Справа № 487/7998/15-ц
Провадження № 2/487/3140/15
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.11.2015 року Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді - Нікітіна Д.Г., при секретарі - Горта О.М., Оцабера М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, третіх осіб Первинної профспілкової організації Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання видати дублікат трудової книжки, -
ВСТАНОВИВ:
08.10.2015 року ОСОБА_1 звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва з позовом до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, третіх осіб Первинної профспілкової організації Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання видати дублікат трудової книжки.
Свою позицію позивач мотивує тим, що з 26.04.2011 року позивач був прийнятий на роботу до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи (далі - КДЮСШ Відповідач) на посаду тренера-викладача з тенісу, що підтверджується записом в його трудовій книжці №11 від 26.04.2011 року, тому в силу ст. 21 КЗпП України між ним та КДЮСШ укладено трудовий договір.
Позивач є членом Первинної профспілкової організації Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» (далі - ППО МОО ФСТ В«УкраїнаВ» ).
08.09.2015 року наказом КДЮСШ за підписом директора ОСОБА_2 № 58-К від 08.09.2015 року позивача звільнено з посади тренера-викладача КДЮСШ на підставі ч.3 ст.40 КЗпП України - за систематичне порушення трудової дисципліни.
Систематичне порушення трудової дисципліни позивачем, в наказі про звільнення №58-К від 08.09.2015 року обґрунтовано наказами №63 ОД від 09.09.2014 року, №25-К від 25.06.2015 року, №38-К від 21.07.2015 року, №57-К від 04.09.2015 року, випискою з протоколу №4 засідання профкому МОО ФСТ «Україна».
Позивач посилався на те, що рішення про його звільнення прийнято в порушення ст. 43 КЗпП України без погодження із первинною профспілковою організацією МОО ФСТ «Україна», членом якої він є. Позивач зазначив, що не порушував трудової дисципліни, а звільнення відбулося через штучно створені обставини директором КЖЮСШ ОСОБА_2 у зв'язку з неприязненним ставленням.
29.09.2015 року, за клопотанням позивача, відбулося засідання робочої трудової комісії, в склад якої увійшли представники засновника КДЮСШ - МОО ФСТ «Україна» та ППО МОО ФСТ «Україна», які розглянули питання щодо законності звільнення позивача та прийняли рішення, оформлене протоколом №3 від 29.09.2015 року. Згідно якого, комісія дійшла висновку, що під час звільнення відбулися ряд процедурних порушень, у зв'язку із чим, рекомендовано КДЮСШ поновити позивача на посаді тренера-викладача з тенісу.
Рішення вказаної комісії Відповідачем не виконано, позивача на роботі не поновлено.
В судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, надали до суду письмову заяву, просили розглянути справу у їх відсутність, позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явились, надали до суду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутність.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:
Судом встановлено, що відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа, скорочене найменування КДЮСШ, засновником якої є Миколаївська обласна рада фізкультурно-спортивного товариства «Україна» зареєстрована як юридична особа, що підтверджується витягом з відповідного реєстру.
07.07.2009 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради зареєстровано статут КДЮСШ, який 29.04.2009 року затверджено Президією Миколаївської обласної ради ФСТ «Україна» протоколом № 16. Пунктом 3.6 вказаного статуту встановлено, що безпосереднє керівництво КДЮСШ здійснює директор.
26.04.2011 року позивач був прийнятий на роботу до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи (далі - КДЮСШ Відповідач) на посаду тренера-викладача з тенісу, що підтверджується записом в його трудовій книжці №11 від 26.04.2011 року, тому в силу ст. 21 КЗпП України між ним та КДЮСШ укладено трудовий договір.
Позивач є членом Первинної профспілкової організації Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна».
08.09.2015 року наказом КДЮСШ за підписом директора ОСОБА_2 № 58-К від 08.09.2015 року позивача звільнено з посади тренера-викладача КДЮСШ на підставі ч.3 ст.40 КЗпП України - за систематичне порушення трудової дисципліни. Підставами для звільнення, визначеними в наказі стали накази КДЮСШ №63 ОД від 09.09.2014 року, №25-К від 25.06.2015 року, №38-К від 21.07.2015 року, №57-К від 04.09.2015 року, виписка з протоколу №4 засідання профкому МОО ФСТ «Україна».
В письмових запереченнях директор відповідача ОСОБА_3 зазначив, про відсутність в КДЮСШ вищевказаних наказів про притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності.
Відповідачем зазначено про те, що 22.10.2015 року поновлено на роботі на посаді директора КДЮСШ ОСОБА_3 на підставі розпорядження голови МОО ФСТ «Україна» №35-к від 22.10.2015р. та рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 16.10.2015р., яке допущено до негайного виконання. В той же день, ОСОБА_3 за актом приймання-передачі, передано заступником директора КДЮСШ ОСОБА_5 печатку, установчі та кадрові документи КДЮСШ, папку з кадровими наказами за 2015 рік та журнал обліку кадрових наказів.
Під час проведення ревізії переданих документів, ОСОБА_3 виявлено, що в папці із наказами відсутні деякі накази, зазначені в журналі їх обліку, серед яких й: №38-к від 21.07.2015 р. «Догана ОСОБА_1В.»; №42-к від 30.07.2015 р. «Про надання відпустки ОСОБА_1В.»; №44-к від 06.08.2015 р. «Про надання відпустки ОСОБА_1В.»; №57-к від 04.09.2015 р. «Про відсторонення від роботи ОСОБА_1О.»;
У зв'язку із чим, директором КДЮСШ ОСОБА_3 вжито відповідних заходів щодо відновлення відсутніх документів, видано наказ №78-к від 23.10.2015р. «Про приведення у відповідність до правил діловодства кадрових наказів,затвердження Інструкції зі складання та обліку кадрових наказів КДЮСШ», яким зобов'язано тренера-викладача ОСОБА_2, яка в період з 15.04.2015р. по 22.10.2015р. обіймала посаду директора КДЮСШ, протягом десяти днів надати письмові пояснення з приводу відсутності вказаних кадрових наказів. Також направлено доповідну записку голові засновника відповідача, МОО ФСТ «Україна».
Відповідно до ст. 148 КЗпП України, дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці.
Статтею 149 КЗпП України визначено, що за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.
При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
Суд критично ставиться до вказаних наказів №63-ОД від 09.09.2015 року та №25-к від 25.06.2015 року, як підставу для звільнення позивача в силу статей 148-149 КЗпП України. Надаючи їм правову оцінку, суд не бере їх до уваги, як підставу для звільнення позивача за систематичне порушення трудової дисципліни, оскільки за вказані дисциплінарні порушення до позивача вже було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді догани, а тому не може бути повторно застосовано інше стягнення за ті ж самі проступки.
Судом встановлено, що звільнення позивача не погоджувалось із Первинною профспілковою організацією МОО ФСТ «Україна», членом якої є позивач, а також з будь-якою іншою профспілкою.
В своїх запереченнях третя особа ППО МОО ФСТ «Україна» пояснила, що ОСОБА_1 звільнено з посади тренера-викладача КДЮСШ 08.09.2015 року без погодження профспілкової організації. Питання про його звільнення не виносилось на засідання профкому, оскільки директор КДЮСШ ОСОБА_2 звернулась із клопотанням про звільнення ОСОБА_1 в день проведення засідання профкому, тому документи, що стали підставою для його звільнення не розглядались.
Про такі ж обставини зазначив Відповідач в наданих письмових запереченнях.
Виходячи із вказаного, суд приходить до висновку, що посилання Відповідача в наказі №58-к від 08.09.2015 року на виписку з протоколу №4 засідання профкому МОО ФСТ «Україна» від 08.09.2015 року, як на одну з підстав для звільнення є необґрунтованим, оскільки питання про погодження звільнення позивача на вказаному засіданні профкому не розглядалось.
Відповідно до статті 43 КЗпП України, розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу допускається лише за попередньою згодою виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).
Враховуючи зазначене, а також ті обставини, що погодження профспілкової організації в питанні про звільнення позивача з ініціативи відповідача було обов'язковим, суд приходить до висновку, що позивача звільнено з порушенням ст. 43 КЗпП України.
Судом встановлено, що позивач скористався процедурою досудового врегулювання спору та звернувся із клопотанням до засновника КДЮСШ - Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна», за ініціативою якою було створено робочу трудову комісію, щодо ретельного розгляду підстав та законності звільнення, в яку увійшло всього 5 осіб, з яких представники засновника КДЮСШ та профспілкової організації.
За результатами розгляду підстав та законності звільнення ОСОБА_1 на засіданні комісії, прийнято рішення, що оформлено протоколом №3 від 29.09.2015 року. Комісія дійшла висновків про те, що під час звільнення відбулися ряд процедурних порушень, що пов'язано із довготривалим особистим неприязним ставленням директора КДЮСШ ОСОБА_2 до тренера-викладача ОСОБА_1
Згідно з Пленумом Верховного Суду України у п. 22 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року "Про практику розгляду судами спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1; 148, 149 КЗпП правила й порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Судом встановлено, що рішення про звільнення Позивача прийнято в порушення ст. 43 КЗпП України без погодження із первинною профспілковою організацією МОО ФСТ «Україна», членом якої він є.
29.09.2015 року, за клопотанням позивача, відбулося засідання робочої трудової комісії, в склад якої увійшли представники засновника КДЮСШ - МОО ФСТ «Україна» та ППО МОО ФСТ «Україна», які розглянули питання щодо законності звільнення позивача та прийняли рішення, оформлене протоколом №3 від 29.09.2015 року. Згідно якого, комісія дійшла висновку, що під час звільнення відбулися ряд процедурних порушень, у зв'язку із чим, рекомендовано КДЮСШ поновити позивача на посаді тренера-викладача з тенісу.
Рішення вказаної комісії Відповідачем не виконано, позивача на роботі не поновлено.
Після звернення позивача із даним позовом до суду, 15.10.2015 року позивача знову прийнято на роботу в КДЮСШ на ту ж саму посаду тренера-викладача з завантаженістю 18 годин на підставі наказу КДЮСШ №71-к від 15.10.2015 року, за підписом виконуючого обов'язки директора ОСОБА_5
У зв'язку із чим, позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, оскільки на теперішній час немає необхідності в поновленні на роботі Позивача та просив: визнати незаконним та скасувати наказ №58-К від 08.09.2015 року, прийнятий директором КДЮСШ ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1; стягнути з КДЮСШ на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 08.09.2015 року по 14.10.2015 року; зобов'язати КДЮСШ видати ОСОБА_1 "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису 12 від 08.09.2015 року про звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни.
З матеріалів справи вбачається, що 18.09.2015 року позивач звернувся із письмовою заявою до Відповідача, в якій просив надати наказ про його звільнення, трудову та медичну книжку, та провести остаточний розрахунок.
Відповідачем відправлено по пошті наказ №58-к від 08.09.2015 року, трудову книжку та розрахунковий листок, яку отримано позивачем 28.09.2015 року.
Суд приходить до висновку, що відповідачем в порушення ст. 116 КЗпП України, в день звільнення позивача не проведено із ним остаточного розрахунку та не видано трудової книжки
Крім того, із матеріалів справи вбачається наявність порушення ст. 149 КЗпП України, п. 4.2. «Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників», оскільки після звільнення позивача йому не було видано трудову книжку, а направлено її по пошті, без отримання попередньої згоди, на таке поштове направлення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до обґрунтованості позовних вимог щодо визнання звільнення позивача від 08.09.2015 року незаконним, наказу КДЮСШ №58-к від 08.09.2015 року таким, що підлягає скасуванню.
Разом з тим, враховуючи, що на підставі наказу КДЮСШ №71-к від 15.10.2015 року позивача прийнято роботу в КДЮСШ на ту ж саму посаду тренера-викладача, яку він обіймав до звільнення, суд дійшов висновку, що на день розгляду справи, немає необхідності в поновленні позивача на роботі.
Також суд вважає обґрунтованими вимоги позивача в частині зобов'язання Відповідача видати дублікат трудової книжки, та враховує ті обставини, що запис про звільнення за порушення трудової дисципліни може негативно вплинути на подальше працевлаштування позивача, як вчителя.
Відповідно до п. 2.10. інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників (затверджена наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29 липня 1993 року № 58 і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за № 110) передбачається, що за наявності в трудовій книжці запису про звільнення, надалі визнаного недійсним, на прохання працівника видається "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису, визнаного недійсним.
Із змісту ст. 235 КЗпП України слідує, що в разі перебування працівника у вимушеному прогулу внаслідок незаконного звільнення, невірного формулювання звільнення, що стало перешкодою у працевлаштуванні та затримки видачі трудової книжки, працівнику підлягає стягненню середній заробіток за весь час прогулу.
Згідно з п. 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», при визначені середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженою Постановою Кабінету міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100 (з наступними змінами і доповненнями).
Як зазначено в Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 , середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Виплати нараховуються шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на кількість робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на кількість відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених законодавством, - на кількість календарних днів за цей період. Якщо протягом періоду вимушеного прогулу на підприємстві було підвищено посадові оклади й тарифні ставки (у т. ч. за посадою працівника, якого було незаконно звільнено), то згідно з пунктом 10 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою КМУ від 08.02.95 р. № 100 проводиться коригування заробітної плати, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати, за проміжок часу до підвищення на коефіцієнт підвищення посадових окладів і тарифних ставок.
Згідно довідки №93 від 28.10.2015 року, виданої ОСОБА_1 КДЮСШ за підписом директора та головного бухгалтера, розмір середньоденної заробітної плати позивача до звільнення складав 103,42 грн.
Середній заробіток, який підлягає стягненню на користь позивача, за період з 08.09.2015 року по 14.10.2015року за 35 робочих днів становитиме 3 619,70 грн.
Згідно з частиною 1 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.
Таким чином, відповідачем визнано позов повністю, що свідчить про визнання факту порушення прав позивача. Третя особа також зазначила про наявність факту порушення процедури звільнення. В матеріалах справи відсутні будь-які документи, що підтверджують систематичне порушення позивачем трудової дисципліни.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про неправомірність дій КДЮСШ відносно звільнення ОСОБА_1 08.09.2015 року з посади тренера-викладача відділення тенісу КДЮСШ за систематичне порушення трудової дисципліни, про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць.
Враховуючи предмет спору, суд вважає за можливе допустити негайне виконання в частині задоволених вимог про стягнення середнього заробітку за один місяць.
На підставі положень ст. 88 ЦПК України підлягають розподілу судові витрати. Судовий збір позивач не сплачував, оскільки звільнений від його сплати за законом, то відповідно до положень ч. 2 ст. 88 ЦПК України, судовий збір на користь держави підлягає стягненню з відповідача КДЮСШ.
Керуючись ст.ст. 6, 10, 11, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд -
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи, третьої особи Первинної профспілкової організації Миколаївської обласної організації фізкультурно-спортивного товариства «Україна» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення в займаній посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, зобов'язання видати дублікат трудової книжки - задовольнити.
Визнати незаконним звільнення ОСОБА_1 08.09.2015 року з роботи на посаді тренера-викладача відділення тенісу Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи.
Визнати незаконним та скасувати наказ №58-К від 08.09.2015р прийнятий директором Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи (код ЄДРПОУ 24788978) ОСОБА_2 про звільнення ОСОБА_1.
Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи (код ЄДРПОУ 24788978) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 08.09.2015 року по 14.10.2015 року у розмірі 3 619,70 грн .
Зобов'язати Комплексну дитячо-юнацьку спортивну школу видати ОСОБА_1 "Дублікат" трудової книжки без внесення до неї запису №12 від 08.09.2015 року про звільнення за систематичне порушення трудової дисципліни.
Стягнути з Комплексної дитячо-юнацької спортивної школи 974,40 грн. судового збору в дохід держави.
Допустити негайне виконання рішення в частині виплати ОСОБА_1 середнього заробітку за один місяць.
Рішення набирає законної сили через 10 днів після його проголошення та може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд м. Миколаєва в строк і порядок, встановлений ст.ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя Д.Г. Нікітін
Суд | Заводський районний суд м. Миколаєва |
Дата ухвалення рішення | 16.11.2015 |
Оприлюднено | 01.12.2015 |
Номер документу | 53797451 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Заводський районний суд м. Миколаєва
Нікітін Д. Г.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні