Рішення

від 23.11.2015 по справі 910/25112/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.11.2015Справа №910/25112/15

За позовом Публічного акціонерного товариства «Київенерго» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантжилсервіс 2003" про стягнення 647713,81 грн. Суддя Грєхова О.А.

Представники сторін:

від позивача: Кирищук В.П. - представник за довіреністю;

від відповідача: не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Київенерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантжилсервіс 2003" про стягнення 647713,81 грн. заборгованості, з якої: 413595,88 грн. - основний борг за спожиту теплову енергію, 19966,97 грн. - 3% річних та 214150,96 грн. - інфляційні втрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді №1410363 від 16.08.2011 позивач поставив Товариству з обмеженою відповідальністю "Атлантжилсервіс 2003" теплову енергію, проте відповідач у порушення умов договору зобов'язання по оплаті поставленої теплової енергії в повному обсязі не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 порушено провадження у справі №910/25112/15 та призначено до розгляду на 19.10.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015, у зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи відкладено до 23.11.2015.

20.10.2015 позивач через відділ діловодства суду подав додаткові документи до матеріалів справи.

Представник позивача в судовому засіданні 23.11.2015 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач в засідання господарського суду не з'явився повторно, про причини неявки суду не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу без його участі.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 23.11.2015 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ :

16.08.2011 між Публічним акціонерним товариством "Київенерго" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Атлантжилсервіс 2003" (споживач) було укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1410363 (надалі договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених в цьому договорі (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2.1 договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

Відповідач, у свою чергу, згідно з п.п. 2.3.1, 2.3.5 договору зобов'язався дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначенні у додатку 1 не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними в додатку 2, а також забезпечувати своєчасне надходження коштів на транзитний рахунок головного інформаційно-обчислювального центру (ГІОЦ) КМДА від мешканців за спожиту теплову енергію і своєчасне щомісячне надходження коштів на рахунок постачальника за теплову енергію, спожиту орендарями.

Тарифи та порядок розрахунків сторони погодили Додатком №2 до договору, в п.п. 4, 8 якого передбачено, що дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку - по 30 (31) число поточного місяця. У разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається: на опалення - як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія; на гаряче водопостачання - як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.

Пунктом 9 Додатку №2 до договору передбачено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в РТ-4 за адресою: вул. Борщагівська, буд. 171/18:

- оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці;

- акт приймання-передавання товарної продукції;

- облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання;

- податкові накладні отримує за адресою: вул. Мельникова, 31.

Споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на розрахунковий рахунок постачальника або транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком (п. 10 Додатку №2).

Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №1410363 від 16.08.2011 набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2012, при цьому договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення (п.п. 4.1, 4.3 договору).

Під час розгляду справи доказів припинення дії вказаного договору сторонами не надано, отже він є діючим та приймається судом до уваги.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу, а останній отримав теплову енергію у гарячій воді за період з жовтня 2012 року по квітень 2015 року включно на загальну суму 2002954,72 грн., що підтверджується наявними матеріалах справи обліковими картками (табуляграмами) та звітами про добові параметри теплозабезпечення.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором у заявлений період свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору щодо постачання теплової енергії у гарячій воді.

Натомість, відповідач свої обов'язки за договором щодо своєчасної та повної сплати вартості спожитої теплової енергії у гарячій воді належним чином не виконав, сплативши лише 1589358,84 грн., внаслідок чого за ним на момент звернення позивача до суду з даним позовом утворилась заборгованість за спожиту теплову енергію у період з жовтня 2012 року по квітень 2015 року включно в розмірі 413595,88 грн.

Укладений між ПАТ "Київенерго" та ТОВ "Атлантжилсервіс 2003" правочин за своєю правовою природою є договором енергопостачання, а тому права та обов'язки сторін визначаються положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно зі ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст. 525, 526 Цивільного кодексу України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, враховуючи що факт виконання позивачем взятих на себе за договором зобов'язань з поставки теплової енергії у гарячій воді та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань по оплаті спожитої теплової енергії підтверджений матеріалами справи та не спростований відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 413595,88 грн. основного боргу.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних в порядку ст. 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідної правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові №48/23 від 18.10.2011 та Верховний Суд України у постанові №3-12г10 від 08.11.2010.

Оскільки відповідач допустив прострочення грошового зобов'язання, на підставі вказаної норми цивільного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача за період з листопада 2012 року по липень 2015 року включно 3% річних у розмірі 19966,97 грн. та інфляційні втрати у розмірі 214150,96 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

В той же час, перевіривши розрахунок інфляційних втрат, суд зазначає, що Публічним акціонерним товариством «Київенерго» були допущені арифметичні помилки, у зв'язку з чим з відповідача підлягає до стягнення 214150,93 грн. інфляційних втрат.

За приписами ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду жодних доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлену до стягнення заборгованість.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з покладенням витрат по сплаті судового збору в цій частині на відповідача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Атлантжилсервіс 2003" (03164, м. Київ, вул. Генерала Наумова, будинок 66; код ЄДРПОУ 37013628) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, будинок 5; код ЄДРПОУ 00131305) 413595 (чотириста тринадцять тисяч п'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 88 коп. основного боргу, 19966 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят шість) грн. 97 коп. 3% річних, 214150 (двісті чотирнадцять тисяч сто п'ятдесят) грн. 93 коп. інфляційних втрат та 9715 (дев'ять тисяч сімсот п'ятнадцять) грн. 71 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову - відмовити.

4. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством.

Повне рішення складено: 25.11.15

Суддя О.А. Грєхова