Рішення

від 12.11.2015 по справі 917/2210/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015 р.                                                                       Справа № 917/2210/15

          За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Комета"

          до публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"

          про стягнення 44443грн. 98коп.

                                                                                           Суддя Тимошенко К.В.

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

          Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 44443грн. 98коп., з яких: 23400грн. 00коп. основного боргу, 2124грн. 60коп. пені, 1158грн. 78коп. річних, 17760грн. 60коп. інфляційних.

          Відповідач в засідання суду не з'явився. Про причини невиконання ухвали суду від 20.10.2015р. відповідач не повідомив. Копія ухвали суду від 20.10.2015р. відповідачем отримана 22.10.2015р., що підтверджується відповідним поштовим повідомленням (а.с.35).

          Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання.

          Відповідач відзиву на позов не надав, в зв'язку з цим відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

          В засіданні суду відповідно до статті 85 ГПК України оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

          Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

          Позивач просить стягнути з відповідача 23400грн. 00коп. основного боргу, 2124грн. 60коп. пені, 1158грн. 78коп. річних, 17760грн. 60коп. інфляційних.

          В обґрунтування позову позивач посилається на те, що 21.10.2013р. між товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Комета» (позивачем) та публічним акціонерним товариством «Кременчуцький сталеливарний завод» (відповідачем) було укладено договір поставки товару №0501-СН, згідно якого позивач поставив відповідачу товар на суму 23400грн. 00коп., відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 23400грн. 00коп.

          Дослідивши надані у справі докази, суд при вирішенні спору виходить з наступного:

          Згідно наданої позивачем копії договору поставки товару №0501-СН від 21.10.2013р. (далі-договір) (копія договору а.с.9-12) позивач (постачальник) зобов'язався поставити і передати у власність відповідачу (покупцю) визначений цим договором товар, а відповідач зобов'язався прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату.

          Пунктом 6.1 договору сторони визначили, що розрахунки за товар здійснюються протягом двадцяти календарних днів з дати поставки.

          Згідно наданих позивачем копій видаткових накладних №РН-0000008 від 08.01.2014р. та №РН-0000106 від 18.02.2014р. (а.с.13-14), підписаних обома сторонами та копій довіреностей на отримання товару (а.с.15-18), позивач передав відповідачу товар на суму 23400грн. 00коп.

          Як зазначає позивач, відповідач за поставлений товар не розрахувався, у зв'язку з чим утворилася заборгованість в сумі 23400грн. 00коп.

          Відповідач доводи позивача і надані ним докази не спростував, наявність та суму боргу не заперечує, доказів сплати стягуваної за позовом суми боргу не надав.

          Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), ст.193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення 23400грн. 00коп. боргу за поставлений по договору №0501-СН від 21.10.2013р. товар обгрунтована і підлягає задоволенню.

          Відповідно до статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

          Згідно ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

          За порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 2124грн. 60коп. пені, 1158грн. 78коп. річних. та 17760грн. 60коп. інфляційних.

          Пунктом 10.6 договору сторони визначили, що у випадку порушення відповідачем строку розрахунку за поставлений товар останній сплачує на користь позивача неустойку у розмірі подвійної облікової ставки, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

          Згідно статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          З врахуванням цього вимога позивача про стягнення пені та річних правомірна, але сума пені та річних позивачем завищена.

          Так, згідно статті 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

          Як зазначалося вище, розрахунки за твар здійснюються протягом двадцяти календарних днів з дати поставки (пункт 6.1 договору).

          Виходячи з цього останнім днем строку оплати за товар по накладній від 08.01.2014р. є 28.01.2014р., а по накладній від 18.02.2014р. - 10.03.2014р., отже прострочка оплати починається з 29.01.2014р. та з 11.03.2014р. відповідно.

          Згідно наданого позивачем розрахунку, позивач нараховує пеню по накладній №РН-0000008 від 08.01.2014р. з 28.01.2014р. по 28.07.2014р. та річні з 28.01.2014р. по 12.10.2015р., таким чином позивачем при розрахунку пені та річних не враховано вимоги статті 253 ЦК України, і безпідставно нараховано пеню та річні за 28.01.2014р. Згідно розрахунку, здійсненого судом з використанням відповідної програми інформаційно-пошукової системи "Ліга", пеня за період з 29.01.2014р. по 28.07.2014р. складає 979грн. 27коп. та річні за період з 29.01.2014р. по 12.10.2015р. складають 598грн. 14коп. Аналогічні помилки позивач допустив і при розрахунку пені та річних по накладній №РН-0000106 від 18.02.2014р. В результаті зазначених помилок розмір пені та річних, нарахованих позивачем по договору №0501-СН від 21.10.2013р. завищено. З врахуванням цього вимога про стягнення пені та річних за прострочку оплати по договору №0501-СН від 21.10.2013р. підлягає задоволенню частково: в сумі 2116грн. 25коп. пені та 1156грн. 86коп. річних.

          Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

          Вимога позивача про стягнення інфляційних за неналежне виконання умов договору поставки правомірна, але сума інфляційних позивачем також завищена. Згідно розрахунку здійсненого судом за допомогою програми інформаційно-пошукової системи "Ліга", до стягнення з відповідача підлягають інфляційні в сумі 17702грн. 10коп.

          Відповідно до пункту четвертого частини третьої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є змагальність сторін та свобода у наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості. Аналогічні положення закріплено в статті 43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

          Відповідач позов не заперечує, відзиву на позов та будь-яких доказів у спростування позову, наданих позивачем доказів і наведених у позовній заяві доводів не надав.

          Виходячи з викладеного вимога позивача про стягнення 23400грн. 00коп. основного боргу, 2116грн. 25коп. пені, 1156грн. 86коп. річних, 17702грн. 10коп. інфляційних обґрунтована, не заперечується відповідачем та підлягає задоволенню. В іншій частині вимог позов не обгрунтований і задоволенню не підлягає.

          На підставі матеріалів справи та керуючись ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

           1. Позов задовольнити частково.

           2. Стягнути з публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод" (39621, м.Кременчук, Полтавська область, вул. І.Приходька, 141, п/р № 26007057004679 в ПАТ КБ "Приватбанк", МФО 305299, ідентифікаційний код 05756783) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Комета" (49081, м.Дніпропетровськ, просп.Воронцова, 73, офіс 707, п/р №26003569705400 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005, ідентифікаційний код 25017390) 23400грн. 00коп. основного боргу, 2116грн. 25коп. пені, 1156грн. 86коп. річних, 17702грн. 10коп. інфляційних, 1216грн. 12коп. судового збору.

           3. В решті позову відмовити.

          Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                          Тимошенко К.В.

Повне рішення складено 25.11.2015р. (в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю судді).