Рішення

від 23.11.2015 по справі 910/25288/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/25288/15

За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" до Приватного підприємства "Клуб Туризму Саквояж" простягнення 345596,53 грн. Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

Від позивачаОлейнік Н.О. (за дов.) Від відповідачаДахно О.І. (директор), Шеремет О.О. (за дов.)

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 23.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" до Приватного підприємства "Клуб Туризму Саквояж" про стягнення заборгованості за договором банківського обслуговування № Б/Н від 23.07.2013 в розмірі 345596,53 грн., з яких: 200000,00 грн. заборгованість за кредитом, 61577,77 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 71418,76 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, 12600,00 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором обслуговування кредитних лімітів.

Ухвалою суду від 24.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25288/15, розгляд останньої призначено на 12.10.2015.

Представник відповідача в судове засідання 12.10.2015 року не з»явився , подав клопотання про відкладення розгляду справи. Позивач вимог Ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечував.

Ухвалою від 12.10.2015 відповідно до ст. 77 ГПК України, відкладено розгляд справи на 16.11.2015.

16.11.2015 року в судове засідання з"явились представники позивача та відповідача. Позивач подав документи на виконання вимог суду банківські виписки по кредитній лінії. Відповідач надав відзив на позов, та банківську виписку.

Відповідач у відзиві на позов не заперечував щодо укладання договору банківського обслуговування б/н від 23.07.2013 року, за яким користувався послугою «Кредитний ліміт», з 21.10.2014 року до 30.01.2015 року відповідачем було використано кошти в межах послуги Кредитний ліміт у розмірі 200000 грн. 00 коп. У зв»язку зі складним фінансово-господарським становищем, відповідач не зміг своєчасно сплатити заборгованість за кредитом. Одночасно відповідач не погоджується з нарахуванням пені з 02.03.2015 року оскільки нарахування та стягнення неустойки є правом Позивача, яке він може реалізувати, а може і не реалізувати. Оскільки наданий Позивачем розрахунок пені є доказом, що лише обґрунтовує правильність розміру заборгованості, відповідач вважає, що такий розрахунок (поданий суду) не є доказом реалізації позивачем права на нарахування та стягнення пені, тому й відсутні правові підстави для включення таких сум до розрахунку заборгованості за договором б/н від 23.07.2013.

В судовому засіданні 16.11.2015, в порядку ст. 77 ГПК України, оголошено перерву на 23.11.2015.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували, просили суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників судового процесу, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

23.07.2013 відповідач звернувся до банку з заявою про відкриття поточного рахунку, у розділі 1 (відкриття рахунку) якої зазначено, що підписавши дану заяву, клієнт погоджується із Умовами та Правилами надання банківських послуг, у тому числі, з Умовами та Правилами обслуговування за розрахунковими картками (що розміщені на сайті банку http:// privatbank.ua), тарифами банку, які разом із цією заявою та карткою зі зразками підписів і відбитка печатки складають договір банківського обслуговування. Клієнт погодився на ведення документообігу, у тому числі підписання угод, заяв, актів та інших документів, як шляхом власноручного підпису так і шляхом накладання електронного цифрового підпису. Також за зазначеною заявою відповідачу відкриті рахунки гривневі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.

Згідно із ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 639 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

За змістом ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

При цьому, за приписами ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Частиною 1 статті 181 Господарського кодексу України встановлено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов, при укладанні договорів і угод, чи вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі). Банк і Клієнт допускають використання підписів Клієнта у вигляді електронно - цифрового підпису та / або підтвердження через пароль, спрямований Банком через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі Клієнта з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

За таких обставин суд приходить до висновку, що між сторонами було укладено договір банківського обслуговування від 23.07.2013 (надалі - "Договір") за умовами якого та "Умов і правил надання банківських послуг" здійснювалось кредитування відповідача.

Відповідно до Договору клієнту було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26004052719306.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частиною 1 статті 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За своєю правовою природою взаємовідносини, що склалися між позивачем та відповідачем, є кредитними.

Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Відповідно до п. 3.2.1.1.1 Умов, кредитний ліміт на поточний рахунок надасться на поповнення оборотних коштів та здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов, кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта щодо його повернення, сплаті відсотків та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування кредитного ліміту, проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт-банк, або у формі обміну паперовій або електронній інформацією, або в будь-якій іншій формі - "Угода").

Відповідно до п. 3.2.1.1.6 Умов, Ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами і правилами надання банківських послуг, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши Угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна Ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

З наданих банківських виписок, наданих позивачем, підтверджується заборгованість за користування кредитом у розмірі 200000,00 грн. Розмір заборгованості підтвердив відповідач у наданому відзиві на позов та поданих відповідачем банківських виписках.

Відповідно до розділу Умов 3.2.1.4, яким затверджений порядок розрахунків, за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта, при закритті банківського дня Клієнт виплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилось з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (надалі- "період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі, 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт виплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36.00% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання Клієнта щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 56 % річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з моменту утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахувань відсотків не включається. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Як вбачається із матеріалів справи, за користування відповідачем кредитним коштами Банком нараховані проценти - 61 577,77 грн., що є документально підтвердженими та підлягають задоволенню у заявленому до стягненню розмірі. Відповідач не заперечує розмір заборгованості за процентами за користування кредитом у сумі 61577 грн.

При несплаті винагороди, відсотків у відповідні їм дати сплати, вони вважаються простроченими.

Відповідно до п. 3.2.1.2.3.4 Умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Умовами: змінити умови кредитування, вимагати від Клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених Умовами п. п. 3.2.1.2.2.2, 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. п. 3.2.1.1.8, 3.2.1.2.2.3, 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п.п. 3.2.1.2.2, 3.2.1.4.4, 3.2.1.4.5, 3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3. від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Відповідно до п.6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до 3.2.1.5.4 Умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбаченої п. 3.2.1.5.1, 3.2.1.5.2, 3.2.1.5.3 здійснюється протягом 3 (трьох) років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Пунктом 3.2.1.6.1. Умов зазначено, що цей договір, а саме - обслуговування кредитного ліміту по поточному рахунку клієнта, набирає чинності з моменту надання клієнтом розрахункових документів на використання ліміту у межах зазначених у них сум, та діє в обсязі перерахованих коштів до повного виконання зобов'язань сторонами за цим договором.

18.08.2015 позивач звернувся до відповідача з претензією №30723К3СОS02D про погашення заборгованості за договором від 23.07.2013 б/н, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підтвердження направлення вказаної претензії позивач долучив до матеріалів справи список згрупованих поштових відправлень від 20.08.2015, фіскальний чек від 20.08.2015 та опис вкладення у цінний лист від 20.08.2015. Претензія №30723К3СОS02D від 18.08.2015 направлена на адресу місцезнаходження відповідача, яка також зазначена у договорі б/н від 23.07.2013.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов'язання по сплаті на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 200 000,00 грн. та процентів у розмірі 61 577,77 грн., 12 600,00 грн. комісії за користування кредитом на підставі договору. Відповідачем вказана заборгованість визнається в повному обсязі, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Вимогами ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Стаття 549 Цивільного кодексу України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Оскільки відповідачем допущено прострочення виконання своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування від 23.07.2013 щодо повернення кредитних коштів, сплати процентів та комісії за користування кредитом, наведені порушення відповідачем своїх зобов'язань є підставами для застосування до відповідача відповідальності у вигляді пені, що обумовлено як ст.ст. 549, 611, 610, 612 Цивільного кодексу України, так і п.3.2.1.5.1 Умов та правил надання банківських послуг. Відповідач, отримавши кредитні кошти, погодився з Умовами та правилами надання банківських послуг у тому числі щодо відповідальності за порушення зобов»язання. Позивач скористався своїм правом щодо стягнення пені з відповідача. Позивач звертався до відповідача з претензією, в якій просив сплатити прострочену кредитну заборгованість та пеню в сумі 79771,72 грн. (вих.№30723К3СОS02D) та звернувся з позовною заявою до суду.

Відповідач не спростував належними та допустимими доказами нарахування пені, контрозрахунок суду не представив. Твердження відповідача щодо відсутності доказів реалізації банком свого права на стягнення неустойки визнані судом необґрунтованими та такими, що спростовуються наявними в матеріалами справи доказами та вищевикладеним.

Суд перевірив наданий позивачем розрахунок та визнав його обґрунтованим, тому вважає за можливе стягнути з відповідача пеню, нараховану за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором у розмірі 71418,76 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі та стягнення з відповідача на користь банку заборгованості по кредиту у розмірі 200000,00 грн., заборгованості по сплаті процентів у розмірі 61577,77 грн., пені за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором у розмірі 71418,76 грн. та заборгованості по комісії за користування кредитом у розмірі 12600,00 грн.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "Клуб Туризму Саквояж" (04071, м. Київ, вулиця Костянтинівська, будинок 19, код 34926803) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вулиця Набережна Перемоги будинок 50, код 14360570) заборгованість за кредитом - 200000,00 грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.), заборгованість по відсотках - 61577,77 грн. (шістдесят одна тисяча п'ятсот сімдесят сім гривень 77 коп.), пеню - 71418,76 грн. (сімдесят одна тисяча чотириста вісімнадцять гривень 76 коп.), комісію - 12 600,00 грн. (дванадцять тисяч шістсот гривень 00 коп.) та 5183,95 грн. (п'ять тисяч сто вісімдесят три гривні 95 коп.) судового збору.

3.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.2015

Суддя І.В. Усатенко