Ухвала

від 20.07.2011 по справі 19/5009/4053/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

УХВАЛА

20.07.11 Справа № 19/5009/4053/11

Суддя Даценко Л.І., розглянувши матеріали заяви

Кредитора : Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Київ

До боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю В«ПСМ - СЕРВІС В» , м. Запоріжжя (код ЄДРПОУ - 32731907)

Банк , здійснюючий розрахунково-касове обслуговування боржника: ЗРУ ПАТ В«Банк В«Фінанси та кредит В»

19.07.2011 року до господарського суду Запорізької області надійшла заява ФОП ОСОБА_1 про порушення справи про банкрутство ТОВ В«ПСМ - СЕРВІС В» .

Розглянувши заяву та додані до неї документи суд дійшов висновку, що заява підлягає поверненню заявнику без розгляду з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 9 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» передбачено, що суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо наявні підстави передбачені ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.

П.п. 4, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що суддя повертає заяву якщо до неї не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, не подано доказів сплати витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, не подано доказів надсилання відповідачеві копіїї позовної заяви та доданих до неї документів.

Згідно з вимогами ст. 57 Господарського процесуального кодексу (ГПК) України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: сплату державного мита у встановленому порядку і розмірі, сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В порушення зазначених вимог до заяви, яка надійшла від ФОП ОСОБА_1 не надано належних доказів сплати державного мита та витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу, оскільки платіжні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі.

Згідно Роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 04.03.1998 р. № 02-5/78 (з наступними змінами) ксерокопії чи фотокопії платіжних документів, додані до заяви, не можуть бути доказом сплати державного мита.

Кредитором були надані платіжні доручення про сплату державного мита та ІТЗ судового процесу в копіях.

Пунктом 11 ст.7 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» передбачено, що кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та додані до неї документів.

Кредитором не надано доказів надсилання на адресу боржника копії заяви про порушення справи про банкрутство з додатками до неї, оскільки опис вкладення та фіскальний чек додані до заяви в копіях.

Звертаємо Вашу увагу на те, що у відповідності до приписів ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. Належним доказом направлення копії позовної заяви з додатком відповідачу відповідно до пункту 36 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 р. № 1155 є оригінал поштової квитанції чи фінансового чека.

Пункт 6 ст. 63 ГПК України передбачає повернення заяви в зв'язку з тим, що не надано доказів надсилання заяви та доданих до неї документів іншій стороні.

Відповідно до ст. 9 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» та ст.63 ГПК України повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. 5, ст. 9 Закону України В«Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутомВ» , п.п. 4, 6, 10 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Повернути заяву фізичній особі -підприємцю ОСОБА_1 і додані до неї документи без розгляду.

Додаток: заява на 9-ти аркушах.

Суддя Л.І. Даценко