Рішення

від 25.11.2015 по справі 903/1115/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25 листопада 2015 р. Справа № 903/1115/15 Господарський суд Волинської області у складі:

головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича

секретар судового засідання - Шевчук Світлана Анатоліївна

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 (адвокат, свідоцтво № 381 від 19.09.2008 р.);

від відповідача: н/з;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні господарського суду Волинської області справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ковельавто" до приватного підприємства "КРП і ПАРТНЕРИ" про стягнення 17 826,67 грн.

В судовому засіданні 25.11.2015 р. у відповідності до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Ковельавто" звернувлось в суд з позовом до приватного підприємства "КРП і ПАРТНЕРИ" про стягнення 17 826,67 грн.

Позов мотивувало тим, що 08.12.2014 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Ковельавто" та приватним підприємством "КРП і ПАРТНЕРИ" укладений договір № 08/12 від 08.12.2014 року на міжнародні вантажні автомобільні перевезення.

На виконання договору від 31.03.2015 р. товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Ковельавто" отримало договір-заявку на перевезення вантажу у міжнародному сполученні.

Вартість послуг становить 21500,00 грн. шляхом перерахунку. З них 11000,00 грн. в день завантаження, 10500,00 грн. у день замитнення на розрахунковий рахунок перевізника згідно рахунку.

Відповідно до умов договору, розрахунки за перевезення вантажів проводяться між сторонами згідно договору-заявки. Відповідач частково виконав умови договору та оплатив вартість послуг на загальну суму 10000,00 грн.

Беручи до уваги викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача 17826,67 грн. з них: 11500,00 грн. основного боргу, 3119,18 грн. пені, 155,01 3% річних, 1552,48 грн. інфляційних втрат, 1500,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та надавала пояснення стосовно нарахування та стягнення пені.

Позивача неодноразово ухвалами суду було зобов'язано подати належним чином завірену копію договору укладеного між сторонами. Проте вимоги ухвал суду позивач не виконав, а тому суд прийшов до висновку про розгляд справи за наявними в матеріалами справи документами, а саме за договором - заявкою та первинними бухгалтерськими документами.

Представники відповідачів в судове засідання не з'явився . Ухвала суду повернулась з відміткою пошти: "За закінченням терміну зберігання".

Варто зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій (п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду від 13.08.2008 р., № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року").

Крім того, відповідно до п. 4 інформаційного листа від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році", примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

За наведених обставин та з урахуванням приписів ст. 64 ГПК України, вважається, що ухвала суду від 11.11.2015 р. вручена відповідачу належним чином. При цьому суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні за відсутності представника відповідача, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору та з огляду на встановлений статтею 69 ГПК України строк вирішення спору.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.03.2015 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Ковельавто" та приватним підприємством "КРП і ПАРТНЕРИ" підписано договір-заявка (а.с.20).

Відповідно до заявки визначено маршрут: Україна - Польща, найменування вантажу: ліс кругляк, вага і об'єм - 22 т., дата, час і адреса завантаження: 31.03.2015 р., Україна, Київська область, Київобагроліс с. Димарка, адреса розмитнення: м. Пулави (Польща), ОСОБА_2 24-100, адреса розвантаження: Сохачев (Польща) згідно СМR, термін доставки: 04.04.2015 р., вартість послуг: 21500 грн. з них: 11000,00 грн. в день завантаження, 10500 грн. в день замитнення.

Згідно договору- заявки 11000, грн. здійснюється в день завантаження. Завантаження відповідно до заяви відбулось 31.03.2015 р. Україна, Київська область, Київобагроліс с. Димарка. Проте відповідач частково виконав договір-заяву, а саме в день завантаження перерахував на рахунок позивача 10000,00 грн. (а.с.41), сума в 1000,00 грн. залишилась не оплачена.

У відповідності до заявки іншу частину вартості наданих послуг в сумі 10500,00 грн. відповідач мав оплатити в день замитнення. Замитнення відповідно до CМR відбулось 08.04.2015 р. Однак кошти на рахунок позивача перераховані не були.

Отже, стягнення з відповідача 11500,00 грн. основного боргує обґрунтованим та підставним.

За неналежне виконання умов договору позивач просив суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 3119,18 грн., однак суд приходить до висновку про відмову в стягненні пені з огляду на наступне.

Згідно ч.1 ст.216, ч.2 ст.217 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення в сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст.1 ЗУ "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№543/96-ВР від 22.11.1996.р) платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

Оскільки, в даному випадку спір розглядається на підставі договору - заявки, в якому не передбачено стягнення пені, позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 3119,18 грн. - задоволенню не підлягають, а приписи ч. 6 ст. 231 ГК, на які посилається позивач, регулюють лише порядок обчислення штрафних санкцій за порушення грошових зобов'язань.

У зв'язку із невиконанням договору заявки позивач нарахував відповідачу 3% річних в розмірі 155,01 грн. та 155,48 грн. інфляційних втрат за прострочення виконання зобов'язання.

У відповідності до даного договору та ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Методика та періоди нарахування перевірені судом та підлягають до стягнення з відповідача у повному обсязі.

За неналежне виконання зобов'язань позивач, також просив суд стягнути з відповідача 1500,00 грн. штрафу.

Відповідно до договору - заявки Нормативний простій при завантаженні /митному оформленні - 48 годин, при розмитненні / розвантаженні 24 години, простій на кордонні в очікуванні декларації та інших даних - 8 годин. За наднормовий простій з вини відповідача сплачується штраф в розмірі 300 грн. по Україні та 50 Євро по території Європи за кожну повну добу.

31.03.2015 р. у день вказаний у заявці подав автомобіль на завантаження, факт підтверджується підписаною сторонами заявкою. CМR складена 06.04.2015 р. Отже простій автомобіля складає 7 діб, а понаднормовий простій становить 5 діб.

Беручи до уваги приписи договору заявки відбувся простій автомобіля у зв'язку з чим позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 1500,00 грн.

Оскільки, спір до суду доведений з вини відповідача, то витрати по сплаті судового збору, пропорційно розміру задоволених вимог, в сумі 1004,88 грн. (14707,49*1218,00/17826,67) згідно ст. 49 ГПК України слід покласти на нього.

Керуючись ст. ст. 22, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "КРП і ПАРТНЕРИ" (вул. Кафедральна,11/16, м. Луцьк, код ЄДРПОУ 38009701) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Ковельавто" (вул. Володимирська, 14, смт. Голоби, Ковельський район, Волинсьська область, код ЄДРПОУ 37598061) 14707,49 грн. (чотирнадцять тисяч сімсот сім гривень сорок дев'ять копійок) з них: (11500 грн. основного боргу, 155,01 грн. 3% річних, 1552,48 грн. інфляційних втрат, 1500,00 грн. штрафу), а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 1004,89 грн. (одна тисяча чотири гривні вісімдесят дев'ять копійок).

В стягненні на суму 3119,18 грн. пені відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається через господарський суд Волинської області до Рівненського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту підписання повного тексту рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 26.11.2015 р.

Суддя І. О. Гарбар