Рішення

від 04.11.2015 по справі 910/19910/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.11.2015Справа №910/19910/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплект»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК СІТІБУД»

про стягнення 275 441,94 грн.

Суддя Нечай О.В.

Представники сторін:

від позивача: Борисенко О.М., за довіреністю

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплект» (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК СІТІБУД» (далі - відповідач) про стягнення 275 441,94 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. було порушено провадження у справі № 910/19910/15, розгляд справи призначено на 02.09.2015 р.

У судове засідання 02.09.2015 р. представник позивача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/19910/15 позивач не виконав.

У судове засідання 02.09.2015 р. представник відповідача не з'явився. Вимоги ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/19910/15 відповідач не виконав.

Враховуючи те, що представники сторін у судове засідання 02.09.2015 р. не з'явились, а також у зв'язку із невиконанням сторонами вимог ухвали господарського суду міста Києва від 05.08.2015 р. про порушення провадження у справі № 910/19910/15, розгляд справи було відкладено на 07.10.2015.

07.10.2015 через відділ діловодства господарського суду міста Києва представником позивача було подано письмове підтвердження про відсутність аналогічного спору.

Судове засідання 07.10.2015 не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Нечая О.В. на лікарняному.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 12.10.2015 розгляд справи було призначено на 04.11.2015.

У судове засідання 04.11.2015 представник позивача з'явився, надав суті пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.11.2015 не з'явився.

Відповідно до п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році» до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно зі статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

В разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Слід також зазначити, що вищезгаданий інформаційний лист містить посилання на пункт 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році» (із змінами від 08.04.2008 р.), в якому зазначається, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній» і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.1997 р. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ДАСК СІТІБУД» (далі - постачальник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплект» (далі - покупець, позивач) було укладено Договір поставки № 534П (далі - Договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах Договору поставити, а покупець прийняти пісок річковий (далі - товар) та здійснити його оплату на умовах, що визначені цим Договором.

Згідно з пунктом 5.1 Договору загальна сума Договору розраховується як вартість товару по всім накладним, поставленим за період його дії.

Строк цього Договору починає свій перебіг у момент, визначений у п. 9.1 цього Договору ат закінчується 31.12.2013 (п. 9.2 Договору).

Позивач зазначає суду про те, що позивачем, на виконання умов Договору, було перераховано відповідачу оплату, однак відповідачем було поставлено товар не в повному обсязі.

20.05.2015 позивачем на адресу відповідача було направлено Претензію вих. № 02/388 від 19.05.2015 з вимогою повернути кошти за непоставлений товар, однак відповіді на неї відповідач не надав, коштів не повернув, в зв'язку з чим позивач вимушений був звернутись до суду.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитись від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Судом встановлено, що позивачем, на виконання умов Договору, було перераховано відповідачу попередню оплату в розмірі 280 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень № 10726 від 23.08.2013, № 11052 від 02.09.2013, №11081 від 03.09.2013, № 11141 від 04.09.2013, № 11162 від 05.09.2013, №11220 від 06.09.2013, № 11250 від 09.09.2013, № 11272 від 10.09.2013, № 11327 від 11.09.2013, № 11478 від 16.09.2013.

Таким чином, різниця між сумою попередньої оплати, перерахованої позивачем відповідачу, та вартістю фактично поставленого товару складає 275 441,94 грн, яку позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на підтвердження поставки позивачу продукції за Договором на всю суму отриманої передоплати.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача 275 441,94 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82 ГПК України, суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДАСК СІТІБУД» (03151, м. Київ, вулиця Очаківська/Очаківський провулок, будинок 5/6; ідентифікаційний код: 37939176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бетон Комплект» (04074, м. Київ, вулиця Резервна, будинок 8; ідентифікаційний код: 04012164) 275 441 (двісті сімдесят п'ять тисяч чотириста сорок одна) грн 94 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 5 508 (п'ять тисяч п'ятсот вісім) грн 84 коп.

Повне рішення складено 09.11.2015.

Суддя О.В. Нечай