Рішення

від 04.11.2015 по справі 910/20370/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/20370/15 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ - Україна»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс»

про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 77 571,26 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Педенко С.В., за довіреністю

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ - Україна» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за Договором поставки в розмірі 77 571,26 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.08.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/20370/15, розгляд справи призначено на 09.09.2015 р.

01.09.2015 р. через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

У судове засідання 09.09.2015 р. представник позивача з'явився та подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/20370/15 позивач виконав.

У судове засідання 09.09.2015 р. представник відповідача з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/20370/15 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 09.09.2015 р. не з'явився, а також у зв'язку із невиконанням відповідачем вимог ухвали господарського суду міста Києва від 10.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/20370/15, розгляд справи було відкладено на 08.10.2015.

Судове засідання 08.10.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 розгляд справи було призначено на 04.11.2015.

У судове засідання 04.11.2015 представник позивача з'явився, надав усні пояснення, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.11.2015 не з'явився, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується матеріалами справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

18.08.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ - Україна» (далі - постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» (далі - покупець, відповідач) було укладено Договір поставки № ЕК 92/14 (далі - Договір), згідно якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору.

Згідно з п. 8.1 Договору оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, що вказаний у реквізитах постачальника зазначених у розділі 16 цього Договору, або в готівковій формі в касу постачальника.

Відповідно до п. 8.2 Договору оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем два рази на місяць після його реалізації споживачем.

Договір вступає в дію з дати його укладання обома сторонами і діє до 31.12.2014. Сторони домовились, що у випадку, якщо за один місяць до зазначеної дати ні одна із сторін не заявить про намір розірвання Договору, то Договір автоматично (без укладання додаткової угоди) продовжує свою дію на кожен наступний календарний рік. (п. 11.1 Договору).

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 ст. 662 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ст. 633 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Позивач зазначає суду про те, що ним, на виконання умов Договору, було поставлено відповідачу продукцію, в свою чергу, відповідачем було лише частково її оплачено, внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 76 757,42 грн.

На підтвердження реалізації відповідачем поставленої позивачем продукції, позивач надає акти звірки взаємних розрахунків, зокрема, відповідно до акту звірки взаємних розрахунків за період з 01.03.2015 по 31.03.2015, складеного та підписаного сторонами, у відповідача перед позивачем станом на 01.04.2015 обліковується заборгованість в розмірі 76 757,42 грн.

Позивач, направив відповідачу претензію вих. № 56 від 29.07.2015, яку відповідач отримав 29.07.2015 за вх. № 22/15, однак заборгованість так і не сплатив, внаслідок чого позивач вимушений був звернутись до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною першою статті 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що позивач свої договірні зобов'язання виконав, здійснив відповідачу поставку продукції, що підтверджується видатковими накладними № 1777 від 11.09.2014 на суму 91 812,00 грн, № 2087 від 17.10.2014 на суму 6 079,80 грн, № 2603 від 08.12.2014 на суму 27 602,40 грн, копії яких наявні в матеріалах справи, проте відповідач в порушення умов Договору за отриману та відповідно реалізовану продукцію розрахувався з позивачем лише частково. Таким чином, у відповідача перед позивачем утворився борг за Договором в розмірі 76 757,42 грн.

Позивач крім основної заборгованості також просить суд стягнути з відповідача на свою користь 3% річних в розмірі 813,84 грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок заявлених позивачем до стягнення з відповідача 3% річних, суд встановив, що позивачем було вірно розраховано вказану суму, а тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 3% річних в розмірі 813,84 грн.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором, з урахуванням 3% річних, в загальному розмірі 77 571,26 грн підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Е-Комерс» (04074, м. Київ, вулиця Новозабарська, будинок 2/6, корпус 2; ідентифікаційний код: 38118791) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ - Україна» (03057, м. Київ, вулиця Софії Перовської, будинок 10Б; ідентифікаційний код: 38727498) заборгованість в розмірі 76 757 (сімдесят шість тисяч сімсот п'ятдесят сім) грн 42 коп., 3% річних в розмірі 813 (вісімсот тринадцять) грн. 84 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн 00 коп.

Повне рішення складено 09.11.2015.

Суддя О.В. Нечай