Постанова

від 10.01.2011 по справі 2а-16014/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 січня 2011 року 16:22 № 2а-16014/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у місті Ялта Автономної Республіки Крим до Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл» про стягнення податкової заборгованості в розмірі 82 523, 85 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у м. Ялта АР Крим з позовом до ТОВ «Данііл»про стягнення податкової заборгованості в розмірі 82 523, 85 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності в розмірі 82 523, 85 грн.

У судове засідання 10 січня 2011 року представник позивача не з'явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

У судові засідання 23 грудня 2010 року та 10 січня 2011 року представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 33, ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Данііл»(ідентифікаційний код 32073614) було зареєстровано як юридичну особу 27 червня 2002 року Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А00 № 022077).

ТОВ «Данііл»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва з 19 липня 2002 року.

01 лютого 2010 року ТОВ «Данііл»подало до ДПІ у м. Ялта АР Крим податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на 2010 рік (вх. № 5830), в якій самостійно визначило суму нарахованого податку на 2010 рік у розмірі 198 057, 24 грн. (16 504, 77 грн. за кожен місяць).

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»(який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) відноситься до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів).

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 2181).

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181 під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Відповідно до абзацу першого підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (абзац перший п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181).

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, сума податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ТОВ «Данііл» самостійно визначена ним в податковій декларації (вх. № 5830), поданої до податкового органу 01 лютого 2010 року, вважається узгодженою з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю»від 03 липня 1992 року № 2535-ХІІ (далі -Закон № 2535), який був спеціальним законом з плати за землю на момент виникнення спірних правовідносин, платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Частиною першою ст. 17 Закону № 2535 податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податковим боргом в розумінні Закону № 2181 визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181).

Отже, самостійна узгоджена відповідачем сума податкового зобов'язання з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 82 523, 85 грн., що не була сплачена відповідачем протягом граничних строків, встановлених законом, визнається сумою податкового боргу з цього податку.

З матеріалів справи вбачається та в ході судового засідання було встановлено, що відповідачу виставлялась перша та друга податкові вимоги № 1/471 від 03 липня 2009 року та № 2/610 від 09 вересня 2009 року до моменту виникнення суми податкового боргу, заявленої позивачем в даній справі.

Виставлення наступної податкової вимоги у випадку виникнення нового податкового боргу після виставлення другою податкової вимоги в Законі № 2181 не передбачено.

На день розгляду справи сума податкового боргу в заявленій сумі відповідачем не погашена.

13 жовтня 2009 року ДПІ у м. Ялти було прийнято рішення № 55 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, згідно якого вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) платника податків ТОВ «Данііл», а також тих активів, права власності, на які він набуде у майбутньому в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірах, встановлених законами України.

Отже, враховуючи викладене, та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з плати за землю (орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 82 523, 85 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

З урахуванням вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Данііл»(місцезнаходження: 01054, м. Київ, вул. Дмитрівська, 46, ідентифікаційний код 32073614) до Державного бюджету України суму податкового боргу з плати за землю (орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності) в розмірі 82 523 (вісімдесят дві тисячі п'ятсот двадцять три) грн. 85 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_1 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 17 січня 2011 року.