Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/26705/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа № 910/26705/15

Суддя Господарського суду міста Києва Карабань Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНА ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ» про стягнення 40257,00 грн, за участю представників:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: не з'явилися,

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року до Господарського суду міста Києва звернулася ФОП ОСОБА_1 з позовом до ТОВ «СХІДНА ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ», яким заявлено позовну вимогу про стягнення 40257,00 грн.

Позов мотивований порушенням відповідачем грошового зобов'язання за договором від 14.07.2015 про надання транспортно-експедиційних послуг.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2015 прийнято позов ФОП ОСОБА_1 до розгляду та порушено провадження у справі № 910/26705/15, а її розгляд призначено на 04 листопада 2015 року.

Ухвалою суду від 04.11.2015 розгляд справи відкладено на 16 листопада 2015 року.

Ухвали у даній справі надсилалися, зокрема, відповідачеві на його адресу місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а відтак, в силу ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце належним чином.

Більш того, в матеріалах справах міститься повідомлення поштового зв'язку про вручення особі відповідача, уповноваженої довіреністю, поштового відправлення суду, якою направлялася ухвала від 15.10.2015.

Однак, відповідач в жодне судове засідання свого повноважного представника не направив, обґрунтованих письмових пояснень із зазначенням поважних причин неявки його представника у судові засідання до суду не подав, правом, наданим ст. 59 ГПК України, не скористався, відзиву на позов від останнього до суду не надійшло, а тому, відповідно до положень ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

До господарського суду надійшло клопотання позивача від 27.10.2015 про розгляд справи за відсутністю його представника.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відсутність обставин, які б позбавляли суд можливості вирішити спір у даній справі по суті.

В судовому засіданні 16 листопада 2015 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

Між ФОП ОСОБА_1, як виконавцем, та ТОВ «СХІДНА ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ», як замовником, укладено договір від 14.07.2015 про надання транспортно-експедиційних послуг (далі - договір), який регулює взаємовідносини, які виникли між замовником та виконавцем при плануванні, організації та виконанні перевезення вантажів автомобільним транспортом (п. 1.1 договору).

За договором виконавець зобов'язується доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його уповноваженій особі (отримувачеві) без затримання, а замовник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу узгоджену плату (п. 1.2 договору).

У відповідності до п. 3.1 договору на виконання кожного окремого перевезення замовник надає виконавцеві замовлення на перевезення. Заявка на перевезення є невід'ємною частиною договору, що стосується кожного окремого перевезення та містить вимоги для кожного окремого перевезення. Умови, узгоджені у заявці на перевезення, мають пріоритетне значення по відношенню до умов договору.

Згідно з п. 6.1 договору розрахунки між замовником та виконавцем здійснюються на підставі письмово узгодженої ставки, вказаної у заявці на перевезення. Розрахунки здійснюються у гривні згідно з заявкою на кожне окреме перевезення.

Як передбачено у п. 6.2 договору, замовник зобов'язаний сплатити ставку, узгоджену у заявці, не пізніше 10 (десяти) банківських днів з дня відвантаження, якщо інший строк оплати не передбачено у заявці на перевезення.

Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного Кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Суд відзначає, що договір, укладений сторонами спору, є договором транспортного експедирування, а тому права і обов'язки сторін визначаються, зокрема, положеннями глави 65 Цивільного кодексу України.

Отже, судом встановлено, що відповідачем у порядку, узгодженому п. 3.1 договору, надано позивачеві заявку на вантажні перевезення від 14.07.2015 № 6. З вказаної заявки вбачається, що позивач зобов'язаний у період часу з 16 липня 2015 року до 17 липня 2015 року доставити вантаж з смт Немирів (Львівська обл.) ТОВ «ФОКУСВУД» (м. Магнітогорськ, Російська Федерація). Вартість послуг складає 110000,00 рублів РФ. Заявка від 14.07.2015 № 6 підписана сторонами договору та скріплена відбитками їх печаток (засвідчена копія міститься у матеріалах справи).

Судом також встановлено, що позивачем виконано взяте на себе зобов'язання за договором та заявкою від 14.07.2015 № 6, тобто надано відповідачеві послуги, пов'язані із перевезенням вантажу на умовах, визначених вказаною заявкою. Даний факт підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) № 291575, яка міститься у матеріалах справи.

Так, позивачем 14 серпня 2015 року за допомогою послуг ТОВ «НОВА ПОШТА» надіслано відповідачеві рахунок-фактуру від 29.07.2015 № 545 на оплату наданих послуг з перевезення вартістю 40257,00 грн (0,36597 грн * 110000,00 руб. РФ), акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 29.07.2015 № 545 та податкову накладну. Наведене підтверджується експрес-накладною від 14.08.2015 № 59000125406772.

Як слідує з матеріалів справи, позивачем 22 вересня 2015 року надіслано відповідачеві лист-претензію від 15.09.2015 № 133, у якому викладена вимога про оплату наданих послуг. З опису вкладення до поштового відправлення вбачається, що позивачем повторно надіслано вказаний вище перелік документів. (вказані докази надсилання містяться у матеріалах справи)

Спір між сторонами у даній справі, як стверджує позивач, виник внаслідок порушення відповідачем грошового зобов'язання за договором, останній надані позивачем послуги з перевезення вантажу згідно із заявкою від 14.07.2015 № 6 вартістю 40257,00 не оплатив. У зв'язку із наведеними обставинами позивач звернувся до суду з позовом у даній справі.

Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд зазначає таке.

Положеннями ч. 1 ст. 929 ЦК України встановлено, що за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).

Статтею 931 ЦК України визначено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.

Таким чином, договір, укладений між сторонами у даній справі, є відплатним.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Суд відзначає, що жодного доказу на підтвердження факту належного виконання відповідачем умов, встановлених п. 6.2 договору, тобто оплати наданих позивачем послуг перевезення, сторонами спору суду не надано.

За приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи (ч. 1 ст. 34 ГПК).

Підсумовуючи сукупність встановлених вище фактичних обставин і норм права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача заборгованості сумі 40257,00 грн є правомірною, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі, з тих підстав, що позов в цій частині позивачем належним чином доведено, документально підтверджено, і в той же час відповідачем жодними доказами не спростовано.

Зважаючи на те, що позов підлягає задоволенню, за приписами ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 33-34, 43-44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «СХІДНА ПРОМИСЛОВО-ТОРГОВА КОМПАНІЯ» (02160, м. Київ, вул. Фанерна, буд. 4, офіс 302; ідентифікаційний код 39123268, з будь-якого його рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (43017, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на будь-який його рахунок, виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження) основну заборгованість в сумі 40257,00 (сорок тисяч двісті п'ятдесят сім) грн 00 коп.; витрати по сплаті судового збору в сумі 1218,00 (одна тисяча вісімнадцять) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 листопада 2015 року.

Суддя Я.А. Карабань