Рішення

від 23.11.2015 по справі 926/1554/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" листопада 2015 р. Справа № 926/1554/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський видавничий дім» м.Чернівці До Приватного підприємства «Редакції газети «Буковинське віче» м.Чернівці Про стягнення заборгованості в сумі 25011,03 грн. Суддя Гушилик С.М. За участю представників: Від позивача: ОСОБА_1 - представник (дов. від 25.11.2014р.) Від відповідача: ОСОБА_2 - гол.редактор Рішення винесено 23.11.2015 року в зв'язку з оголошеною на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України перервою.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Буковинський видавничий дім» м.Чернівці 24.09.2015 року звернулося з позовом до Приватного підприємства «Редакції газети «Буковинське віче» м.Чернівці про стягнення заборгованості в сумі 25011,03 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 10.01.2012 року між ТОВ «Буковинський видавничий дім» (Виконавець) та приватним підприємством «Редакція газети «Буковинське віче» (Замовник) укладено договір № 34 про надання друкарських та до друкарських послуг (далі - Договір). За умовами Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає замовлення на друкарські та до друкарські послуги (комп'ютерна верстка, редагування, монтаж і т.д.) для видання «Буковинське віче». Згідно з п.4.1 Договору сторони домовилися, що оплата послуг здійснюється протягом 3-х робочих днів після друку видання.

На виконання умов Договору позивачем протягом 2013-2014 років було надано відповідачу послуги, що підтверджено актами здачі-приймання робіт, проте останній за отримані послуги розрахувався частково, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14290 грн. За порушення умов договору позивач нарахував відповідачу збитки завдані інфляцією в сумі 9644 грн. та 3% річних в сумі 1076 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2015 року порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 07.10.2015 року.

Ухвалами суду від 07.10.2015 року та від 19.10.2015 року розгляд справи за було відкладено.

Відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивач не звертався до нього з претензією, договір на якій посилається позивач є недійсним так, як він був укладений до 31.12.2012р. з автоматичною пролонгацією на один рік тобто, строк дії договору до 31.12.2013р., в договорі сторонами не було погоджено вартість робіт, в актах, наданих позивачем, значиться договір № 30 від 03.01.2013р. якого не існує, він регулярно сплачував позивачеві вартість друкарських робіт.

Ухвалою суду від 03.11.2015 року задоволено заяву позивача про зменшення позовних вимог до 14290 грн. та цією ж ухвалою розгляд справи відкладено на 12.11.2015 року.

В судовому засіданні 12.11.2015 року відповідач звернувся із клопотанням про визнання судом, при прийнятті рішення, недійсним у частині встановлення ціни пов'язаного з предметом спору договору № 34 від 10.01.2012р., укладеного між сторонами.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю або у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Проте, це лише право суду, а не обов'язок, в разі якщо договір суперечить законодавству визнати його недійсним.

У відповідності до вимог ч.5 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково, а також має право до початку розгляду справи по суті подати зустрічний позов. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний із первісним (ч.1 ст. 60 Господарського процесуального кодексу України).

При цьому, у відповідності до вимог ч.2 ст.60 Господарського процесуального кодексу України подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

Таким чином, відповідач, вважаючи, що позов суперечить вимогам закону, не був позбавлений можливості до початку розгляду справи по суті звернутися із зустрічним позовом або ж подати окремий позов про визнання договору недійсним.

Відповідач своїм правом на подання зустрічного позову або ж окремого позову про визнання недійсним договору не скористався, вимоги викладені в даному клопотанні не довів, а відтак підстав для задоволення клопотання про визнання недійсним договору суд не вбачає.

В судових засіданнях, які відбулися 12.11.2015 року та 16.11.2015 року оголошено перерву до 23.11.2015 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 23.11.2015 року відповідач додатково заперечив, проти позовних вимог, посилаючись на те, що акт звірки, на який посилається позивач, є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків, при укладенні договору сторони не погоджували будь-які заборгованості, головний бухгалтер не мав повноважень на підписання листів про визнання заборгованості, акти виконаних робіт відповідачем не визнаються.

Позивач в судовому засіданні, яке відбулося 23.11.2015 року, в свою чергу, надав письмові пояснення стосовно питання виникнення заборгованості та надав засвідчені копії актів здачі-приймання робіт та замовлення відповідача на друк газет.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

10.01.2012 року між ТОВ «Буковинський видавничий дім» (Виконавець) та приватним підприємством «Редакція газети «Буковинське віче» (Замовник) укладено договір № 34 про надання друкарських та до друкарських послуг (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору Замовник доручає, а Виконавець приймає замовлення на друкарські та до друкарські послуги (комп'ютерна верстка, редагування, монтаж і т.д.) для видання «Буковинське віче». Видання друкується один раз на тиждень (місяць), день друку - четвер (п.1.2 Договору).

Пунктом 1.4 Договору сторони погодили, що виконавець залишає за собою право змінювати вартість послуг у випадку зміни вартості розхідних матеріалів.

Згідно з п.4.1 Договору сторони домовилися, що оплата послуг здійснюється протягом 3-х робочих днів після друку видання.

Термін дії договору сторони погодили в пункті 5.3 Договору, а саме: даний договір діє з 10.01.2012р. по 21.12.2012р. У випадку відсутності заперечень сторін пролонгується на аналогічний термін на тих самих умовах.

Враховуючи, що заперечень сторін не було Договір вважається діючим.

Докази визнання Договору у встановленому законом порядку недійсним відсутні.

На виконання умов Договору позивачем протягом дії договору на підставі замовлень відповідача, було надано послуги на загальну суму 303150 грн., а саме: за 2012 рік на суму 94310 грн., за 2013 рік на суму 82240 грн., за 2014 рік на суму 100250 грн., за 2015 рік 26350 грн., що підтверджено актами здачі-приймання робіт за період з 12.01.2012р. по 09.04.2015р. та витягами з журналу замовлень за вказаний період.

В свою чергу, відповідач протягом 2012-2015 років сплатив на рахунок позивача кошти в розмірі 305330 грн., а саме: в 2012 році суму 88530 грн., в 2013 році суму 75100 грн., в 2014 році суму 114700 грн., в 2015 році суму 27000 грн.

При цьому, із слів позивача, у відповідача на момент укладення договору № 34 від 10.01.2012р. була заборгованість на суму 16470 грн., що підтверджено карткою рахунку 361, а тому враховуючи те, що відповідач сплачував кошти без відповідного посилання на акти здачі-приймання, позивач погашав першочергові суми заборгованості. Відтак станом на день звернення з позовом за відповідачем рахується заборгованість в сумі 14290 грн.

З розрахунку позивача вбачається наступне:

- послуги надані позивачем на суму 319620 грн., з яких 16470 грн. (попередня заборгованість) +94310 грн. +82240 грн. +100250 грн. +26350 грн. (послуги за період з 2012 по 2015 роки). Оплати проведені відповідачем за період з 2012 по 2015 роки, як вже було зазначено, на суму 305330 грн. Отже, заборгованість склала (319620 грн. - 305330 грн. =14290 грн.)

Також в підтвердження існування боргу та зобов'язання сплати позивач надав претензію від 02.10.2013 року про сплату заборгованості в сумі 28190 грн., яку останній визнав своїм листом від 02.10.2013р. та підписав акт звірки розрахунків на згадану суму.

Зазначену заборгованість при цьому можна розрахувати наступним чином: 16470 грн. (борг на момент укладення договору) + 94310 (послуги за 2012р.) + 61540 грн. (послуги надані за період з січня по жовтень 2013р.) = 172320 грн. - 88530 грн. (оплата в 2012р.) - 55600 (оплата за період з січня по жовтень 2013р.) = 28190 грн.

Крім того, 01.12.2014 року відповідачем було підписано акт звірки розрахунків, яким він визнав наявність заборгованості станом на 01.12.2014р. в сумі 11290 грн.

Враховуючи, що за відповідачем на 01.12.2014 року рахувалась заборгованість в сумі 11290 грн., за грудень 2014 року позивачем було надано послуги на суму 6150 грн., за 2015 рік надано послуги на суму 26350 грн. отже, загалом після проведення звірки від 01.12.2014р. позивачем надано послуги на загальну суму 43790 грн. (11290+6150+26350=43790 грн.) оплату за вказаний період відповідачем здійснено на суму 29500 грн., що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14290 грн. (43790-29500=14290).

Таким чином, відповідач неодноразово визнав свою заборгованість перед позивачем.

В підтвердження факту надання послуг з друку газети «Буковинське віче» позивачем надано для огляду в судовому засіданні 03.11.2015 року та 12.11.2015 року оригінали газети «Буковинське віче» за весь період дії договору, а також надано для огляду оригінали всіх актів здачі-приймання робіт, претензії, лист про визнання боргу від 02.10.2013р., акти звірки розрахунків від 02.10.2013р., від 01.12.2014р.

Факт отримання послуг відповідачем не спростований, також відповідачем не надано доказів того, що він звертався до позивача з будь-якими претензіями стосовно друку газети, заперечень стосовно кількості віддрукованих газет, вартості віддрукованих газет та інше.

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору про надання послуг і кожна із сторін прийняла на себе певні зобов'язання щодо його виконання.

Згідно з ст.ст. 901, 903 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 ЦК України).

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Судом з достовірністю встановлено, що у відповідності до договору позивач виконував свої зобов'язання, а саме: на замовлення відповідача надав друкарські послуги, проте останній в порушення умов договору розрахунки проводив несвоєчасно та в неповному обсязі, що призвело до виникнення заборгованості в сумі 14290 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо оплати товару, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 14290 грн.

З огляду на наведене та на переконання суду, представником відповідача не обґрунтовано належним чином ті обставини, які б могли бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Судові витрати віднести на відповідача з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Редакції газети «Буковинське віче» м.Чернівці, вул. Ю.Федьковича, 52, (код 21419654) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Буковинський видавничий дім» м.Чернівці, вул. Василя Лесина, 31, (код 33917393) - 14290 грн. боргу та 1218 грн. судового збору.

Повне рішення складено 25.11.2015 року

Суддя ОСОБА_3