ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.11.2015Справа №910/25773/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "С.М.І."
до Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації
про стягнення 21 013,20 грн.
Суддя Усатенко І.В.
Представники сторін:
від позивача не з'явився;
від відповідача не з'явився;
В судовому засіданні 23.11.2015 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення суду.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "С.М.І." до Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації про стягнення 21 013,20 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на не виконання відповідачем умов договору №230/14 від 15.09.2014 в частині сплати коштів за надані послуги, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 14 962,00 грн. В результаті виникнення заборгованості позивач заявив до стягнення також 3 % річних у розмірі 335,72 грн. та інфляційних втрат – 6 051, 20 грн.
Ухвалою суду від 01.10.2015 порушено провадження у справі № 910/25773/15, розгляд останньої призначено на 04.11.2015.
В судове засідання 04.11.2015 року з»явились представники позивача та відповідача.
Суд перейшов до розгляду справи по суті.
Позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що 15.09.2014 між Управлінням освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.М.І." (підрядник за договором) укладений договір №230/14 (далі – договір), за умовами якого, підрядник зобов»язався у 2014 році виконати роботи: капітальний ремонт внутрішніх мереж централізованого опалення, холодного водопостачання, гарячого водопостачання, каналізації в Державному навчальному закладі №785 за адресою: вул. Симиренка, 2-А. Відповідно до п. 3.1 договору, ціна становить: 14 962, 00 грн. в тому числі ПДВ – 2 493, 67 грн. 31.10.2014 представниками сторін підписано та скріплено печатками акт № 1 прийняття виконаних робіт за жовтень 2014 року (типова форма КБ-2в) на суму 14 962,00 грн. Відповідач виконані роботи не оплатив, внаслідок чого виникла заборгованість, які позивач просить стягнути, а також №5 річних та інфляційні втрати.
Відповідач не заперечував щодо наявності заборгованості. Однак просив відмовити в стягненні 3% річних та інфляційних втрат, з тих підстав, що згідно п. 4.2 договору, у випадку затримки оплати замовником як бюджетної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку чи затримки фінансування) він зобов'язується провести оплату за виконані роботи протягом 10 календарних днів з дня надходження коштів на рахунок. Фінансування не відбулося, тому відповідач не сплатив кошти.
В судовому засіданні 04.11.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 23.11.2015.
До відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення з обґрунтуванням нарахування 3 % річних та втрат від інфляції.
Представники позивача та відповідача в судове засідання 23.11.2015 не з'явились, про дату та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Відповідач не виконав вимоги ухвали про порушення провадження у справі, письмовий відзив на позов не надав суду.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
ВСТАНОВИВ:
Розпорядженням Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації №821 від 30.12.2014 "Про внесення змін до структури Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, чисельності керівництва та структурних підрозділів Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації", припинено Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Святошинської районної у місті Києві державної адміністрації, шляхом приєднання до Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації; перейменовано Управління освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації в Управління освіти, молоді та спорту.
Пунктом 3 цього Розпорядження визначено, що правонаступником усіх прав та обов'язків Управління у справах сім'ї, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, що припиняється, є Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації.
15.09.2014 між Управлінням освіти Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (замовник за договором) та Товариством з обмеженою відповідальністю "С.М.І." (підрядник за договором) укладений договір №230/14 (далі – договір), за умовами якого, підрядник зобов'язується у 2014 році виконати роботи, зазначені в кошторисній документації, а замовник – прийняти і оплатити такі роботи. Невід'ємною частиною даного договору є календарний план виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт.
Найменування робіт: капітальний ремонт внутрішніх мереж централізованого опалення, холодного водопостачання, гарячого водопостачання, каналізації в Державному навчальному закладі №785 за адресою: вул.Симиренка, 2-А.
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна становить: 14 962, 00 грн. в тому числі ПДВ – 2 493, 67 грн.
Замовник перераховує на рахунок підрядника аванс у розмірі, що не перевищує 30 % від вартості робіт на закупівлю матеріалів та підготовчі роботи, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.04.2014 №117, згідно чинного законодавства на строк не більше трьох місяців, згідно п. 4.1 договору.
Пунктом 4.2 договору, передбачено, що кінцеві розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після підписання сторонами акту виконаних робіт.
Згідно п. 4.2, у випадку затримки оплати замовником як бюджетної установи (відсутність коштів на розрахунковому рахунку чи затримки фінансування) він зобов'язується провести оплату за виконані роботи протягом 10 календарних днів з дня надходження коштів на рахунок.
Термін виконання робіт: жовтень-листопад 2014 року (п. 5.1).
Умовами договору, зокрема п. 6.3 договору, передбачено, що підрядник зобов'язаний забезпечити виконання робіт у строки встановлені цим договором та календарним планом.
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за виконані роботи, приймати виконані послуги згідно з актом виконаних робіт (п. 6.1,.6.1.1,.6.1.2).
Договір набирає чинності з дня його підписання і діє до 31.12.2014, згідно п. 8.1.
Додатком №1 до Договору є календарний план робіт.
За своєю правовою природою договір №230/14 від 15.09.2014 є договором підряду.
Відповідно до п. п. 1,2 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Статтею 843 Цивільного кодексу України визначено, що у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами.
Відповідно до п. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України, строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до статті 854 Цивільного кодексу України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.
Судом встановлено, що 31.10.2014 представниками сторін підписано та скріплено печатками акт № 1 прийняття виконаних робіт за жовтень 2014 року (типова форма КБ-2в) на суму 14 962,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією вказаного акту.
Акт підписаний відповідачем без зауважень, що свідчить про прийняття ним виконаних робіт в повному обсязі та на зазначену суму.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 251 Цивільного кодексу України, строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду.
Згідно зі ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати.
Відповідно до ч. 1 ст. 253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Таким чином, умова укладеного між сторонами договору щодо повної оплати відповідачем виконаних позивачем робіт не містить вказівку на подію, яка має неминуче настати, конкретну календарну дату, або чітко визначений період у часі.
Так само, надходження коштів від замовника не може розглядатись як подія, з якою пов'язано початок перебігу строку виникнення зобов'язання, оскільки подія є об'єктивним явищем, що не залежить від волі учасників правовідносин. Надходження коштів від замовника є саме дією, яка є вираженням суб'єктивної волі учасників правовідносин.
Суд зазначає, що хоча умови чинного цивільного законодавства передбачають право сторін, не відходячи від обов'язкових вимог актів цивільного законодавства, в іншій частині погодити умови договору на власний розсуд, проте умова Договору щодо оплати відповідачем виконаних позивачем робіт не свідчить про досягнення між сторонами згоди про строк оплати виконаних робіт.
Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 даного Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
12.12.2014 позивач звернувся до відповідача з претензією про погашення заборгованості у розмірі 14 962, 00 грн. за договором від 15.09.2014 №230/14, яка отримана 12.12.2014, однак залишена без відповіді.
Таким чином, з урахуванням положень ч. 2 ст. 530 ЦК України, відповідач зобов'язаний був до 19.12.2014 включно здійснити оплату виконаної роботи позивачем на суму 14 962,00 грн., однак належних доказів на підтвердження вчинення зазначеного, відповідач суду не надав.
Частина 2 ст. 617 ЦК України та ч. 2 ст. 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
Окрім того, статтею 1 ЦК України визначено, що однією із ознак майнових відносин є юридична рівність їх учасників, в тому числі й органів державної влади, а тому самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з місцевого бюджету та відсутністю у ньому коштів, не виправдовують замовника та не заперечують обов'язку такого органу, який виступає стороною зобов'язального правовідношення, від його виконання належним чином.
Таким чином, відсутність бюджетного фінансування не може бути підставою для звільнення відповідача від оплати наданих послуг.
Аналогічна правова позиція наведена в Постанові Вищого господарського суду №914/1760/13 від 13.11.2013, рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005.
Відповідно до п. 1.10 Постанови Пленуму ВГСУ “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” № 14 від 17.12.2013 за загальним правилом, закріпленим у частині першій статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання через відсутність у нього необхідних коштів, оскільки згадане правило обумовлено замінністю грошей як їх юридичною властивістю. Тому у випадках порушення грошового зобов'язання суди не повинні приймати доводи боржника з посиланням на неможливість виконання грошового зобов'язання через відсутність необхідних коштів (стаття 607 ЦК України) або на відсутність вини (статті 614, 617 ЦК України чи стаття 218 ГК України).
З урахуванням факту належного виконання підрядником робіт за Договором підряду № 230/14 від 15.09.2014 та вимог добросовісності, розумності, генеральний підрядник зобов'язаний оплатити їх вартість незалежно від надходження коштів від замовника.
В порушення вищевказаних вимог Закону та договору відповідачем не було погашено зазначену суму заборгованості. Відтак, позовні вимоги в цій частині визнаються судом законними та обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.
Виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач є порушником зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач заявив до стягнення 3 % річних у розмірі 335, 72 грн. за період з 01.01.2015 по 01.10.2015. Суд перевірив розрахунок позивача та визнав його обґрунтованим і вірним, тому 3% річних підлягають задоволенню у розмірі 335, 72 грн.
Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові (п.4.1 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).
Згідно з Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" індекс споживчих цін (індекс інфляції) обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. На даний час індекс інфляції розраховується Державною службою статистики України і щомісячно публікується, зокрема, в газеті "Урядовий кур'єр". Отже, повідомлені друкованими засобами масової інформації з посиланням на зазначений державний орган відповідні показники згідно з статтями 17, 18 Закону України "Про інформацію" є офіційними і можуть використовуватися господарським судом і учасниками судового процесу для визначення суми боргу.
Індекс інфляції - це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
У застосуванні індексації можуть враховуватися рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.97 N 62-97р; цього листа вміщено в газеті "Бизнес" від 29.09.97 N 39, а також в інформаційно-пошукових системах "Законодавство" і "Ліга" (п.3.2 постанови пленуму ВГСУ №14 від 17.12.2013).
Крім того, вимога про стягнення з відповідача інфляційних нарахувань на суму заборгованості за період з 01.01.2015 по 01.10.2015, згідно перевірених судом розрахунків позивача, підлягає задоволенню у розмірі 6 051,20 грн.
За таких обставин позов підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити повністю.
2.Стягнути з Управління освіти, молоді та спорту Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації (03146, м. Київ, вулиця Якуба Колоса, 6 а, код 37498536) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "С.М.І." (02090, м. Київ, вулиця Азербайджанська, будинок 8 літера "А", офіс 8, код 22913310) суму основного боргу у розмірі 14 962,00 грн. (чотирнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят дві гривні 00 коп.), 3 % річних – 335,72 грн. (триста тридцять п'ять гривень 72 коп.), 6 051,20 грн. (шість тисяч п'ятдесят одна гривня 20 коп.) інфляційних втрат та 1 218, 00 грн. (одна тисяча двісті вісімнадцять гривень 00 коп.) судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 24.11.2015
Суддя І.В. Усатенко
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 23.11.2015 |
Оприлюднено | 01.12.2015 |
Номер документу | 53775094 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Усатенко І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні