачем) по назві, асортименту, кількості і ціні здійснюється на підставі відповідної накладної і тільки у відповідності із замовленням покупця (відповідача) (п. 7. договору).

Пунктом 12 договору сторонами встановлено, що розрахунки за товар, що є предметом цього договору, проводяться у формі - з відстрочкою оплати на 7 календарних днів. Покупець (відповідач) зобов'язується проводити оплату за отриманий товар в українській національній валюті шляхом перерахування безготівкових коштів з рахунку покупця (відповідача) на рахунок продавця (позивача), або шляхом внесення готівкових коштів в касу продавця (позивача) (п. 13. договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Крім того, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в

інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму ( ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України).

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі - продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На виконання умов договору поставки № 666 від 02.01.2014 року позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 7 882 грн. 43 коп., що підтверджується накладними (копії містяться в матеріалах справи), підписаними уповноваженими представниками без будь - яких зауважень. Однак, покупець (відповідач) не провів оплату за отриманий товар, в зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед продавцем (позивачем) у розмірі 7 882 грн. 43 коп.

Досудовим попередженням № 31 від 29.07.2015 року продавець (позивач) звернувся до покупця (відповідача) з вимогою погасити заборгованість за отриманий товар в добровільному порядку до 16.08.2015 року, однак дане попередження залишено відповідачем без відповіді та без задоволення.

Відповідно до ст. 9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16.07.1999 року № 996-ХІУ (з наступними змінами та доповненнями) підтвердження здійснення господарської операції відбувається на підставі первинних документів, які містять у собі відомості про господарську операцію.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач неналежно виконав взяті на себе зобов'язання, не оплатив вартість поставленого товару, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 7 882 грн. 43 коп. Позовні вимоги в частині стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 7 882 грн. 43 коп. доведені доданими до матеріалів справи документальними доказами, відповідачем не спростовані.

Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено вільне укладення договору сторонами, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 204 Цивільного кодексу України зазначено, що договори укладені між сторонами по справі, як цивільно - правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов'язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Порушене право позивача підлягає захисту шляхом стягнення на його користь суми 7 882 грн. 43 коп. заборгованості за поставлений товар.

З огляду на вищенаведене, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар, документально доведеними та обґрунтованими. Таким чином, позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Аргументи відповідача стосовно безпідставності вимог позивача у зв'язку з неправильно обраним способом захисту порушеного права судом відхиляються з огляду на наступне.

Згідно зі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу відповідно до встановленого законом або договором способу захисту.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з нормами ст. 20 Господарського кодексу України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених законних прав та інтересів, зокрема, одним із способів захисту порушеного права передбачено примусове виконання (присудження до виконання) обов'язку в натурі.

Враховуючи вищенаведене, саме позивачу надано право самостійно обрати спосіб захисту у відповідності до заявленого ним предмету спору, а суд за наявності доведеного порушеного права позивача зобов'язаний здійснити його захист у передбачений законом спосіб.

За захистом свого порушеного права позивач на підставі ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України, ст. 20 Господарського кодексу України звернувся до суду з позовом, обравши при цьому для відновлення свого порушеного права такий спосіб захисту, як стягнення з відповідача суми заборгованості. Предметом даного спору є стягнення суми заборгованості, а не звернення до ліквідаційної комісії із позовом про задоволення вимог за рахунок майна, яке залишилося після ліквідації юридичної особи, що у відповідності до ст. 112 Цивільного кодексу України у визначених випадках може бути самостійним способом захисту порушеного права.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 1 218 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Гастроном МукачевоВ» , м. Мукачево, вул. Я.Мудрого, буд. 1-3 (код ЄДРПОУ 22082576) на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю „Закарпатська продовольча групаВ» , м. Мукачево, вул. Пряшівська-бічна, 4 (код ЄДРПОУ 31326993) суму 7 882 (Сім тисяч вісімсот вісімдесят дві гривень) грн. 43 коп. заборгованості за поставлений товар, а також суму 1 218 (Одна тисяча двісті вісімнадцять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 24.11.2015 року

Суддя Пригара Л.І.