Рішення

від 12.11.2015 по справі 917/1896/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015р. Справа № 917/1896/15

За позовом комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго»

до Гадяцького колективного побутового підприємства «Сервіс»

про стягнення 90807грн. 92коп. (з урахуванням заяви позивача від 16.10.2015р.)

Суддя Тимошенко К.В.

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2

31.08.2015р. до господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» про стягнення з Гадяцького колективного побутового підприємства «Сервіс» 91587грн. 40коп. в т.ч. 56062грн. 38коп.основного боргу, 7363грн. 82коп. пені, 25908грн. 85коп. інфляційних та 2252грн. 35коп. річних (т.1, а.с.2-5).

14.09.2015р. від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог від 11.09.2015р. №01-05/360 (т.1. а.с.73), в якій позивач посилаючись на сплату відповідачем 2500грн. 00коп. просить стягнути з відповідача 53562грн. 38коп. основного боргу, 7363грн. 82коп. пені, 25460грн. 35коп. інфляційних, 2315грн. 97коп. річних.

Подання заяв про уточнення позовних вимог нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) не передбачено. Виходячи зі змісту вказаної заяви та змісту раніше поданої позовної заяви суд розцінює вказану заяву про уточнення позовних вимог як заяву про зменшення розміру позовних вимог.

01.10.2015р. від позивача надійшла заява від 30.09.2015р. № 01-05/390-1 про зменшення розміру позовних вимог (т.1, а.с.95-101), в якій позивач просить стягнути з відповідача 48062 грн. 38коп. основного боргу, 7363грн. 82коп. пені, 2315грн. 97коп. річних та 25490грн. 35коп. інфляційних.

21.10.2015р. від позивача надійшла заява від 16.10.2015р. №01-05/414/1 про збільшення розміру позовних вимог (т.1. а.с.117), в якій позивач просить стягнути з відповідача 90807грн. 92коп. в т.ч. 48062грн. 38коп. основного боргу, 7693грн. 20коп. пені, 2425грн. 19коп. річних та 32627грн. 15коп. інфляційних.

Згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити або зменшити розмір позовних вимог.

З в рахуванням цього розглядається позов про стягнення 90807грн. 92коп. в т.ч. 48062грн. 38коп. основного боргу, 7693грн. 20коп. пені, 2425грн. 19коп. річних та 32627грн. 15коп. інфляційних за прострочку оплати по договору №33 від 01.07.2011р.

Відповідач позов заперечує, посилаючись на часткову сплату боргу та важкий фінансовий стан (т.1 а.с.86-87). У поясненні від 12.11.2015р. відповідач позов визнав в сумі 74869грн. 74коп. (т.2 а.с.24).

В засіданні суду згідно статті 85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Позивач просить стягнути з відповідача 90807грн. 92коп. в т.ч. 48062грн. 38коп. основного боргу, 7693грн. 20коп. пені, 2425грн. 19коп. річних та 32627грн. 15коп. інфляційних за прострочку оплати послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води.

В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 01.07.2011р. між комунальним підприємством теплового господарства «Гадячтеплоенерго» (позивачем) та Гадяцьким колективним побутовим підприємством «Сервіс» (відповідачем) було укладено договір про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №33, за умовами якого позивач у період з жовтня 2012р. по січень 2015р. надав відповідачу послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води на суму 74077грн. 75коп., відповідач за надані послуги розрахувався частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 48062грн. 38коп.

Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

Згідно наданої позивачем копії договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання гарячої води №33 від 01.07.2011р. (далі-договір) (копія договору т.1 а.с.10-15) позивач (виконавець) зобов'язався своєчасно надавати відповідачу (споживачу) послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені договором.

Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що платежі вносяться не пізніше 5 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Як зазначає позивач у позовній заяві, в період з жовтня 2012р. по січень 2015р. відповідачу надано послуги з централізованого опалення на суму 74077грн. 75коп., що підтверджується наданими позивачем копіями актів виконаних робіт (надання послуг), підписаних сторонами та засвідчених печатками обох сторін (т.1 а.с.188-205).

Як зазначає позивач у позовній заяві, за надані послуги відповідач розрахувався частково, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 48062грн. 38коп. Заборгованість відповідача у вказаній справі підтверджується також наданою позивачем копією акту звірки взаєморозрахунків (т.1 а.с.222), підписаного сторонами та засвідченого печатками обох сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України (далі -ГК), зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Відповідач наявність та суму боргу не заперечує, доказів сплати боргу не навів та не надав.

Таким чином вимога позивача про стягнення 48062грн. 38коп. боргу обґрунтована та підлягає задоволенню.

За неналежне виконання умов договору позивач також просить стягнути з відповідача 7693грн. 20коп. пені, 2425грн. 19коп. річних та 32627грн. 15коп. інфляційних.

Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи з цього вимога про стягнення 2425грн. 19коп. річних правомірна, але сума річних позивачем завищена.

Як зазначалося вище, оплата за договором здійснюється замовником не пізніше п'ятого числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 6.1 договору).

Крім того, відповідно до частини 5 статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Позивачем зазначена норма ЦК України та умови договору щодо строку оплати не враховані при розрахунку річних. Так, згідно доданого позивачем до заяви від 16.10.2015р. розрахунку, позивач нараховує річні за грудень 2012р. з 05.01.2013р. по 11.09.2013р. Враховуючи, що 05 та 06 січня 2013р. є вихідними днями (субота та неділя), а 07.01.2015р. є святковим днем (Різдво), то згідно п.6.1 договору останній день строку оплати - п'ятий день припадає на вихідний день (субота), отже за правилами ч. 5 ст. 254 ЦК України днем закінчення строку оплати є 08.01.2015р., відповідно оплата за вказаний період прострочена з 09.01.2015р. Аналогічні помилки позивач допустив і при розрахунку річних за інші періоди. В результаті зазначених помилок розмір річних, позивачем завищено. З врахуванням цього вимога про стягнення річних за прострочку оплати по договору №33 від 01.07.2011р. підлягає задоволенню частково в сумі 2413грн. 16коп.

Пунктом 8.1 договору встановлено що, споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за несвоєчасне внесення платежів за послуги - шляхом сплати пені.

При здійсненні розрахунку пені позивачем допущено арифметичні помилки, в результаті чого розмір пені позивачем завищено. З врахуванням цього вимога про стягнення пені за прострочку оплати по договору №33 від 01.07.2011р. підлягає задоволенню частково в сумі 7685грн. 96коп.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Посилання відповідача на те, що при розрахунку інфляційних має враховуватися індекс споживчих цін на гарячу воду та опалення, а не загальний індекс інфляції, нормативно не обгрунтоване та суперечить статті 625 ЦК України, в зв'язку з чим не може бути враховане.

Позивачем при розрахунку інфляційних допущено арифметичні помилки, в зв'язку з цим позов в частині стягнення інфляційних підлягає задоволенню частково в сумі 32499грн. 01коп.

(Судом при розрахунку інфляційних враховані рекомендації Верховного Суду України викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997р. №62-97р).

Крім цього, в засіданні суду 12.11.2015р. представник відповідача заявила усне клопотання про зменшення розміру пені.

Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Згідно частини 1 статті 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Посилаючись на скрутний матеріальний стан і на те, що діяльність відповідача на даний час не є прибутковою, відповідач не надав доказів скрутного матеріального стану, не надав доказів що саме зазначені обставини спричинили несвоєчасну оплату, не навів та не надав доказів, що вказані ним обставини є винятковими. Таким чином, відповідач не обґрунтував належними доказами підстави зменшення розміру штрафних санкцій (пені), а тому усне клопотання відповідача про зменшення розміру пені не підлягає задоволенню.

На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Гадяцького колективного побутового підприємства «Сервіс» (37300, м.Гадяч, пл.Соборна, 13, р/р2600030174 в Гадяцькому Ощадбанк 3232, МФО 391021, ідентифікаційний код 03056426) на користь комунального підприємства теплового господарства «Гадячтеплоенерго» (37300, Полтавська область, м.Гадяч, вул. 50 років Жовтня, 19«а», р/р 260091601123 в ПАТ «Мегабанк» м. Харків, МФО 351629) 48062грн. 38коп. основного боргу, 7685грн. 96коп. пені, 2413грн. 16коп. річних, 32499грн. 01коп. інфляційних, 1813грн. 21коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Суддя Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 25.11.2015р. (в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді).