Рішення

від 10.11.2015 по справі 758/13530/14-ц

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/13530/14-ц

Категорія 52

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

10 листопада 2015 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Шаховніної М. О. ,

при секретарі - Якимович К. І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн", ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання рішення про зміну директора недійсним та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2014 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання рішення про зміну директора недійсним та відшкодування моральної шкоди.

Свої вимоги мотивують тим, що 09 квітня 2012 року ОСОБА_2 через представника вчинено незаконні дії для зайняття посади директора ТОВ "Дизайн", шляхом подання державному реєстратору Обухівської районної державної адміністрації Київської області документів для внесення змін до відомостей про товариство "Дизайн" в Єдиному державному реєстрі в частині зімни директора з ОСОБА_3 на нього на підставі протоколу Загальних зборів учасників товариства від 21.03.2012 року.

Вказали, що контрагенти, дізнавшись про боротьбу за директорське крісло, припинили з ТОВ "Дизайн" переговори про можливе укладення вигідних для товариства ділових контрактів, під загрозу поставлені договори оренди - їх продовження, оскільки в разі зміни директора на ОСОБА_2, вони продовжені не будуть.

Зазначили, що протиправними діями з боку відповідача підірвана ділова репутація ТОВ "Дизайн", створено невизначеність в частині конкретного керівника товариства, чим заподіяна моральна шкода більшій частині учасників корпоративних відносин, які не голосували за зміну директора.

Крім того, у позові вказали, що ОСОБА_1 заподіяна моральна шкода додатково повним ігноруванням його як учасника ТОВ "Дизайн", оскільки про нього навіть не згадується у протоколі.

Посилаючись на ст.ст. 13, 1167 ЦК України, позивачі просили визнати рішення про зміну директора загальних зборів учасників "Дизайн", що зафіксоване у протоколі від 21.03.2012 року недійсним та стягнути з відповідача на користь позивачів 1 000 грн. 00 коп. моральної шкоди у рівних частках.

У судовому засіданні представники позивачів позовні вимоги підтримали, з тих же підстав просили їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином через оголошення в газеті "Урядовий кур"єр" № 169 (5543) від 15 вересня 2015 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 169 та ч. 1 ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заочний розгляд справи відбувається за відсутності відповідача з дотриманням вимог, встановлених законом, на підставі ухвали про заочний розгляд справи.

Суд, вважає можливим розглядати справу у відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представників позивачів, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що протоколом № 4 позачергових загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Дизайн" від 21 березня 2012 року вирішено директором ТОВ "Дизайн" призначити ОСОБА_2 з 22 березня 2012 року (а.с. 25).

09 квітня 2012 року ОСОБА_2 через представника вчинено дії для зайняття посади директора ТОВ "Дизайн", шляхом подання державному реєстратору Обухівської районної державної адміністрації Київської області документів для внесення змін до відомостей про товариство "Дизайн" в Єдиному державному реєстрі в частині зімни директора з ОСОБА_3 на нього на підставі протоколу Загальних зборів учасників товариства від 21.03.2012 року.

09 квітня 2012 року державним реєстратором було відмовлено у проведенні державної реєстрації, з посиланням на те, що протокол складений з помилковими даними у невідповідності з законодавством (а.с. 27).

Позивачі, звертаючись до суду з даним позовом, як на підставу позову посилалися на вчинення відповідачем незаконних дій для зайняття посади директора ТОВ "Дизайн".

В якості правового обґрунтування підстав позову позивачі зазначили ст. 13, 1167 ЦК України.

Згідно зі ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Слід зазначити, що Верховний Суд України у листі від 24.11.2008 року "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними", роз'яснюючи межі поняття "недійсність", підстави його застосування та правові наслідки, зазначив, що некоректним є застосування цього терміна до нормативно-правових актів - у цьому випадку може йтися про їх нечинність або неправомірність (незаконність, протиправність), а також до документів, якими оформлюється, підтверджується право, оскільки право не може бути недійсним - воно або є, або ні.

Відповідно, за правилами недійсності правочинів не можна визнавати документи, які за своїм змістом не є правочинами. Вбачається, що до таких документів слід відносити, наприклад, рішення органів державної влади; свідоцтва (про право власності на житло, про право на спадщину, про придбання майна з публічних торгів, державний акт на земельну ділянку, ордер тощо); рішення, записи про реєстрацію (реєстрація домоволодіння, актів громадянського стану); протоколи загальних зборів господарських товариств, рішення загальних зборів громадських об'єднань, розпорядження.

Як вбачається з матеріалів справи, оспорюване позивачами рішення про зміну директора ТОВ "Дизайн", що зафіксоване у протоколі загальних зборів "Дизайн" за своєю юридичною природою є офіційним документом, що констатує певну подію, та не має ознак правочину, визначених ст. 202 ЦК України

Крім того, за положеннями ст. 4 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Статтею 12 ЦК України передбачено, що особа вільно на власний розсуд обирає способи захисту цивільного права.

Зі змісту ст. ст. 27, 31 ЦПК України вбачається, що позивач самостійно визначає предмет й підстави позову та на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета та підстав позову.

У ч. 1 ст. 11 ЦПК України зазначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, суд, розглядаючи у межах заявлених вимог, приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання недійсним рішення про зміну директора ТОВ "Дизайн", що зафіксоване у протоколі загальних зборів "Дизайн" від 21.03.2012 року на підставі ст. 13 ЦК України задоволенню не підлягають.

Крім того, не підлягають задоволенню вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача моральної шкоди, з огляду на наступне.

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених ч. 2 цієї статті.

Відповідно до роз'яснень у п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Згідно зі ст. 10 ЦПК, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно з вимогами ст.ст. 57-60 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази, речові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до статті 60 ЦПК України, на позивача покладається обов'язок довести наявність обставин на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, оскільки позивачами не надано доказів та не доведені дані вимоги.

На основі повно та всебічно з'ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд приходить до висновку, що позов задовленню не підлягає, оскільки не знайшов свого підтвердження у судовому засіданні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 16, 1167 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 15, 16, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Дизайн», ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання рішення про зміну директора недійсним та відшкодування моральної шкоди відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду м. Києва через Подільський районний суд м. Києва.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя М. О. Шаховніна