Рішення

від 17.11.2015 по справі 910/23017/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2015Справа №910/23017/15

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» ДоТовариства з обмеженою відповідальністю «ТРИГЛАВ БУЛ» Простягнення 17 494, 55 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

від позивача: Форофонтова-Груз Г.Д. - за дов.;

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Відповідача про стягнення з останнього на свою користь суму основного боргу в розмірі 12 320, 90 грн., пеню в розмірі 2 895, 62 грн. 20% річних в розмірі 1 415, 56 грн., штраф в розмірі 862, 47 грн. за Договором поставки №541-14 від 03.10.2014р.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, представників не направляв, про поважні причини неявки суд не повідомив, пояснень, витребуваних ухвалою суду від 04.09.2015 р. про порушення провадження у справі не подав. Водночас, ухвала суду від 04.09.2015р. була направлена на адресу відповідача, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 54, кв. 17. Дана ухвала суду від 04.09.2015р. була повернута суду поштою з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання " .

Тому повернення ухвали господарського суду від 04.09.2015р. з зазначенням: „за закінченням встановленого строку зберігання" з урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасника судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, тому спір розглядається за наявними у справі доказами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За клопотанням позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п. 3 ст. 69 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2014 року між Позивачем та Відповідачем було укладено Договір поставки №541-14 (надалі - Договір).

Відповідно до умов Договору, Позивач зобов'язується передавати у власність Відповідача алкогольні напої (надалі - Товар), а Відповідач зобов'язується приймати і оплачувати такий Товар.

Згідно з умовами п. 6.1. Договору, розрахунки за Товар здійснюються Відповідачем протягом 14 календарних днів з дня отримання Товару, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Позивача або в іншому узгодженими Сторонами порядку та формі, що не суперечить чинному законодавству України або за домовленістю Сторін - шляхом попередньої оплати.

Відповідно до умов Договору, Відповідач отримував від Позивача алкогольні напої. Проте, Відповідач оплатив отриманий Товар не в повному обсязі.

Судом встановлено, що Відповідач отримав та не оплатив Товар, згідно наступних видаткових накладних:

1. №190628/185147 від 13.11.2014р. на суму 10 420, 50 грн. (борг складає 7 920, 50 грн.);

2. №10464/10282 від 24.01.2015р. на суму 3 148, 68 грн.;

3. №14156/13626 від 30.01.2015р. на суму 311, 04 грн.;

4. 14157/13627 від 30.01.2015р. на суму 940, 68 грн.

Таким чином, в порушення своїх зобов'язань Відповідач в повному обсязі не оплатив грошові кошти за поставлений Товар і станом на 21.07.2015р. сума боргу Відповідача складає 12 320, 90 грн.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, з наступних підстав:

Договір №541-14 від 03.10.2014р., укладений між Позивачем та Відповідачем за своєю правовою природою є договором про поставку та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджується факт поставки Товару Відповідачу, а також існування у Відповідача простроченої заборгованості по оплаті за поставлений Товар в розмірі 12 320, 90 грн.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Факт наявності боргу у Відповідача за Договором поставки від 03.10.2014р. №541-14 у сумі 12 320, 90 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем не спростований, і тому ця сума має бути стягнута з Відповідача.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України порушення зобов'язання тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплату неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України зазначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 7.1. Договору, у випадку порушення Відповідачем строків оплати вартості одержаного Товару від Позивача, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день порушення строків оплати; у випадку порушення Відповідачем строків оплати вартості одержаного від Позивача Товару більш ніж на 30 календарних днів, Відповідач сплачує Позивачу штраф в розмірі 7 (сім) відсотків від суми боргу.

Отже, порушення Відповідачем строків оплати, передбачених п. 6.1. Договору є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки (пені та штрафу).

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з Відповідача пені та штрафу за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до Договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з Відповідача належить стягнути пеню у сумі 2 895, 62 грн. та 862, 47 грн. штрафу, відповідно до розрахунку Позивача з яким суд погоджується та вважає обґрунтованим.

З огляду на наявність прострочення грошового зобов'язання, Позивач також правомірно нарахував Відповідачу борг з урахуванням 20 (двадцяти) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення, відповідно до п. 9.2. Договору та ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Так, згідно з умовами Договору, сторони встановили інший розмір процентів, який Відповідач зобов'язаний сплатити на користь Позивача, у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, а саме п. 9.2. Договору передбачено, що у випадку порушення Відповідачем строків оплати отриманого від Позивача Товару, Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу 20% річних від суми боргу за користування чужими коштами.

Таким чином, згідно здійсненого Позивачем розрахунку з Відповідача підлягає стягненню 1 415, 56 грн. 20% річних, відповідно до п. 9.2. Договору та ст. 625 ЦК України, з яким суд також погоджується та вважає обґрунтованим.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на зазначене, судом, відповідно до наданих доказів, які знаходяться в матеріалах справи встановлено, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті судового збору, згідно ст. 49 ГПК України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРИГЛАВ БУЛ» (04071, м. Київ, вул. Межигірська, буд. 54, кв. 17; Код ЄДРПОУ: 39012186) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Баядера Логістик» (02088, м. Київ, вул. Леніна, 42; Код ЄДРПОУ: 35871504) основний борг в розмірі 12 320 (дванадцять тисяч триста двадцять) грн. 90 коп., пеню в розмірі 2 895 (дві тисячі вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 62 коп., штраф в розмірі 862 (вісімсот шістдесят дві) грн. 47 коп., 20% річних в розмірі 1 415 (одна тисяча чотириста п'ятнадцять) грн. 56 коп. та судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 24.11.2015р.

Суддя І.І.Борисенко