Рішення

від 19.11.2015 по справі 910/26637/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015Справа №910/26637/15

За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг»

Про стягнення 230 000,00 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг» (далі - відповідач) про стягнення 250 000,00 грн. Крім того позивач просить суд витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 750,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн. покласти на відповідача.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем не здійснено в повному обсязі оплату товару, поставленого останньому за Договором поставки № 39/14 від 07.07.14., що зумовило виникнення у відповідача заборгованості перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.15. порушено провадження у справі № 910/26637/15 та призначено її до розгляду на 03.11.15.

В судовому засіданні 03.11.15. позивачем на підставі ст. 22 ГПК України було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача на свою користь 230 000,00 грн. Крім того позивач просить суд витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 750,00 грн. та витрати на оплату послуг адвоката в розмірі 6 000,00 грн. покласти на відповідача.

Вказану заяву про зменшення розміру позовних вимог було прийнято судом, внаслідок чого має місце нова ціна позову, виходячи з якої вирішується спір.

Відповідач в судове засідання 03.11.15. не з'явився, подавши 02.11.15. через відділ діловодства суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.11.15. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено на 19.11.15.

Позивач в судове засідання 19.11.15. не з'явився, вимоги попередніх ухвал суду в даній справі не виконав, проте 12.11.15. через відділ діловодства суду подав клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України.

Відповідач в судове засідання 19.11.15. не з'явився, письмового відзиву на позов та контррозрахунку ціни позову не надав, заяв чи клопотань не подав і не надіслав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Зважаючи на те, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

При цьому, оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд в нарадчій кімнаті, у відповідності до ст. ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі № 910/26637/15.

В судовому засіданні 19.11.15. судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.07.14. між позивачем (далі - Постачальник) та відповідачем (далі - Покупець) було укладено Договір № 39/14 поставки (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) Постачальник зобов'язується передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується прийняти товар і оплатити його на умовах Договору.

Відповідно до п. 1.2 Договору конкретний асортимент, кількість, вартість товару визначається у накладних на товар, які після складання є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 5.2 Договору остаточний розрахунок здійснюється у строк не більше семи банківських днів з моменту поставки, шляхом перерахування коштів Покупцем на розрахунковий рахунок Постачальника (п. 5.1 договору).

Строк дії Договору погоджено п. 10.1 з моменту його підписання (07.07.14.) і діє до 31.12.15.

Видатковою накладною № 833 від 08.09.15., яка підписана сторонами та скріплена їх печатками, позивач поставив, а відповідач прийняв товар за Договором на суму 322 576,80 грн.

Спір у справі виник в зв'язку з неповною оплатою товару.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.12. «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно зі ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідач своїм правом на подачу письмового відзиву не скористався, обґрунтування своєї правової позиції у справі не надав.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне..

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Приписами ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу приписів ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, відповідач не сплатив позивачу за товар грошові кошти в розмірі 230 000,00 грн. Строк оплати є таким, що настав.

Оскільки відповідач прийняв замовлений ним товар, однак в обумовлені строки не сплатив позивачеві його вартості, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу підлягають задоволенню повністю в розмірі 230 000,00 грн., що складає борг відповідача станом на момент прийняття даного рішення.

Відповідно до положень ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача в розмірі 3 450,00 грн.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6 000,00 грн. витрат на правову допомогу, суд встановив наступне.

01.12.14. між адвокатом Кунтий Назар Орестович (далі - Адвокат) та позивачем (далі - Замовник) було укладено Договір про надання юридичних та консультаційних послуг № 12/14 (далі - договір № 12/14), відповідно до якого Адвокат надає позивачу послуги щодо проведення юридичного та консультаційного обслуговування позивача.

За кожним фактом надання Адвокатом Замовнику послуг відповідно до договору № 12/14 складається відповідний акт (п. 4 договору № 12/14).

Строк дії договору № 12/14 з 01.12.14. по 31.12.16.

Актом здавання-приймання виконаної роботи від 26.10.15. до договору № 12/14, сторони погодили, що Замовник сплачує адвокату винагороду в розмірі 6 000,00 грн. за виконану роботу, а саме: роботи з підготовки та подання позовної заяви щодо стягнення заборгованості з ТОВ «Продторг» та представництво інтересів Замовника в Господарському суді міста Києва.

Квитанцією до прибуткового касового ордеру № 02/11 позивач сплатив Адвокату 6 000,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Крім того, відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Дія Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

Поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в п. 1 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону, в якій зазначається, що адвокат - фізична особа, яка здійснює адвокатську діяльність на підставах та в порядку, що передбачені цим Законом.

Матеріали справи містять свідоцтво на право заняття Кунтий Назаром Орестовичем адвокатською діяльністю.

Разом з тим, судом враховано, що роботи по представництву інтересів Замовника в Господарському суді міста Києва не виконані адвокатом в повному обсязі, оскільки в судове засідання 19.11.15. адвокат для представництва інтересів позивача не з'явився, подавши 12.11.15. через відділ діловодства суду клопотання про розгляд справи без участі повноваженого представника позивача в порядку ст. 75 ГПК України, посилаючись на те, що стороною позивача подано усі письмові докази щодо існування заборгованості у відповідача перед позивачем.

Крім того, судом враховано, що ухвалами суду в даній справі від 13.10.15. та 03.11.15. від позивача витребовувались докази, більшість яких позивачем до матеріалів справи так і не була подана.

При цьому, до матеріалів справи не подано обґрунтованого розрахунку 6 000,00 грн. за послуги адвоката.

Так, в силу ст. 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Відповідно до ст. 28 Правил адвокатської етики, схвалених Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та затверджених установчим з'їздом адвокатів України 17.11.12., порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

Згідно з п. 80 Рішення Європейського суду з прав людини від 12.10.2006 р. у справі за позовом «Двойних проти України» заявнику відшкодовуються тільки ті судові витрати, які були доведені, що вони були необхідними та фактично понесеними, а також обґрунтованими щодо розміру.

Застосування при розгляді справи вищевказаного рішення можливе з огляду на приписи ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

Враховуючи викладене, беручи до уваги обмеження розміру оплати послуг адвоката, враховуючи судову практику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, а також всього викладеного вище, заявлена вимога про стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката підлягає задоволенню у сумі 2 000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Продторг» (01023, м. Київ, вул. Мечникова, б. 14/1; ідентифікаційний код 37357126) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 230 000 (двісті тридцять тисяч) грн. 00 коп. - основного боргу, 3 450 (три тисячі чотириста п'ятдесят) грн. 00 коп. - судового збору, 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. - витрат на оплату послуг адвоката.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 24.11.15.

Суддя Т.М. Ващенко