Рішення

від 23.10.2015 по справі 446/2247/15-ц

КАМ'ЯНКА-БУЗЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 446/2247/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.10.2015 року Кам'янка-Бузький районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Бакай І. А.

секретаря Новосад І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кам'янка-Бузька цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Великосілківської сільської ради Кам»янка-Бузького району про визнання права власності на спадкове майно,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулася з вищевказаним позовом в якому зазначає, що її мама ОСОБА_2 померла 04 березня 2014 року. Просить визнати за нею право власності на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою вул. Зарічна, 17, с. Соколів Кам»янка-Бузького району Львівської області та земельну ділянку площею 1.2195 га, яка знаходиться на території Великосілківської сільської ради та належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 420020 від 27.10.2004 за № 382.

Позивач в судове засідання не з'явилася, але подала до суду заяву, в якій просить проводити розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Від Великосілківської сільської ради надійшла заява, в якій вони просять розглядати справу за відсутності їхнього представника, проти позову не заперечують.

Враховуючи, що особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, суд розглядає справу в порядку, встановленому ч.2 ст.197 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання позову відповідачем суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

За вимогами ст.ст. 328-330 ЦК України, право власності на майно вважається набутим правомірно, якщо інше не буде встановлено в судовому порядку або незаконність права власності не випливатиме із закону.

Відповідно до положень ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують своє право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Судом встановлено, що 04 березня 2014 року померла ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-СГ № 345720, виданим 06 березня 2014 р. Великосілківською сільською радою Кам'янка-Бузького району Львівської області, актовий запис № 04.

За життя їй належала 1/2 будинку з господарськими будівлями та спорудами, що за адресою вул. Зарічна, 17, с. Соколів Кам»янка-Бузького району Львівської області, що підтверджується витягом з господарських книг Великосілківської сільської ради за 1986-1990р. за № 771. Будинок належав до майна колишнього колгоспного двору. Членами колгоспного двору були: мати позивачки - ОСОБА_2 та батько позивачки - ОСОБА_3, що також підтверджується випискою з погосподарської книги виданої Великосілківської сільською радою 07.02.2007р. за № 539.

За життя ОСОБА_2 належала також належала земельна ділянка площею 1.2195 (діл. 1 - площею 0.9686 га кадастровий номер № 4622181600:11:000:0059, діл. 2 площею 0.2610 га кадастровий номер № 4622181600:11:000:0135), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Великосілківської сільської ради, яка належала ОСОБА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 420020 від 27.10.2004 за № 382 р.

З матеріалів справи вбачається, що батько позивачки ОСОБА_3 помер 22 січня 2002 р., що підтверджується свідоцтвом про його смерть.

05 лютого 2007 року померлою було складено заповіт, який зареєстрований в реєстрі №233, відповідно до якого ОСОБА_1 є спадкоємцем всього майна, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося і взагалі все те, що належало ОСОБА_2 на день смерті.

Відповідно до ч.1, 2 ст.123 ЦК України (в редакції 1963 р.) частка члена колгоспного двору в майні двору визначається при виході його зі складу двору без утворення нового двору. Розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток всіх членів двору включаючи неповнолітніх та непрацездатних.

Згідно п.6 постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають право ті члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні.

Відповідно до ст.1223 ЦК України (в редакції 2003 р.) право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить переконання, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 60, 174, 197, 213-215 ЦПК України, ст.ст. 112, 120, 123, 562 ЦК України (1963 р.), ст.ст. 328-330, 1223, 1258, 1273,1276 ЦК України (2003 р.), суд -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на 1/2 житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, який розташований за адресою вул. Зарічна, 17, с. Соколів Кам»янка-Бузького району Львівської області, належав ОСОБА_2, померлій 04 березня 2004 р. (витяг з господарських книг Великосілківської сільської ради за 1986-1990р. за № 771) та на земельну ділянку площею 1.2195 (діл. 1 - площею 0.9686 га кадастровий номер № 4622181600:11:000:0059, діл. 2 площею 0.2610 га кадастровий номер № 4622181600:11:000:0135), цільове призначення, якої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та яка належала ОСОБА_2, померлій 04 березня 2004 р., на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 420020 від 27.10.2004 за № 382 р.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Головуючий :

Оригінал рішення.