Постанова

від 12.05.2011 по справі 2а-4851/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

12 травня 2011 року 15:23 № 2а-4851/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим доТовариства з обмеженою відповідальністю «Ріорда» простягнення податкової заборгованості в розмірі 6 269, 47 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду звернулась Сакська ОДПІ в АР Крим з позовом до ТОВ «Ріорда»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 6 269, 47 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість з земельного податку в розмірі 6 269, 47 грн.

У судове засідання 12 травня 2011 року представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судові засідання 20 квітня та 12 травня 2011 року представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідач у судові засідання 20 квітня та 12 травня 2011 року не з'явився, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 33, ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача відзив на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд розглядає справу на підставі ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Заслухавши пояснення представника прокуратури, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

30 січня 2010 року ТОВ «Ріорда»подало до Сакської ОДПІ в АР Крим податковий розрахунок по земельному податку (вх. № 2298) на 2010 рік, в якому була самостійно визначена сума податку до сплати у загальному розмірі 7 523, 37 грн. за 2010 рік (з січня по листопад 2010 року щомісячно по 626, 95 грн., за грудень 2010 року - 626, 92 грн.).

В силу п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 -ХІІ (який діяв на момент спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) відноситься плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535 -ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин)(далі -Закон № 2535 -ХІІ), який визначав розмір та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 -ІІІ (далі -Закон № 2181 -ІІІ).

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181 -ІІІ під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 -ІІІ).

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок (абзац другий п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 -ІІІ).

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 -ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Частиною першою ст. 17 Закону № 2535 -ХІІ передбачено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Самостійно визначені суми податкового зобов'язання із земельного податку відповідачем у встановлений законом строк в повному обсязі сплачені не були, тому вони відповідно п. 1.3 ст. 1 Закону № 2181 -ІІІ вважаються податковим боргом.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено в ході судового розгляду заборгованість із земельного податку з березня по грудень 2010 року була ним узгоджена, однак не була сплачена відповідачем протягом граничних строків та складає на момент розгляду справи 6 269, 47 грн., що підтверджується звітом недоїмки ТОВ «Ріорда»станом на 06.05.2011 року, який включає в себе зазначену суму заборгованості, копія якого наявна в матеріалах справи.

Податковим боргом в розумінні вищезгаданого Закону визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 -ІІІ).

Підпунктом другим підпункту 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 -ІІІ встановлено, що податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов'язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

З матеріалів справи вбачається та в ході судового розгляду було встановлено, що відповідачу виставлялись перша та друга податкові вимоги № 1/439 від 04.11.2009р. та № 2/12 від 11.01.2010р. до моменту виникнення суми податкового боргу, заявленій позивачем в даній справі.

Виставлення наступної податкової вимоги у випадку виникнення нового податкового боргу після виставлення другої податкової вимоги в Законі № 2181 -ІІІ не передбачено.

На день розгляду справи суду не надано доказів погашення суми податкового боргу в заявленій сумі.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону № 2181 -ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

В силу ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23 грудня 2010 року № 2857-VI податки і збори (обов'язкові платежі), які справлялися до 1 січня 2011 року та не встановлені Податковим кодексом України як загальнодержавні і місцеві податки та збори, включаючи розстрочені і відстрочені суми грошових зобов'язань, суми податкового боргу з урахуванням штрафних санкцій та пені, що обліковувалися станом на 31 грудня 2010 року, і суми, донараховані за актами перевірок, за цими податками і зборами (обов'язковими платежами), сплачуються платниками податку за правилами, встановленими відповідними законодавчими актами України, або стягуються у порядку, встановленому Податковим кодексом України, та зараховуються до: загального фонду державного бюджету - в частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися до державного бюджету; загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів - у частині податків і зборів (обов'язкових платежів), які зараховувалися відповідно до загального чи спеціального фонду місцевих бюджетів.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Підпунктом 20.1.28 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу передбачено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу із земельного податку в загальній сумі 6 269, 47 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ріорда»(місцезнаходження: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 26, ідентифікаційний код 34614001) до Державного бюджету України суму податкового боргу із земельного податку в розмірі 6 269 (шість тисяч двісті шістдесят дев'ять) грн. 47 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_1 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 17 травня 2011 року.