Постанова

від 30.09.2015 по справі 823/3975/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2015 року справа № 823/3975/15

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Каліновської А.В.,

при секретарі - Шалько І.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області до селянського (фермерського) господарства В«ЧаличнеВ» про стягнення боргу на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в Черкаський окружний адміністративний суд з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просить стягнути з селянського (фермерського) господарства В«ЧаличнеВ» на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року в сумі 7732 грн. 51 коп.

Позов обґрунтовано тим, що відповідно пп. «б»-«з» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» № 1788-Х-ІІ від 05.11.1991, частини 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 № 1058-IV та пункту 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 за № 64/8663, підприємства, на яких працівники вийшли на пенсію на пільгових умовах, здійснюють відшкодування Пенсійному фонду України витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відповідач має заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року в сумі 7732 грн. 51 коп., яка підлягає стягненню на користь Пенсійного фонду України.

Позивач в судове засідання не з'явився, надав суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.

Відповідач просив розгляд справи здійснювати за відсутності свого представника, в своїх запереченнях проти адміністративного позову зазначив, що чинним законодавством не передбачено обов'язок підприємства сплачувати пенсії чи покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, а тому у позивача відсутнє право стягувати зазначену заборгованість. Відповідно до положень п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» виплата пенсій особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону. А тому фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій повинні виплачуватися з державного бюджету України.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Селянське (фермерське) господарство В«ЧаличнеВ» зареєстроване як юридична особа 12.08.1994, ідентифікаційний код 21379050.

Платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно статті 1 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 400/97-ВР від 26.06.1997 є, зокрема, суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

При цьому об'єктом оподаткування для вищезазначених платників збору є, окрім іншого, фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» -В«зВ» статті 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 1058-IV від 09.07.2003.

Категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, визначено статтею 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» № 1788-XII від 05.11.1991, згідно якої на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

- згідно пункту В«аВ» працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць;

- згідно пунктів В«бВ» - В«зВ» , зокрема працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць тощо.

Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди (п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 1058-IV від 09.07.2003 (далі по тексту - Закон № 1058).

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди вищезазначеним особам пенсії призначаються за нормами Закону № 1058 в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України В«Про пенсійне забезпеченняВ» № 1788-XII від 05.11.1991. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності Законом № 1058.

Так, підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до Закону № 1058.

Отже, зазначеною нормою прямо визначено обов'язок відповідача стосовно відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Сплачується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування платниками збору до Пенсійного фонду України у порядку, визначеному законодавством України (стаття 3 Закону України В«Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 400/97-ВР від 26.06.1997).

Процедуру стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (далі по тексту - Інструкція).

На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області перебуває 3 особи (ОСОБА_1, ОСОБА_2В, ОСОБА_3М.), яким призначена пільгова пенсія відповідно до п. В«бВ» - В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» від 05.11.1991 №1788-ХІІ.

Відповідно до положень п. 2 Прикінцевих положень Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-IV) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугою років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугою років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абзацу четвертого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

В абзаці п'ятому цього ж підпункту зазначено, що виплата пенсій особам, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників, за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та особам, пенсії яким призначені відповідно до пунктів "в" - "е" та "ж" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списком № 1, 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів ПФУ, а з 1 січня 2005 року за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає в особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так, зі змісту статті 14 Закону № 1788-XII вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25років.

Аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV у контексті статті 14 Закону № 1788-XII дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005року за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам на підставі статті 14 Закону № 1788-XII.

Таким чином, підприємства повинні відшкодовувати управлінню ПФУ витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно з розрахунку, складеного останнім відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджену постановою ПФУ від 19 грудня 2003 року № 21-1, що призначені працівникам відповідача відповідно до пунктів "б" - "з" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до абзацу 4 п.1 ст. 2 Закону № 400/97-ВР для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 ст. 1 цього Закону, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів В«бВ» - В«зВ» ст. 13 Закону України В«Про пенсійне забезпеченняВ» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» .

З 01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 р. №71-VIII В«Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформиВ» , яким внесено зміни до ст. 9 Податкового кодексу України. Так із переліку загальнодержавних податків і зборів виключено фіксований сільськогосподарський податок. Фактично його замінено на єдиний податок четвертої групи. Проте, для платників єдиного податку виключень щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, чинним законодавством не передбачено.

Отже, з 01.01.2015 у сільськогосподарських підприємств виникає обов'язок щодо відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Відшкодуванню підлягають лише витрати, фактично понесені Пенсійним фондом України починаючи з 01.01.2015.

Порядок відшкодування фактичних витрат з виплати та доставки пільгових пенсій передбачений Інструкцією про порядок обчислення та сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року (далі - Інструкція №21-1).

Відповідно до п. 6.1 Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах, зокрема для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.4 Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Враховуючи вищевикладене, необґрунтованим є твердження відповідача, що чинним законодавством не передбачено обов'язок підприємства сплачувати пенсії чи покривати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Відповідно до розрахунків за серпень 2015 року позивач здійснив витрати на виплату та доставку пільгових пенсій вищезазначеним працівникам відповідача у сумі 7732 грн. 51 коп. згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058-IV в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів В«б-зВ» ч.1 ст.13 Закону №1788-XII.

Пунктом 6.7. Інструкції №21-1 визначено, що підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У справі відсутні докази щодо відшкодування відповідачем понесених позивачем витрат.

Відповідно до статті 23 Закону України В«Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхуванняВ» № 1058-IV від 09.07.2003 та статті 25 Закону України В«Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхуванняВ» № 2464-VI від 08.07.2010, позивач має право вимагати стягнення з відповідача зазначеної заборгованості в судовому порядку.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 7732 грн. 51 коп. заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 94, 159 - 163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Чаличне» (19612, Черкаський р-н, с. Березняки, вул. Вишнева, 65, ідентифікаційний код 21379050) на користь управління Пенсійного фонду України в Черкаському районі Черкаської області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, ідентифікаційний код 17) борг на покриття фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за серпень 2015 року на загальну суму 7732 (сім тисяч сімсот тридцять дві) грн. 51 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя А.В. Каліновська

Повний текст постанови виготовлено 05 жовтня 2015 року.