Рішення

від 25.11.2015 по справі 910/27953/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №910/27953/15

За позовомКомунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" до Громадської організації «Маєш право» третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) простягнення 26 101,10 грн

суддя Пукшин Л.Г.

Представники : від позивачаГлотова С.О. - представник за довіреністю № 155/1/03-28/5 від 06.01.15 від відповідачане з'явились від третьої особиЗахарченко К.П. - представник за довіреністю № 062/02/07-11629 від 29.12.2014

В судовому засіданні 25.11.15. в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" про стягнення з Громадської організації «маєш право» заборгованості в розмірі 26101,10 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між позивачем, відповідачем та третьої особою було укладено договір оренди № 1571 від 22.05.2014, який відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 28.05.2015р. № 910/7758/15-г, що набрало законної сили 13.06.2015р., був розірваний. За твердженням позивача відповідач неналежним чином виконував умови договору у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.10.14 по 12.06.15 в розмірі 21290,02 грн., в тому числі: 6420,63 грн - заборгованість по оренді, 1341,48 грн - заборгованість з компенсації витрат підприємства, 4340,15 грн - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3356,13 грн - пені, 247,61 грн - 3% річних та 5584,02 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить стягнути заборгованість за період 13.06.15 по 02.09.15 в розмірі 4811,08 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.10.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/27953/15, залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), призначено розгляд справи на 25.11.2015.

24.11.2015 через канцелярію суду позивачем подано документи на виконання вимог ухвали про порушення провадження у справі.

У судове засідання, призначене на 25.11.2015, з'явились представники позивача та третьої особи, які підтримали заявлені позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

22 травня 2014 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі - орендодавець), Громадською організацією "Маєш право" (далі - орендар, відповідач) та Комунальним підприємством "Київжитлоспецексплуатація" (далі - позивач) укладено договір № 1571 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - договір оренди).

Відповідно до умов договору оренди орендодавець на підставі рішення Київської міської ради від 22.09.2011 № 34/6250 та Протоколу Постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 14.03.2014 № 169 п. 1.3.6 передає, а орендар приймає в оренду нежиле приміщення загальною площею 70,25 кв.м, в тому числі 1 поверх - 1,00 кв.м, підвал - 69,25 кв.м, яке знаходиться за адресою: бульвар Лесі Українки, 27/2 літ. А.

Факт передачі в орендне користування вказаного майна підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 22.05.2014.

Строк дії договору оренди встановлено з 22.05.2014 року по 20.05.2017 року (п. 9.1. договору оренди).

Згідно з п. 2.4. договору оренди, об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва і знаходиться на балансі позивача. Статутом КП "Київжитлоспецексплуатація" п.п. 2.2.5, 2.2.8 передбачено, що одним з предметів діяльності позивача є ведення обліку нежитлового фонду, що знаходиться в господарському віданні підприємства; передача його на договірних засадах з дозволу власника або уповноваженого ним органу, здійснення контролю за виконанням договорів оренди нежилих приміщень; забезпечення контролю за виконанням умов договорів оренди, у т.ч. в частині сплати орендних платежів.

Пунктом 3.1. договору оренди передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату.

Для розрахунків і нарахування платежів за користування приміщенням у розмірі орендної плати застосовується діюча Методика розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва від 22.09.2011 № 34/6250.

Відповідно до п. 3.3 договору оренди, крім орендної плати, орендар сплачує: компенсацію витрат підприємства та компенсацію витрат підприємства за користування земельною ділянкою на якій розташований об'єкт оренди.

- компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди складає 391,15 грн на місяць.

- компенсація витрат підприємства на площу 50,00 кв.м складає 133,08 грн на місяць.

Пунктом 3.7 договору оренди передбачено, що орендна плата, компенсація витрат підприємства та компенсація витрат підприємства за користування земельною ділянкою сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 5 числа наступного місяця.

Як вбачається з матеріалів справи рішенням господарського суду м. Києва від 28.05.2015 у справі № 910/7758/15-г, що набрало законної сили 13.06.2015р., було розірвано договір № 1571 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду та вирішено виселити відповідача із орендованих приміщень.

Згідно з актом державного виконавця ВДВС Печерського РУЮ у м. Києві від 03.09.2015р. відбулось виселення ГО «Маєш право».

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконував умови договору у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість за період з 01.10.14 по 12.06.15 (по момент набрання законної сили рішенням суду про розірвання договору оренди) в розмірі 21290,02 грн., в тому числі: 6420,63 грн - заборгованість по оренді, 1341,48 грн - заборгованість з компенсації витрат підприємства, 4340,15 грн - заборгованість з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3356,13 грн - пені, 247,61 грн - 3% річних та 5584,02 грн. інфляційних втрат. Крім того, позивач просить стягнути заборгованість за період 13.06.15 по 02.09.15 (по момент виселення відповідача з орендованого приміщення) в розмірі 4811,08 грн., в тому числі 2631,81 грн. плати за фактичне користування нежилим приміщенням, 1563,33 грн. плати за користування земельною ділянкою, 425,87 грн. компенсації витрат підприємства.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч. 3 статті 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідно до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Пункт 5 статті 762 Цивільного кодексу України визначає, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

В силу положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На підставі викладеного вище, позивачем, в порядку ст.ст. 33 , 34 ГПК України , належними доказами доведено передачу відповідачу в орендне користування нежилого приміщення, однак відповідачем, у свою чергу, сплати орендної плати, компенсації витрат підприємства, компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою у встановленому розмірі не здійснено, доказів зворотнього не надано, у зв'язку з чим суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача основного боргу за період з 01.10.2014р. по 12.06.2015 р. в сумі 6420,63 грн. заборгованості з орендної плати, 4340,15 грн. заборгованості по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 1341,48 грн. компенсації витрат підприємства.

Позивачем також заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 247,61 грн. та інфляційних втрат в розмірі 5584,02 грн. від простроченої суми заборгованості за період з 01.10.2014 по 12.06.2015 по орендній платі, компенсації витрат підприємства, компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою.

Відповідно до ст. 625 ЦК України , боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Після перевірки розрахунку позивача в частині 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Також позивачем заявлена до стягнення з відповідача пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 12.12.2014 по 12.06.2015: по орендній платі в сумі 1727,47 грн, по компенсації витрат підприємства в сумі 402,54 грн, по компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою в сумі 1226,12 грн.

Відповідно до п. 6.2. договору оренди за несвоєчасну сплату орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5% від розміру несплаченої орендної плати, компенсації витрат підприємства та компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Згідно ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону).

Частино 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Суд погоджується з обґрунтованим розрахунком пені, що наданий позивачем в додатках по позовної заяви, у зв'язку з чим вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню у заявленому розмірі в сумі 3 356,13 грн.

Стосовно вимог позивача про стягнення заборгованості за фактичне користування відповідачем нежилим приміщення після розірвання договору оренди в судовому порядку та до моменту його примусового виселення (з 13.06.15 по 02.09.15) суд зазначає наступне.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата сплачується відповідачем починаючи з дати підписання акту приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акту приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди позивачу.

Факт звільнення орендованих приміщень відповідачем підтверджується Актом державного виконавця від 03.09.15, копія якого залучена до матеріалів справи.

У зв'язку зі звільненням відповідачем нежилих приміщень за адресою: бульвар Лесі Українки, 27/2 літ. А. в м. Києві позивачем було припинено нарахування плати за фактичне користування вказаним приміщенням з 02.09.15.

Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином не виконав зобов'язання щодо сплати коштів за фактичне користування орендованим приміщенням після розірвання договору оренди, внаслідок чого у відповідача станом на момент розгляду справи виникла заборгованість за період з 13.06.15 по 02.09.15 у розмірі 2631,81 грн., а також 1563,33 грн. за користування земельною ділянкою та 425,87 грн. по компенсації витрат підприємства.

Факт наявності заборгованості підтверджується наявними в матеріалах справи довідкою про нарахування коштів та надходження платежів за фактичне користування нежилим приміщенням ГО «Маєш право», що надана позивачем.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 ЦК України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Враховуючи викладене, спірні правовідносини має бути врегульовано з урахуванням положень статті 627, 629, частини третьої статті 653 та частини другої статті 795 ЦК України та пункту 3.6 договору.

Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 20.11.12 № 12/75-2167-33/75-4/180.

На підставі доказів, що забезпечені позивачем, суд прийшов до висновку відповідач порушив зобов'язання щодо своєчасності та повноти здійснення орендних платежів за час фактичного користування нежилими приміщеннями.

Факт наявності заборгованості зі сплати орендних платежів відповідачем не спростовано, доказів сплати вказаних платежів відповідачем суду не надано.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача про стягнення заборгованості з плати за фактичне користування приміщенням після закінчення договору оренди в сумі 2 631,81 грн., за користування земельною ділянкою в сумі 1 563,33 грн., по компенсації витрат підприємства в сумі 425,87 грн. підлягають задоволенню.

Після перевірки розрахунку 3 % річних, що нараховані на вказану заборгованість в період з 13.06.15 по 02.09.15, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача є обґрунтованим та арифметично вірним, тому вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних в розмірі 190 грн. 07 коп. підлягають задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись статтею 124 Конституції України , ст.ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Громадської організації "Маєш право" (01004, м. Київ, вул. Басейна 1/2 А, ідентифікаційний код 38812588) на користь Комунального підприємства "Київжитлоспецексплуатація" (01001, м. Київ, вул. Володимирська 51-а, ідентифікаційний код 03366500) 6 420 (шість тисяч чотириста двадцять) грн 63 коп. заборгованості по орендній платі, 2 631 (дві тисяч шістсот тридцять одну) грн 81 коп. заборгованості за фактичне користування нежилим приміщенням, 1 767 (одну тисячу сімсот шістдесят сім) грн. 35 коп. заборгованості з компенсації витрат підприємства, 5 903 (п'ять тисяч дев'ятсот три) грн. 48 коп. заборгованості з компенсації витрат підприємства за користування земельною ділянкою, 3 356 (три тисячі триста п'ятдесят шість ) грн. 13 коп. пені, 437 (чотириста тридцять сім) грн. 68 коп. - 3 % річних, 5 584 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят чотири) грн. 02 коп. інфляційних втрат, 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2015 р.

Суддя Пукшин Л.Г.