Рішення

від 25.11.2015 по справі 916/4091/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2015 р.Справа № 916/4091/15

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРАК ДРАЙВ";

до відповідача ОСОБА_1 підприємство "Юніверсал"

про стягнення 57371,68грн.

Суддя Літвінов С.В.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_2 - довіреність №б/н від 21.09.15р.;

Від відповідача: -не з'явився;

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю " ТРАК ДРАЙВ ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Юніверсал" про стягнення заборгованості у розмірі 57371,68грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 16 240, 54 грн., пеню у розмірі 10 844, 68 грн., 50% річних в розмірі 18 420, 78 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 11 865, 68 грн., та судового збору.

Ухвалою суду від 06.10.2015 року порушено провадження у справі № 916/4091/15 за зазначеним позовом.

Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце судових засідань був повідомлений належним чином, відзив на позов та витребувані судом документи не надав, про поважність причин відсутності не повідомив, своє право на захист не використав, у зв'язку з чим справа розглядається по наявним в ній матеріалам у порядку ст.75 ГПК України.

В судовому засіданні 25.11.2015 року було оголошено вступну та резолютивну частину рішення відповідно до ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив .

15.03.2013 р. між ТОВ «ТРАК ДРАЙВ» (далі - Позивач) та ПП «ЮНІВЕРСАЛ» (далі -Відповідач) було укладено Договір про надання послуг з технічного обслуговування та ремонт дорожньо-транспортних засобів № 65/13 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Виконавець зобов'язується на замовлення Замовника протягом дії даного Договору здійснювати надання послуг з технічного обслуговування та ремонт дорожньо-транспортних засобів (далі ДТЗ) Замовника (в тому числі, але не виключно - заміна мастил та запасних частин, діагностика ДТЗ тощо), надаючи окремі види послуг (далі за текстом - послуги), а Замовник зобов'язується приймати послуги за актом здачі-приймання виконаних робіт та оплачувати їх вартість в порядку та на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до п. 3.1. Договору роботи виконуються відповідно до замовлення-наряду, що підписується представниками Сторін. Представником Замовника є особа, яка залишає ДТЗ на ремонт (технічне обслуговування). В замовленні-наряді зазначаються: перелік замовлених робіт та їх вартість, перелік та вартість необхідних запасних частин, вартість та перелік необхідних при ремонті ДТЗ допоміжних матеріалів, перелік деталей та матеріалів, наданих для виконання робіт Замовником, а також терміни виконання робіт.

Відповідно до п. 3.2. Договору підписання Замовником замовлення-наряду є свідченням згоди Замовника з вартістю замовлених робіт та вартістю необхідних для виконання робіт запасних частин і матеріалів, а також термінами виконання замовлених робіт.

Відповідно до п. 5.9. Договору Клієнт зобов'язаний провести повну оплату за встановлені запчастини до повного закінчення ремонтних робіт, а на виконані роботи дається відстрочка до 7 календарних днів.

На підставі наряду-замовлення від 01.03.2013 р. № ТД-00000285 та № ТД-00000287 Виконавцем були виконані роботи на суму 4 374, 84 грн. та 14 940, 54 грн. відповідно.

18 березня 2013 року Замовник підписав акт виконаних робіт № ТД-00000330 та отримав рахунок на оплату № 344 та 20 березня 2013 року Замовник підписав акт виконаних робіт № ТД-00000356 та отримав рахунок на оплату № 371 на загальну суму 19 315, 38 грн.

Отже, Відповідач прийняв надані йому послуги, але не виконав свої договірні зобов'язання щодо їх оплати, чим порушив умови Договору (пункт 5.1., 5.2. Договору).

Відповідно до п. 5.1. Договору Замовник зобов'язаний провести повний розрахунок за отриману послугу.

Відповідно до п. 5.2. Договору розрахунок проводиться шляхом перерахування суми вартості послуг та використаних матеріалів в безготівковому порядку у гривнях на банківський рахунок Виконавця.

Як зазначає позивач18 квітня 2014 року на адресу Відповідача направлялася претензія (вих. № 18) з вимогою сплатити заборгованість але відповідь не надходила.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отримані послуги, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою та просить суд стягнути з відповідача заборгованості у розмірі 57371,68грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 16 240, 54 грн., пеню у розмірі 10 844, 68 грн., 50% річних в розмірі 18 420, 78 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 11 865, 68 грн., та судового збору.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Так, судом встановлено наявність надання позивачем відповідачу послуг, існування заборгованості по оплаті вартості отриманих послуг, у зв'язку з чим позовна вимога щодо стягнення з відповідача вартості послуг в сумі 16240,54 грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення пені в розмірі 10844,68 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у разі порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Відповідно до ч.2 ст.551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу ст.216, ч.1 ст.218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 цього кодексу є штрафні санкції, до яких віднесені, у т.ч. пеня (ч.1 ст.230 ГК України).

Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 6.2. Договору за прострочення оплати за цим Договором, Замовник сплачує, окрім відшкодування фактично завданих збитків, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення, без обмеження строку нарахування пені, передбаченого ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та звернення до суду за її примусовим стягненням.

В зв'язку з порушенням строків оплати, на підставі п.п. 6.2. договору відповідачу позивачем на суму заборгованості нарахована пеня за кожен день прострочення платежу у розмірі облікової ставки НБУ у розмірі 10844,68грн.

Наданий позивачем розрахунок пені, на думку суду, здійснений належним чином, тому судом підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, згідно ст. 625 ЦК України позивач просить стягнути з відповідача 50% річних та індекс інфляції від простроченої суми.

Відповідно до п. 6.4. Договору у разі, якщо прострочення платежу триватиме більше одного місяця, Виконавець матиме право, окрім стягнення передбаченого пунктом 6.2. Договору, додатково стягнути з Замовника 50 (п'ятдесят) процентів річних від простроченої суми за весь час прострочення (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України).

Оскільки Відповідачем не належним чином виконані умови Договору щодо оплати послуг, тому він зобов'язаний сплатити на користь Позивача 50% річних від простроченої суми, розмір яких складає 18420,78 грн. та індекс інфляції в розмірі 11865,68грн.

Отже, згідно розрахунку позивача, сума 50% річних складає 18420,78 грн. та індекс інфляції в розмірі 11865,68грн. які підлягають стягненню.

Станом на день розгляду справи, відповідач борг не сплатив, документів спростовуючих позовні вимоги не надав.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Під час розгляду справи відповідачем не було належним чином доведено суду та доказано виконання своїх зобов'язань.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).

Враховуючи вищезазначені обставини справи та перевіривши правильність наданих позивачем розрахунків сум заявлених до стягнення, позовні вимоги позивача до відповідача про стягнення заборгованості у розмірі 57371,68грн., а саме: суму основного боргу у розмірі 16 240, 54 грн., пеню у розмірі 10 844, 68 грн., 50% річних в розмірі 18 420, 78 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 11 865, 68 грн., є обґрунтованими, підтверджені наявними у справі матеріалами та підлягають задоволенню.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватного підприємства "ЮНІВЕРСАЛ" (65031, АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ: 37282035) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРАК ДРАЙВ" (67633, Одеська область, Біляївський район, с. Котовка, Балтська дорога, 148-Г; код ЄДРПОУ: 37913687) суму основного боргу у розмірі 16 240, 54 грн., пеню у розмірі 10 844, 68 грн., 50% річних в розмірі 18 420, 78 грн., інфляційне збільшення суми боргу у розмірі 11 865, 68 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1218 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення підписано 26 листопада 2015 р.

Суддя С.В. Літвінов