Постанова

від 23.11.2015 по справі 826/6236/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2015 року м. Київ справа № 826/6236/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАНД-ТЕКТОНІКА»

до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про скасування податкових повідомлень-рішень від 09 квітня 2014 року № 0002982208, № 0002992208 в частинах, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» (далі - ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА», позивач) з адміністративним позовом, з урахуванням заяви про зменшення (уточнення) позовних вимог, про скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 09 квітня 2014 року:

- № 0002982208 в частині донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на додану вартість на 1 474 999,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 407 062,25 грн., всього на загальну суму 1 882 061 грн. 85 коп.;

- № 0002992208 в частині донарахування грошового зобов'язання зі сплати податку на прибуток на 1 695 100,00 грн. та штрафних санкцій 3 766,25 грн., всього на загальну суму 1 698 866,25 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що оскільки перевірка проводилась на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України та відповідно до постанови слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Тахтарова О.С. від 14.02.2014, тобто відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкові повідомлення-рішення, виходячи з приписів п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, за результатами такої перевірки не приймаються до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Крім того, позивач вказує, що доказами підтвердження реальності здійснення фінансово-господарських взаємовідносин між ним та його контрагентами є укладені договори на виконання підрядних робіт. Всі податкові накладні складені та оформлені у відповідності з вимогами Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI із змінами і доповненнями.

Разом з тим, контролюючим органом не було надано належної оцінки та проігноровано фінансово-господарські документи позивача по взаємовідносинах з контрагентами та зроблено упереджені висновки щодо порушень податкового та іншого законодавства з боку підприємства.

Крім того, позивач зазначає, що жодним законодавчим актом не передбачено відповідальності однієї особи за дії (бездіяльність) іншої особи, а тому в разі порушення законодавства будь-яким із контрагентів, негативні наслідки юридичної відповідальності мають наступати саме для такого контрагента.

На переконання позивача, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА», не відповідають дійсності та фактичним обставинам, жодним чином не підтверджені, суперечать первинним документам, що містять відомості про господарські операції, які підтверджують та фіксують факти здійснення операцій між підприємством позивача та ТОВ «Барс-11», ТОВ «САБУЛОН».

За вказаних обставин, позивач вважає, що податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2014 року № 0002982208, № 0002992208 є протиправними в окремих їх частинах, а отже в цих частинах підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги повністю підтримав та просив їх задовольнити.

Державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ ДФС у м. Києві, відповідач) подала письмові заперечення, в яких стосовно взаємовідносин підприємства позивача з ТОВ «Барс-11» зазначає, що згідно даних акту ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Еко-Мон» (код ЄДРПОУ 32135895) за липень 2012 року та ТОВ «Інтер-Опт 2000» (код ЄДРПОУ 38299715) за період жовтень, листопад, грудень 2012 року» № 394/26-54-22-01-10/37797302 від 23.08.2013, по ТОВ «Барс-11» фактично місцезнаходження встановити немає можливості; первинні та інші документи відсутні; наявність висновку ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» ТОВ «Барс-11» від 04.03.2013 № 820/07-05.

Стосовно взаємовідносин підприємства позивача з ТОВ «САБУЛОН» відповідач зазначає, що стан такого платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням).

Крім того, разом з листом слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014 № 491/7/26-15-09-0213 до контролюючого органу надійшла копія протоколу допиту гр. ОСОБА_2 від 24.07.2013, з якого встановлено, що останній підприємство ТОВ «САБУЛОН» (код ЄДРПОУ 37450777) зареєстрував за грошову винагороду в розмірі 400 грн. та без мети займатися господарською діяльністю.

З тих підстав, що в ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання у ТОВ «Барс-11», ТОВ «САБУЛОН» за перевіряємий період, відповідач вважає, що немає можливості підтвердити факт здійснення господарських операцій та немає підстав для включення позивачем до складу податкового кредиту вартості придбання товарів (робіт, послуг) від ТОВ «Барс-11» та ТОВ «САБУЛОН».

Як наслідок, відповідач вважає, що на підставі виявлених порушень, контролюючим органом правомірно прийняті податкові повідомлення-рішення.

В наданих письмових запереченнях, відповідач просив в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про розгляд справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» (ідентифікаційний код юридичної особи 36124101) зареєстроване Головним управлінням юстиції у м. Києві 04.09.2008 за № 10731020000016209. Вказане товариство розташоване за адресою: 03035, м. Київ, вул. Механізаторів, 2, офіс 306 (згідно Договорів оренди нежитлового приміщення: № 16/05/11 від 16.05.2011 та № 12/06/12-1 від 12.06.2012).

Фактичне місцезнаходження товариства: м. Київ, пр. Воз'єднання, 15, оф. 706 (згідно Договору оренди № 7 від 12.01.2011).

ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» взято на податковий облік в органах державної податкової служби (ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) 05.09.2008 за № 27715. Станом на дату підписання акта перевірки суб'єкт господарювання знаходився на обліку у Державній податковій інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.

Згідно з Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100349045 від 29.08.2011, виданого ДПІ у Солом'янському районі м. Києва, ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 361241026585), було зареєстроване платником ПДВ з 31.03.2010 по день підписання акту перевірки.

В період з 06.03.2014 по 13.03.2014 ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 06.03.2014 № 669, направлення № 225/26-58-22-08-09 від 06.03.2014 на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» (код ЄДРПОУ 36124101) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та Товариством з обмеженою відповідальністю «САБУЛОН» (код ЄДРПОУ 37450777) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011, за результатами якої складено Акт № 7/26-58-22-08-11/36124101 від 20.03.2014 (далі - Акт № 7/26-58-22-08-11/36124101).

В ході перевірки контролюючим органом встановлено порушення наступних вимог:

- пункту 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами та доповненнями) та п. 9.1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в періоді, що перевірявся, на суму 1 487 583,00 грн., в т.ч. по періодам:

- травень 2011 року на суму 587 147,00 грн.;

- червень 2011 року на суму 642 895,00 грн.;

- липень 2011 року на суму 762 333,00 грн.;

- серпень 2011 року на суму 45 000,00 грн.;

- листопад 2012 року на суму 13 583,00 грн.;

- підпункту 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями), п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704 (із змінами та доповненнями) та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV (із змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 1 709 363,00 грн., в т.ч. по періодам:

- за ІІ квартал 2011 року на суму 766 667,00 грн.;

- за ІІ-ІІІ квартали 2011 року на суму 1 695 100,00 грн.;

- за ІІІ-IV квартали 2011 року на суму 1 695 100,00 грн.;

- за 2012 рік на суму 14 263,00 грн.

09 квітня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 7/26-58-22-08-11/36124101 від 20.03.2014, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002982208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 201.4, п. 201.6, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість на загальну суму 1 898 041,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 487 583,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 410 458,00 грн.

09 квітня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, на підставі Акта перевірки № 7/26-58-22-08-11/36124101 від 20.03.2014, прийняла податкове повідомлення-рішення форми «Р» № 0002992208, яким згідно з підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 та згідно з п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) за порушення п. 138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств на загальну суму 1 716 525,00 грн., з якої сума грошового зобов'язання за основним платежем складає 1 709 363,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7 162,00 грн.

Незгода з зазначеними вище податковими повідомленнями-рішеннями відповідача обумовила позивача звернутись до суду.

Оцінивши за правилами статті 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення їх представників, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд не погоджується з доводами Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАНД-ТЕКТОНІКА», виходячи з наступного.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Конституції України, Податкового кодексу України (далі - ПК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Господарського кодексу України (далі - ГК України), Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15.05.2003 р. № 755-IV (далі - Закон № 755-IV), Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерством фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за № 168/704 (далі - Положення № 88).

Згідно з ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Приписами п. 1.1 ст. 1 ПК України (в редакції чинній в момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України визначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.

Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.

Згідно з п. п. 201.4, 201.6, 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше п'ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.

У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2, п. 2.1 Положення № 88, відповідно до яких господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення (ст. 1 Закону № 996-XIV).

Відповідно до п. п. 2.15, п. 2.16 Положення № 88 первинні документи підлягають обов'язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов'язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув'язка окремих показників.

У разі виявлення невідповідності первинного документа вимогам законодавства у сфері бухгалтерського обліку такі документи з письмовим обґрунтуванням передаються керівнику підприємства, установи. До окремого письмового рішення керівника такі документи не приймаються до виконання.

У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону № 996-XIV та відповідно до п. 2.4 Положення № 88 первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Платник податку для визначення об'єкта оподаткування має право на врахування витрат, підтверджених документами, що складені нерезидентами відповідно до правил інших країн.

Підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України визначено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Якщо платник податку поновить зазначені документи в наступних податкових періодах, підтверджені витрати включаються до витрат за податковий період, на який припадає таке поновлення.

Пунктом 123.1 статті 123 ПК України передбачено, що в разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування - тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

В ході дослідження матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до постанови слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Тахтарова О.С. від 14.02.2014, на підставі направлення № 225/26-58-22-08-09 від 06.03.2014 та наказу від 06.03.2014 № 669, виданих відповідачем, було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» (код ЄДРПОУ 36124101) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість та податку на прибуток при взаємовідносинах з ТОВ «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та ТОВ «САБУЛОН» (код ЄДРПОУ 37450777) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Перед тим як розпочати перевірку, 06.03.2014 під розписку директору ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» Щербині Максиму Сергійовичу було вручено/пред'явлено копію наказу № 669 від 06.03.2014 та копію направлення на перевірку № 225/26-58-22-08-09 від 06.03.2014.

Перевірку проведено з відома директора ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» Щербини Максима Сергійовича.

06 березня 2014 року вказаному вище директору ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» перевіряючим було вручено запит «Про надання пояснень та їх документального підтвердження» від 06.03.2014, яким від суб'єкта господарювання вимагались пояснення та копії документів для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах з ТОВ «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) за період з 01.01.2011 по 31.12.2013 та ТОВ «САБУЛОН» (код ЄДРПОУ 37450777) за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Втім, первинних фінансово-господарських документів позивачем, що ним не заперечується, до перевірки надано не було, в зв'язку з, як вказує позивач, перебуванням їх на вивченні в ТОВ «Адвокатська компанія «СЕАРТ», що надавала послуги позивачу згідно укладеного договору.

До перевірки були надані засвідчені копії первинних документів, які контролюючим органом не були враховані та не були прийняті при здійсненні висновків.

В зв'язку з чим, головним державним податковим ревізором-інспектором 12.03.2014 було складено Акт відмови у наданні документів № 975/26-58-22-08/36124101.

Крім того, до адміністративного позову представником позивача були додані копії первинних документів, що свідчать про взаємовідносини підприємства позивача з ТОВ «САБУЛОН», як то: копії договорів на виконання підрядних робіт, додатків до цих договорів, податкових накладних, рахунків-фактур, актів приймання виконаних будівельних робіт.

З цього приводу, суд зазначає, що відповідно до приписів абзацу першого п. 85.2 ст. 85 ПК України, платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Разом з тим, згідно з п. 44.6 ст. 44 ПК України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Беручи до уваги вищевикладене, суд вважає такі документи неприйнятними, оскільки вказані вище первинні документи не були предметом дослідження контролюючого органу під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА».

Як встановлено під час розгляду справи, в зв'язку з ненаданням первинних документів, що підтверджують взаємовідносини підприємства позивача з ТОВ «Барс-11» та ТОВ «САБУЛОН», перевірку відповідачем було проведено з посиланням на АІС «Податковий блок».

Також при перевірці були використані наступні документи:

- лист слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014 № 491/7/26-15-09-0213;

- постанова слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Тахтарова О.С. від 14.02.2014;

- копія протоколу допиту гр. ОСОБА_2 від 24.07.2013;

- акт ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Еко-Мон» (код ЄДРПОУ 32135895) за липень 2012 року та ТОВ «Інтер-Опт 2000» (код ЄДРПОУ 38299715) за період жовтень, листопад, грудень 2012 року» № 394/26-54-22-01-10/37797302 від 23.08.2013 (далі - Акт № 394/26-54-22-01-10/37797302);

- висновок ГВПМ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» господарських операцій, здійснених із використанням ТОВ «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) № 820/07-05 від 04.03.2013;

- податкова звітність, подана ТОВ «БК «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» за період з 01.01.2011 по 31.12.2013.

Зокрема, Актом № 394/26-54-22-01-10/37797302 встановлено, що на момент проведення перевірки первинні та інші документи по ТОВ «Барс-11» відсутні, податкова адреса підприємства: 61153, Московський район, м. Харків, пр.-т 50-річчя ВЛКСМ, буд. 56, наявність висновку ГВПМ ДПІ в Оболонському районі м. Києва ДПС щодо наявності ознак «фіктивності» господарських операцій, здійснених із використанням ТОВ «Барс-11» (код ЄДРПОУ 37797302) № 820/07-05 від 04.03.2013, фактично місцезнаходження встановити немає можливості, перевірку проведено за результатами аналізу податкової звітності, АІС «Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України» та АІС «Архів електронної звітності». Чисельність працюючих: згідно податкової звітності за ф. № 1-ДФ за перевіряємий період кількість працюючих складає 1 особа. Наявність активів: фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва ф. № 1 Баланс за 2012 рік підприємством не надано. Встановити групи реалізованих та придбаних товарів (робіт, послуг) за кодами УКТЗЕД не є можливим у зв'язку із відсутністю відомостей щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Як наслідок, ДПІ в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в своєму Акті № 394/26-54-22-01-10/37797302 дійшла висновку про нереальність здійснення ТОВ «Барс-11» господарських операцій за період липень, жовтень, листопад, грудень 2012 року.

Згідно бази даних АІС «Податковий блок» ТОВ «САБУЛОН»: свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.02.2011 № 100326058, індивідуальний податковий номер - 374507726553, анульоване 07.02.2013; стан платника - 8 (до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням); засновник (згідно АІС «Податковий блок») - ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3).

Також разом з листом слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві від 18.02.2014 № 491/7/26-15-09-0213 до контролюючого органу (відповідача) надійшла копія протоколу допиту гр. ОСОБА_2 від 24.07.2013, з якого встановлено, що останній підприємство ТОВ «САБУЛОН» (код ЄДРПОУ 37450777) зареєстрував за грошову винагороду в розмірі 400 грн. та без мети займатися господарською діяльністю.

З доданих до адміністративного позову копій первинних документів: договорів на виконання підрядних/монтажних/проектних робіт, додатків до цих договорів, податкових накладних, рахунків-фактур, актів приймання виконаних будівельних робіт судом встановлено, що всі первинні документи ТОВ «САБУЛОН» були підписані директором ОСОБА_4.

З метою з'ясування обставин у справі, судом здійснені відповідні заходи щодо виклику свідка - ОСОБА_4, який суду повідомив, що власне він підписував вказані вище первинні документи, однак, будівельно-монтажні роботи, роботи по монтажу системи холодопостачання, роботи по розробці проектної документації, що є предметами цих договорів, він не виконував.

Вказані вище роботи з свідченням гр. ОСОБА_4 були виконані власними силами підприємства позивача.

Виходячи з аналізу встановлених фактів, суд зазначає наступне.

Згідно з підпунктом 83.1.6 пункту 83.1 статті 83 ПК України для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Виходячи з системного аналізу зазначених норм права, суд приходить до висновку, що посадовою особою контролюючого органу під час проведення документальної позапланової виїзної перевірки були правомірно використані дані, викладені в постанові слідчого з ОВС першого відділу кримінальних розслідувань слідчого управління фінансових розслідувань Головного управління Міндоходів у м. Києві лейтенанта податкової міліції Тахтарова О.С. про призначення позапланової документальної перевірки від 14.02.2014, винесеної в рамках кримінального провадження № 32013110000000012 від 17.01.2014.

Щодо правомірності прийняття податкових повідомлень-рішень за результатами проведених перевірок, призначених відповідно до кримінального процесуального законодавства або закону про оперативно-розшукову діяльність, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 86.9 статті 86 ПК України (в редакції, чинній в момент прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень) у разі якщо грошове зобов'язання розраховується контролюючим органом за результатами перевірки, проведеної з обставин, визначених підпунктом 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, щодо кримінального провадження, у якому розслідується кримінальне правопорушення стосовно посадової особи (посадових осіб) платника податків (юридичної особи) або фізичної особи - підприємця, що перевіряється, предметом якого є податки та/або збори, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки приймається таким контролюючим органом протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання цим контролюючим органом відповідного судового рішення (обвинувальний вирок, ухвала про закриття кримінального провадження за нереабілітуючими підставами), що набрало законної сили.

Матеріали такої перевірки разом з висновками контролюючого органу передаються органу, що призначив перевірку.

Виходячи з аналізу вказаної вище норми, суд зазначає, що чинна редакція ПК України лише містить обмеження щодо прийняття податкових повідомлень-рішень стосовно таких платників податків, де відносно їх посадових осіб відкрито кримінальне провадження.

Це правило не поширюється на контрагентів таких юридичних осіб, яким є позивач.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено матеріалами справи, стосовно посадових осіб підприємства позивача кримінальне провадження не відкрито, а тому, дія пункту 86.9 статті 86 ПК України на спірні правовідносини, не поширюється, а твердження позивача в цій частині є необґрунтованим.

Окрім цього, відповідно до визначення частини 1 статті 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11 зазначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємства або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудження основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Верховним Судом України та Вищим адміністративним судом України неодноразово наголошувалося, що у чинному законодавстві України відсутнє визначення поняття «добросовісний платник податків». Так само законодавство не містить певних критеріїв добросовісності платника податків. Водночас, слід визнати обґрунтованим застосування на практиці цього підходу, оскільки подібне розмежування платників податків дозволяє індивідуалізувати юридичну відповідальність особи та забезпечити дотримання правопорядку у галузі оподаткування навіть за наявності певних прогалин у законодавстві.

З встановлених в судовому засіданні фактів та досліджених матеріалів справи, суд встановив, що дії позивача, як платника податку свідчать про його недобросовісність, а вчинені ним господарські операції викликають сумнів у їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту, що свідчить про відсутність підстав для формування податкового кредиту та віднесення відповідних сум до складу валових витрат.

Зважаючи на викладене вище, суд приходить висновку, що податкові повідомлення-рішення від 09 квітня 2014 року № 0002982208, № 0002992208 в частинах, що оскаржуються, ґрунтуються на нормах чинного законодавства, а тому в цих частинах є правомірними.

Частиною 3 статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. ст. 69, 70 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Під час розгляду справи доводи позивача були спростовані.

Натомість, відповідачем доведено правомірність прийнятих ним рішень.

Враховуючи вищезазначене, суд всебічно, повно та об'єктивно, за правилами, встановленими ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, що є підставою для відмови в задоволенні адміністративного позову повністю.

Враховуючи приписи вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, питання щодо розподілу судових витрат не вирішувалось.

Керуючись ст. ст. 69-71, ст. 94, ст. 122, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «ГРАНД-ТЕКТОНІКА» відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко