Постанова

від 28.03.2011 по справі 2а-2576/11/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01014, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

28 березня 2011 року 12:08 № 2а-2576/11/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., при секретарі судового засідання Безсчасній Я.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за участю представника позивача - ОСОБА_1 (довіреність від 23.12.2010р. № 10600/9/10-201), за позовом Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бе-Текс» про стягнення податкової заборгованості у розмірі 338 721, 24 грн., - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулась ДПІ у Подільському районі м. Києва з позовом до ТОВ «Бе-Текс»про стягнення податкової заборгованості у розмірі 338 721, 24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що у відповідача наявна податкова заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 338 135, 00 грн. та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 568, 24 грн.

У судовому засіданні 28 березня 2011 року представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити

У судові засідання 14 березня та 28 березня 2011 року представник відповідача у судове засідання не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений судом про дату, час та місце судового розгляду відповідно до вимог ст. 33, ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України.

Від відповідача заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надходило, а тому суд відповідно до ст. 71, ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справу за відсутності представника відповідача на основі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

ТОВ «Бе-Текс»перебуває на обліку як платник податків в ДПІ у Подільському районі м. Києва.

ТОВ «Бе-Текс»було подано до ДПІ у Подільському районі м. Києва податкові декларації з податку на додану вартість від 18 серпня 2010 року (вх. № 135463) за липень 2010 року (червень 2010 року -звітний (податковий) період, за який виправляються помилки) та від 15 грудня 2010 року (вх. 191631) за листопад місяць 2010 року.

Відповідачем в деклараціях було визначено суму податку до сплати в бюджет (рядок 27) в сумі 641 717, 00 грн. та в сумі 250 491, 00 грн., відповідно на загальну суму 892 208, 00 грн.

Крім того, відповідачем також було подано до податкового органу податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за півріччя 2010 року від 09 серпня 2010 року (вх. № 127440) та за 9 місяців 2010 року від 09 листопада 2010 року (вх. № 191631), в яких самостійно визначило суму нарахованого збору в сумі 578, 94 грн. та в сумі 7, 30 грн., відповідно на загальну суму 586, 24 грн.

Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення на момент виникнення спірних правовідносин був Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21 грудня 2000 року № 2181 -ІІІ (далі -Закон № 2181 - ІІІ).

Податковим зобов'язанням в розумінні Закону № 2181 - ІІІ визнається зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з підпунктом 1.11 ст. 1 Закону № 2181 - ІІІ під податковою декларацією розуміється документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

В силу п. 1 та п. 14 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25 червня 1991 року № 1251 - ХІІ (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) належить податок на додану вартість та збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до підпункту 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковим періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць.

Відповідно до п. 9 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 1999 року № 303, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період збору дорівнює календарному кварталу.

В силу п. 7.2 Інструкції про порядок обчислення та сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19 липня 1999 року № 162/379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 серпня 1999 року за № 544/3837, (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) базовий податковий (звітний) період збору за забруднення навколишнього природного середовища дорівнює календарному кварталу.

Відповідно до підпункту 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону № 2181 - ІІІ податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного податкового місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом «г»підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Водночас, в силу абзацу першого та другого п. 5.1 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Абзацом першим підпункту 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Податковим боргом в розумінні Закону № 2181 - ІІІ визнається податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання (п. 1.3 ст. 1 та підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 - ІІІ).

Доказів сплати самостійно узгоджених сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість та збору за забруднення навколишнього природного середовища суду не надано, а тому ця сума визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п. 6.2 ст. 6 вищевказаного Закону податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

В силу підпункту 6.3.2. п. 6.3 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.

Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у Подільському районі м. Києва було виставлено відповідачу першу податкову вимогу № 1/1748 від 27 серпня 2010 року на суму податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 578, 94 грн., а також другу податкову вимогу № 2/2394 від 01 листопада 2010 року на суму податкового боргу в розмірі 88 222, 94 грн., в тому числі з податку на додану вартість в розмірі 87 644, 00 грн. та зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в розмірі 578, 94 грн.

Перша та друга податкові вимоги були направлені відповідачу, однак повернулись не врученими у зв'язку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою та були розміщенні на дошці податкових оголошень, про що податковим органом були складені відповідні акти № 996 від 30 вересня 2010 року та № 1084 від 17 листопада 2010 року.

Згідно актів від 30 вересня 2010 року № 996 та від 17 листопада № 1084 перевірки підприємства на предмет місцезнаходження по зареєстрованій юридичній адресі встановлено незнаходження юридичної особи (ТОВ «Бе-Текс») по зареєстрованій юридичній адресі.

Таким чином, суд доходить висновку про те, що ДПІ у Подільському районі м. Києва було повністю дотримано порядок направлення першої та другої податкових вимог відповідачу, та з урахуванням положень п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181 - ІІІ та п. 5.8 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових вимог платникам податків, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 03 липня 2001 року № 266, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 липня 2001 року за № 595/5786) (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин), вказані податкові вимоги вважаються врученими відповідачу.

Доказів оскарження податкових вимог та погашення податкового боргу за цими податковими вимогами відповідачем суду не надано.

Надсилання наступної податкової вимоги у випадку виникнення нового податкового боргу після виставлення другої податкової вимоги в Законі № 2181 -І ІІ не передбачено.

Крім того, з цією ж метою погашення відповідачем податкового боргу ДПІ у Дарницькому районі м. Києва були вжиті наступні заходи для погашення податкового боргу, а саме: направлені запити до Управління ДАІ ГУ МВС України від 13 жовтня 2010 року № 8588/9/24-106 про надання переліку автотранспортних засобів, що належать відповідачу, Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна від 13 жовтня 2010 року № 8589/9/24-106 та отримано відповіді на свої запити .

З метою погашення податкового боргу 20 грудня 2010 року ДПІ у Подільському районі м. Києва прийняло рішення № 266 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, згідно якого податковим органом вирішено здійснити стягнення коштів та продаж інших активів, що перебувають у власності (повному господарському віданні) ТОВ «Бе-Текс», а також тих активів, права власності, на які він набуде у майбутньому в рахунок погашення узгодженої суми податкового боргу цього платника податків.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість була частково погашена і на момент розгляду справи становить 338 135, 00 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість станом на 30 грудня 2010 року.

На день розгляду справи сума податкового боргу відповідача з податку на додану вартість в розмірі 338 135, 00 грн. та зі збору за забруднення природного навколишнього середовища в розмірі 586, 24 грн. не погашена.

Згідно з підпунктом 3.1.1 п. 3.1. ст. 3 Закону № 2181 - ІІІ активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, згідно з підпунктом 2.3.1 п. 2.3 ст. 2 цього ж Закону, є виключно податкові органи.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04 грудня 1990 року № 509 - ХІІ (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Пунктом одинадцятим ст. 11 цього ж Закону передбачено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законами України.

З огляду на те, що заходи податкового органу з погашення податкового боргу не призвели до позитивних наслідків та з огляду на те, що відповідачем не надано суду доказів, які б спростовували доводи позивача, позовні вимоги про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 338 135, 00 грн. та зі збору за забруднення природного навколишнього середовища в розмірі 586, 24 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи положення ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бе-Текс» (місцезнаходження: 04070, м. Київ, вул. Волоська, 51/27, ідентифікаційний код 35364236) до Державного бюджету України суму

податкового боргу в загальному розмірі 338 721 (триста тридцять вісім тисяч сімсот двадцять одна) грн. 24 коп., у тому числі 338 135 (триста тридцять вісім тисяч сто тридцять п'ять) грн. 00 коп. податкового боргу з податку на додану вартість та 586 (п'ятсот вісімдесят шість) грн. 24 коп. податкового боргу зі збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя ОСОБА_2 Дата виготовлення та підписання повного тексту постанови - 01 квітня 2011 року.