Рішення

від 16.11.2015 по справі 910/24028/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015Справа №910/24028/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ СВ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ТОРГ»

про стягнення 81 434,12 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Москаленко І.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ СВ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ТОРГ», в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 81 434,12 грн. за поставлений товар за договором поставки №І - 5 від 01.09.2014 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/24028/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 30.09.2015 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з невиконанням позивачем вимог суду.

06.10.2015 р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 118 123,12 грн. суми заборгованості за поставлений товар.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з невиконанням сторонами вимог суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015 р. строк розгляду спору у даній справі продовжено на п'ятнадцять днів; розгляд справи відкладено на 16.11.2015 р.

Розглянувши у даному судовому засіданні заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, суд відзначає наступне.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Відповідно до п. 3.10. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачені частиною ч. 4 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. У разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Тож, приймаючи до уваги, що позивачем збільшено розмір позову за тією ж вимогою, яка була заявлена у позовній заяві та заява позивача не суперечать вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне прийняти її до розгляду та задовольнити, у зв'язку з чим спір у даній справі вирішується, виходячи з нової ціни позову, що становить 118 123,12 грн.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав позов, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог та просив позов задовольнити.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу відповідача та отримані представником Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ТОРГ», про що свідчить підпис останнього на поштових повідомленнях про вручення поштового відправлення.

Відповідно до п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, та зважаючи на те, що від учасників провадження не надходило будь-яких клопотань, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.11.2015 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ СВ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ТОРГ» укладено договір поставки №І - 5, за умовами якого позивач зобов'язався поставляти і передавати, а відповідач - приймати та оплачувати товар на умовах договору.

Відповідно до п. 1.2. договору, відповідач надає замовлення позивачу на підставі специфікації, затвердженої сторонами, в якій наведено перелік товарів, що поставляються за цим договором, та їх ціни.

Згідно з п.2.1. договору, позивач зобов'язується поставити товар на склади магазинів відповідача за адресами та згідно графіка, встановленого у договорі.

Відповідно до п. 4.2. договору, ціна складається з вартості поставленого та прийнятого відповідачем товару згідно відповідних накладних за даним договором.

Згідно з п.4.3. договору, оплата за товар здійснюється протягом 60 календарних днів від дати поставки/дати реалізації товару покупцям магазину.

Договір, відповідно до п.8.1., набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє протягом одного календарного року. У тому випадку, якщо жодна із сторін письмово не менш як за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення дії договору не заявить іншій стороні про припинення його дії, даний договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах.

Відповідно до п. 8.4. договору, сплив терміну дії чи розірвання договору не звільняють сторони від виконання прийнятих на себе зобов'язань.

Як встановлено судом на підставі наявних у справі документів та пояснень представника позивача, на виконання умов договору №І - 5 від 01.09.2014 р. за період з 13.11.2014 р. до 29.06.2015 р. позивачем поставлено, а відповідачем прийнято товар на загальну суму 216 327,64 грн.

Також судом встановлено, що відповідачем перераховано на користь позивача грошові кошти у сумі 97 318,48 грн. за договором №І - 5 від 01.09.2014 р., що підтверджується банківськими виписками Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ СВ», копії яких долучені до матеріалів справи.

Також, в матеріалах справи містяться копії видаткових накладних (на повернення товару) на загальну суму 886,05 грн.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №І - 5 від 01.09.2014 р. щодо розрахунків за поставлений товар, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 118 123,12 грн., яку позивач просить стягнути в судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Договором, відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

За приписами ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні норми закріплені також і в Господарському кодексу України.

Так, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

За приписами ст.ст. 3, 629 Цивільного кодексу України цивільне законодавство ґрунтується на принципах справедливості, добросовісності та розумності та передбачає обов'язковість виконання договірних зобов'язань.

Виходячи з умов договору №І - 5 від 01.09.2014 р. щодо порядку здійснення розрахунків за товар, строк оплати відповідачем отриманого товару є таким, що настав зі спливом 60-ти календарних днів з моменту її відвантаження позивачем.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів належного виконання грошових зобов'язань за договором №І - 5 від 01.09.2014 р. не надав, об'єктивних підстав неможливості належного виконання договору не навів, контррозрахунок заявленої до стягнення суми суду не представив.

На підставі вищенаведеного суд дійшов висновку, що відповідачем порушено умови договору №І - 5 від 01.09.2014 р., а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

В той же час, наявними у матеріалах справи доказами підтверджується заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ТОРГ» на суму 118 123,11 грн.

Тож, приймаючи до уваги, що за приписами ст.ст. 4-3, 33, 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності, суть якого полягає у обґрунтуванні сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, своїх вимог і заперечень поданими суду доказами, які господарський суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, враховуючи наявність у матеріалах справи доказів поставки товару за договором №І - 5 від 01.09.2014 р. та недоведеність відповідачем його належного виконання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення заборгованості у розмірі 118 123,11 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ СВ» задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТОЛИЦЯ-ТОРГ» (03148, м. Київ, вул. Якуба Коласа, буд.15, код ЄДРПОУ 39228743), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІМПЕРІЯ СВ» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 17, офіс 212/8, код ЄДРПОУ 35849463) заборгованість у розмірі 118 123,11 (сто вісімнадцять тисяч сто двадцять три грн. 11 коп.) грн., та 1 771,85 (одна тисяча сімсот сімдесят одна грн. 85 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.11.2015 р.

Суддя Пригунова А.Б.