Постанова

від 20.11.2015 по справі 823/5128/15

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року справа № 823/5128/15

13 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Попельнухи Ю.І.,

представника позивача - ОСОБА_1 (згідно з довіреністю), ОСОБА_2 (згідно з посадою),

представника відповідача - ОСОБА_3 (згідно з довіреністю), ОСОБА_4 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю В«Озірнянський комбікормовий заводВ» до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Городищенське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

19.10.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулось товариство з обмеженою відповідальністю В«Озірнянський комбікормовий заводВ» (далі-позивач) до Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області (далі-відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень (далі - ППР) від 19.05.2015 №0000382200 про збільшення розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість (далі - ПДВ) на загальну суму 6205820,00грн. і №0000392200 про зменшення розміру від'ємного значення ПДВ на суму 608098,00грн.

Позов мотивовано тим, що відповідач не врахував дані бухгалтерських та податкових документів позивача, на підставі яких позивач взяв податковий кредит та подавав звітність ПДВ і якими підтверджується реальне виконання правочинів контрагентами позивача у справі. Тому вважає оскаржувані рішення безпідставними та просить скасувати.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, аргументуючи правомірність оскаржуваних рішень виявленими недоліками складання первинних бухгалтерських документів позивача, відсутністю достатніх документів бухгалтерського обліку, у т.ч. доказів переміщення, зважування придбаного товару та інформацією про відсутність окремих контрагентів позивача за місцезнаходженням, що свідчать про безтоварність окремих правочинів, за рахунок яких взято податковий кредит.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.

Суд встановив, що позивач зареєстрований юридичною особою з 13.12.2013 (виписка з ЄДРЮОФО серії АД №000079 від 17.12.2013), зареєстрований платником ПДВ з 30.12.2013 відповідно до свідоцтва №200156060 (бланк серії НБ №571765) і здійснює види діяльності: виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах, і для домашніх тварин; оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням, кормами для тварин; вантажний автомобільний транспорт, складське господарство; надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до наказів від 30.03.2015 №166, від 24.04.2015 №195 на підставі направлень службові особи відповідача за відома керівника позивача здійснили документальну позапланову виїзну перевірку дотримання позивачем вимог податкового законодавства у правовідносинах з:

ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» за період 01.12.2013-30.06.2014;

ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» за 01.07.2017-31.08.2014;

ТОВ «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» за 01.11.2014-30.11.2014;

ТОВ «ВЕКТОР-АГРО ЛТД» за 01.12.2014-31.01.2015, -

про що складено акт від 29.04.2015 №237/22-009/38682709 (далі - акт перевірки).

В ньому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.3, 198.6 ст.198, п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі - ПК України), в результаті чого завищено податковий кредит, що призвело до заниження позивачем розміру ПДВ, яке підлягало сплаті до бюджету за січень-серпень 2014року, листопад 2014 року, в сумі 4137213,00грн., а також завищення значення суми від'ємного значення, яке зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за січень 2015року в розмірі 608098,00грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв оскаржувані ППР від 19.05.2015:

форми В4» №0000392200, яким позивачу зменшив розмір від'ємного значення ПДВ на суму 608098,00грн. (579762,00грн. - за грудень 2014 року згідно з декларацією №9043036261 і 28336,00грн. за січень 2015 року згідно з декларацією №9043608021),

форми «Р» №0000382200, яким позивачу збільшив розмір грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 6205820,00грн. (4137213,00грн. - основний платіж та 2068607,00грн. - штрафна (фінансова) санкція).

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суд керувався вимогами розділу V ПК України, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Ст.200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. П.200.1 цієї статті передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. П.200.1 цієї статті передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підп. В«аВ» п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Згідно з п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними). При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

Відповідно до п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. П.184.1 ст.184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Суд з'ясував, що спірні донарахування пов'язані з коригуванням відповідачем показників податкової звітності позивача виключно з огляду на висновок про безтоварність частини правочинів, за рахунок яких взято податковий кредит з вищевказаними контрагентами. При цьому, загальна сума податкового зобов'язання з ПДВ, задекларованого за період січень-серпень, листопад-грудень 2014 року та січень 2015 року склала 41913134,00грн., а податкового кредиту за цей же період - 41985486,00грн.

Для вирішення спору суд врахував, що документальною виїзною перевіркою відповідно до підп.75.1.2. п.75.1 ст.75 ПК України вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з п.81.3 ст.81 ПК України під час проведення документальної виїзної перевірки посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом. Керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).

При проведенні перевірок посадові (службові) особи контролюючого органу не мають права вимагати у платника податків отримувати витяг із відповідного реєстру про взяття такого платника податків на облік відповідно до вимог цього Кодексу.

Для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок відповідно до ст.83 ПК України підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Суд з даних акту перевірки встановив, що для перевірки позивач надав відповідачу декларації з ПДВ за період січень 2014 року до січня 2015 року, включно з уточнюючими розрахунками та розшифровками податкових зобов'язань, податкові декларації з податку на прибуток за 2013 і 2014роки; журнал реєстрації довіреностей; оборотно-сальдові відомості рахунку 201; договори, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні (далі - ВН, ПН і ТТН відповідно) з вищевказаними контрагентами; виписки банку; акти звірок.

Для перевірки також використано дані актів: про неможливість проведення зустрічних звірок з ТОВ «Спецхімагро», ТОВ «МІРАБРОН ПЛЮС», ТОВ «Бруксхім», ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГРАНД ДИСТРИБ'ЮШН», ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія», ТОВ «ЕВЕНТИС»», ТОВ «Метро-Юг», ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРАЙС», ТОВ «Рекомс», ТОВ «КЛОНДАЙК-ЛТ»; акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ»,- а також бази даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України, АІС «РПП», «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», відомості з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період із 01.01.2014 до 31.12.2014.

В розрізі правовідносин позивача з вищевказаними контрагентами у період, що підлягав перевірці, суд встановив таке.

Податковий кредит за рахунок ПН від ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» взято відповідно до договорів (далі - ДГ) на поставку товару на умовах післяплати: від 03.12.2013 №301213, від 06.01.2014 №060114, від 01.02.2014 №11-14.

Суд звернув увагу, що предметом договору ДГ №3012013 є поставка макухи соєвої, ДГ №060114 - барди сухої зернової, ДГ №11-14 - предмет договору не визначений.

Загальна сума податкового кредиту за рахунок цих відносин склала 3681148,10грн. (задекларовано щомісячно у січні-червні 2014року). Станом на 30.06.2014 кредиторська заборгованість становила 1679539,50грн.

У позивача відсутні до ДГ №11-14 накази на відрядження директора для складання та підписання договору і первинних бухгалтерських документів у м.Київ, табель обліку робочого часу за лютий 2014 року.

Для оцінки доводів щодо неналежного оформлення первинних бухгалтерських документів суд врахував ст.1 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі - Закон України № 996-XIV), згідно з якою первинний документ - це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій згідно зі ст.9 Закону України №99є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обов'язковими реквізитами первинних документів відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Разом з тим, ст.4 Закону України №996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

В окремих ВН вищевказаного контрагента відсутнє місце складання, розшифрування підпису особи, яка безпосередньо брала участь у здійснення господарської операції, номери та дати видачі довіреностей. При співставленні наданих до перевірки копій ВН з їх оригіналами відповідач встановив дописи розшифрування, а також що надані окремі їх копії відрізнялися заповненням від вилучених під час попередньої податкової перевірки, у зв'язку з чим не визнані дійсними копіями оригіналів.

Журнали реєстрації довіреностей не мають наскрізної нумерації, встановлено дописані доручення для цього підприємства №45а від 01.03.2014, №121 від 01.05.2014 на сторінках №№3,4.

У позивача відсутні докази походження та якості товарів (специфікації (паспорт) якості або відповідності, як це передбачено умовами договорів №3012013, №060114, №11-14.

ПН і ВН до вказаних договорів підписані ОСОБА_5, виписані на придбання соєвої макухи, барди сухої, барди спиртової сухої, шрот соєвий, шрот соняшниковий. За даними податкової звітності не встановлено правовідносин з виробниками спирту етилового, хоча барда - це залишок після відгонки спирту із бражки, відходи виробництва спирту етилового.

З наданих на підтвердження оплати товару банківських виписок (том 3 а.с.158-227, том 4) суд з'ясував, що оплата товару вказаному підприємству здійснена на підставі рахунків-фактур (далі - РФ) та договорів, а не відповідно до партій отриманого товару. Так, з призначенням «за барду суху» РФ сплачувалися починаючи з 13.01.2014; з призначенням «за шрот соєвий» - починаючи з 06.03.2014; з призначенням «за шрот соняшниковий» сплачувалися РФ починаючи з 03.04.2014 (50000,00грн.), 08.04.2014 (50000,00грн. і 100000,00грн.), 10.04.2014 (65000,00грн.) і в подальшому, хоча ВН і ПН з 26.03.2014 і виписані на інші суми коштів (відповідно 26.03.2014 на суму 88139,00грн., 29.03.2014 на суму 80003,50грн., 01.04.2014 - 123714,00грн.); з призначенням «за макуху соєву» сплачувалися згідно договором №11-14 починаючи з 15.04.2014 (52000,00грн. і 100000,00грн.), хоча ВН і ПН на цей вид товару з 30.12.2013 (148198,40грн., від 02.01.2014 на суму 148915,20грн. і т.д.).

Фінансові звіти за 2014 рік ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» не подавало і не декларувало основні засоби, транспорті засоби для здійснення господарської діяльності (виробництва, зберігання, переробку продукції). За зареєстрованим місцезнаходженням не перебуває.

Відповідно до звітів форми 1-ДФ ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» (том 29 а.с.70-73) за 1-й та 2-й квартал 2014року у штаті 4особи (виплачено дохід 9-м особам). Звітність з ПДВ за грудень 2013року до червня 2014року свідчить, що податкові зобов'язання за правовідносинами з позивачем задекларовані.

У наданих на підтвердження переміщення товару ТТН зазначено пункти навантаження: м.Київ, с.Озірна Черкаської обл., с.Завадівка Київська обл., м.Березовка Одеської обл., м.Кіровоград. Водночас, зареєстроване ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» у м.Київ і за даними вищезгаданих актів податкових органів воно підписувало документи на придбання товарів у підприємств, що не мають об'єктів оподаткування, основних засобів, достатніх трудових ресурсів.

ТТН не містять даних про: вид перевезень, не конкретизовано адресу пункту навантаження і розвантаження, даних про посвідчення водіїв, номери подорожніх листів, реквізити доручень на отримання ТМЦ, одиницю вимірювання, брутто, вантажно-розвантажувальні операції. В окремих - відсутні: підписи водія/експедитора, який прийняв та здав товар, дані про автомобільного перевізника, неповністю зазначені державні номерні знаки транспортних засобів. За значеними номерними знаками автомобілів та причепів/напівпричепів відповідно до даних АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України не підтверджено власників (користувачів) автомобілів станом на час виписування ТТН і за даними податкових звітів від ТОВ «Спецхімагро» перевізники, чиї автомобілі за зазначеними в ТТН номерними знаками, не отримували доходів (ОСОБА_6 ІПН НОМЕР_1, ОСОБА_7 ІПН НОМЕР_2; ТОВ «ТРАНСЕРВІС-1»; ОСОБА_8 ІПН НОМЕР_3, ОСОБА_9 ІПН НОМЕР_4, ОСОБА_10 ІПН НОМЕР_5, ОСОБА_11 ІПН НОМЕР_6, ОСОБА_12 ІПН НОМЕР_7 - перевізник ТОВ «Київська регіональна інженерна компанія»; ОСОБА_13 ІПН НОМЕР_8, ОСОБА_14 ІПН НОМЕР_9, ОСОБА_11 ІПН НОМЕР_6, ОСОБА_15 ІПН 211641412 - перевізники ТОВ «ЛЕОНІКС ПЛЮС», ТОВ «РЕКОМС»; ОСОБА_16 ІПН НОМЕР_10 - перевізник ТОВ «ЕНЕРДЖИ ПРАЙС»; ОСОБА_17 ІПН НОМЕР_11 - перевізник ТОВ «ТРАНСЕРВІС»). Автоперевізниками також вказано: ФОП ОСОБА_18 ІПН НОМЕР_12, ТОВ «ЕВЕНТИС» (код ЄДРПОУ 38489260), ТОВ «АВТОКАР-777», ТОВ «Метро-Юг» (код ЄДРПОУ 35329563), «ЕНЕРДЖИ ПРАЙС» (код ЄДРПОУ 38489192), ТОВ «ЛЕОНІКС ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 38934521), ТОВ «РЕКОМС» (код ЄДРПОУ 30184851), ТОВ «ТРАНСЕРВІС-1» (код ЄДРПОУ 38919810), - які у відповідний період не здійснювали відповідно до даних ЄДРЮОФОП послуги вантажних перевезень чи надання в оренду вантажних транспортних засобів.

З ТОВ «АГРОСОЮЗНАБ» позивач уклав договір від 27.02.2014 №27/02/2014, на виконання якого виписані ВН та ПН щодо придбання у липні та серпні 2014року шроту соняшникового, висівки кукурудзяної, висівки пшеничної, барди післяспиртової сухої, - які оприбутковано на рахунку 201 та у подальшому списано в переробку для виготовлення комбікормів. До податкового кредиту за цими документами у вказаних місяцях позивач включив суму 394509,25грн. Звітність ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» з ПДВ свідчить, що суми податкового зобов'язання декларувалися відповідно у липні та серпні 2014року. Фінансові звіти підприємством за відповідний рік не подавалися.

ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» не є виробником барди післяспиртової сухої.

У ВН відсутні обов'язкові реквізити: номери та дати видачі довіреностей на отримання ТМЦ. Для податкової перевірки не надано доказів прийняття товару за якістю та кількістю. Встановлено дописування в журналі реєстрації виданих доручень: на ст.5 доручення №135а від 02.07.2014 та №156/Б від 01.08.2014. Не надано сертифікатів якості (відповідності).

На підтвердження переміщення товару надані ТТН, автоперевізниками в яких зазначено: ЧП «Богдан», ФОП Зайку і ФОП ОСОБА_19 (відправник ТОВ «КЛОНДАЙК»), ТОВ «ВЕКТОР-АГРО ЛТД» (відправники ТОВ «ЛАНГРЕЙН» і ТОВ «АГРОТРАНС-Ф»), ФОП ОСОБА_20 (відправник ТОВ «ПЕТРУС-КОНДИТЕР»), ТОВ «АГРОСОЮЗНАБ» (відправник ТОВ «ЛАНГРЕЙН»), ТОВ «АВТОКАР777» (відправник ТОВ «АГРОТТРАНС-Ф»). Вони не містять: конкретизованої адреси пунктів навантаження та маси брутто товару, номерів подорожніх листів, даних про посвідчення водіїв, прізвищ та посад осіб, які дозволили відпуск вантажу, реквізитів доручень на отримання товару, на яку суму відпущено товар та відповідно до яких товарно-супровідних документів.

У ТТН від 10.07.2014 №071001 зазначено вантаж масою 56420кг, хоча ВН до неї на 37,37т; ТТН від 15.07.2014 №071501 на 55330кг, хоча ВН до неї на 36,84т; ТТН від 18.07.2014 №071801 на 57420кг, хоча ВН на 39,08т; ТТН від 18.07.2014 №071802 на 57400кг, хоча ВН на 39,33т. Зазначена в кожній ТТН вага товару не може перевозитися одним транспортним засобом.

Проаналізувавши дані про власників автомобілів (ОСОБА_21 ІПН НОМЕР_13, ОСОБА_20 ІПН НОМЕР_14, державні номерні знаки яких вказані у ТТН, в сукупності з даними про автоперевізників (ФОП ОСОБА_20І.), вантажовідправниками (ТОВ «ПЕТРУС-КОНДИТЕР» та замовником (позивач), встановлено відсутність отримання доходів власником та перевізником від таких операцій (не відображено у звітах форми 1-ДФ).

Відповідно до показників додатку до декларації з податку на прибуток за 2014рік вказаний контрагент не ніс витрат на:

утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення, які перебувають у власності, на самостійне зберігання, переробку, захоронення або придбання послуг зі збирання, зберігання, перевезення, знешкодження, видалення і захоронення відходів від виробничої діяльності, що надаються сторонніми організаціями, з очищення стічних вод; інших витрат на збереження екологічних систем, які перебувають під негативним впливом господарської діяльності платника податку;

плату за землю, що не використовується в сільськогосподарському виробничому обороті,

витрати, визначені відповідно до ст.146 розділу ІІІ ПК України, а також на операції з оренди/лізингу;

пов'язаних з довготривалим (більше 1року) технологічним циклом виробництва та на придбання послуг (робіт) з інжинірингу,

на інформаційне забезпечення господарської діяльності,

на ремонт та поліпшення необоротних активів, що надані в оренду,

інші, до яких розділом ІІІ ПК України прямо не встановлено обмежень щодо віднесення до складу витрат.

З ТОВ «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» позивач підписав договір від 15.11.2014 №11, до якого виписані: ВН - №РН-0000009 15.11.2014, №РН-0000011 24.11.2014, №РН-00000 28.11.2014, №РН-0000013 28.11.2014; ПН №№4, 9,10,11 на загальну суму ПДВ (20%) 61556,17грн.

Звітність з ПДВ за листопад 2014року свідчить, що суми податкового зобов'язання декларувалися своєчасно. Відповідно до звітів форми 1-ДФ: (том 29 а.с.86-87) 4-й квартал 2014року у штаті 2особи, прийняті на роботу 16.10.2014 (виплачено дохід 6-м особам). Фінансові звіти підприємством за відповідний рік не подавалися.

Не надано наказів на відрядження керівника позивача в м.Васильків, табеля обліку робочого часу за листопад 2014 року для укладання договору. У ВН не зазначено реквізитів довіреностей. Дописано довіреність від 02.07.2014 №366а в журналі реєстрації виданих довіреностей.

Якісне посвідчення, передбачене договором, не надано ні суду, ні податковому органу.

Надані на підтвердження переміщення товару ТТН не містять реквізитів посвідчення водія, подорожнього листа, довіреностей, на підставі яких отримувався товар, маси брутто товару, підписи водіїв/експедиторів, які приймали товар; не заповнена графа щодо вантажно-розвантажувальних операцій. У ТТН від 15.11.2014 відсутні ПІБ та посада відповідальної особи за відвантаження, а від 28.11.2014 - вантажовідправника.

Згідно з даними АІС «Автомобіль» ДАІ МВС України:

зазначений автомобіль НОМЕР_15 насправді присвоєно автомобілю БМВ, належний ОСОБА_22;

зазначений МАН ВА7153АХ належить ОСОБА_23 (ІПН НОМЕР_16), який згідно з центральною базою даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України у період з 01.01.2014 до 31.12.2014 доходи від зазначених як замовник, автомобільний перевізник і вантажовідправник доходів не отримував, а отже правовідносин з ними не мав.

Із ТОВ «ВЕКТОР-АГРО ЛТД» позивач підписав договір 01.07.2014 №01/07/2014, до якого виписані ВН на отримання макухи соєвої (від 02.12.2014 №183), шроту соняшника (з 02.12.2014 до 29.12.2014) та відповідними датами ПН. Сума задекларованого податкового кредиту згідно з цими ПН склала 608098,10грн. (у грудні 2014року 579762,10грн. та і в січні 2015року - 28336,00грн. ВН не мають номерів та дат видачі довіреностей.

У ТТН від 02.12.2014 №02/12, від 03.12.2014 №03/12: замовник та вантажовідправник - ПП «АКЦЕНТ-СОЯ-2014»; пункт навантаження - м.Кіровоград, вул.Мурманська 5а, - зазначений автомобіль НОМЕР_17 не ідентифіковано, відсутні: номер посвідчення водія, дані у графі щодо вантажно-розвантажувальні операції, номер подорожнього листа, підпис відповідальної особи вантажовідправника. Вказані авто в решти ТТН (вантажовідправниками зазначено: ТОВ «КЕРУЮЧА КОМПАНІЯ «ГРАНД ДИСТРИБ'ЮШН», ТОВ «АВАНГАРД-ТРЕЙДІНГ», ТОВ «ГОЛДЕН ГРЕЙН») окрім аналогічних недоліків заповнення автоперевізника за ДНЗ автомобілів не ідентифіковано. Крім того, ТТН виписані до відповідних ВН, які датовані днем пізніше (тобто переміщення відбулося днем раніше, аніж дата складання документу про отримання).

Звітність ТОВ «ВЕКТОР-АГРО ЛТД» з ПДВ за грудень 2014року - січень 2015 року свідчить, що суми податкового зобов'язання декларувалися. Звіти форми 1-ДФ: (том 29 а.с.111-112) 4-й квартал 2014року у штаті 7осіб (2 - прийняті на роботу 01.11.2014, 1 - 30.12.214, 28.10.2014 (виплачено дохід 10-м особам).

Доводи про відсутність відрядження директора на складання та підписання договору та первинних бухгалтерських документів в інші міста, табеля використання робочого часу або інших підтверджуючих відрядження документів суд не взяв до уваги, зважаючи що предметом спору витрати на відрядження у цій справі не є і такі обставини не впливають на оцінку реальності правочину щодо отримання товару іншою уповноваженою особою.

Крім зафіксованих в акті перевірки недоліків оформлення первинних бухгалтерських документів, суд встановив, що всі ВН на отримання товару від вищезгаданих підприємств зі сторони позивача як покупця підписані ОСОБА_24, як керуючим відділенням, та відповідають не всім вимогам щодо обов'язкових реквізитів (дані одержувача товару не містять відомостей про: місцезнаходження, код ЄДРПОУ, дані щодо виду замовлення (реквізитів договорів, на підставі яких вони виписані).

Видачу вказаній особі довіреностей на кожну партію поставки за вищевказаними первинними бухгалтерськими документами не підтверджено належними доказами. Записи у відповідному журналі щодо цього, у т.ч. з огляду на виявлену їх невідповідність наскрізній нумерації та встановлення їх дописування, відсутність копій та невідповідність за кількістю встановленому терміну дії 10 днів, належними доказами повноважень ОСОБА_24 отримувати товар від відповідних контрагентів позивача не є. Відповідно до п.8. Інструкції «Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16 травня 1996 року №99 (що діяв до 01.01.2015), строк дії довіреності встановлюється в залежності від можливості одержання та вивозу відповідних цінностей за нарядом, рахунком, накладною або іншим документом, що їх замінює, на підставі якого видана довіреність, однак, не більше як на 10 днів. Дані журналі реєстрації виданих довіреностей свідчать про невиконання такої норми.

Суд також звернув увагу, що вага вказаного у ВН товару близько 25-40тонн. Зважаючи на вид (відносно легкий товар, що займає великий фізичний обсяг) та кількість товару, час придбання та перевезення, перевезення однією партією такого товару є сумнівним, як і отримання партій однією особою (ОСОБА_24К.) з огляду на необхідність фактичної перевірки кількості та якості (виду) товару даним товарно-супровідних до нього документів.

З огляду на кількість ВН товар мав поставлятися партіями. Оскільки оплата товару відбувалася після дат, зазначених у ВН про отримання товару, на договірні умови поширюються положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) про придбання товару на умовах товарного кредиту (обов'язкова письмова форма). Суд акцентує, що ВН не є належним доказом факту укладення договору на конкретну поставку партії товару.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Ч.1 ст.712 ЦК України встановлено істотні умови для договору поставки: вид товару та строк (строки), в який він повинен бути переданий у власність покупця. Додатково за ст.266 Господарського кодексу України - кількість і якість, комплектність, номенклатура і асортимент (сортамент), порядок поставки (навантаження та відвантаження, доставка).

Зважаючи, що оплата товару здійснена поза часом терміну дії наданих до матеріалів справи рахунків-фактур, позивач не підтвердив домовленість зі вказаними контрагентами щодо істотних умов договорів: предмету, кількості, якості (відповідності) ціни (вартості), умов поставки щодо конкретних пунктів навантаження, розвантаження, доставки та їх строків для конкретної партії замовленого товару. Відсутність доказів погодженої волі сторін зі вказаних обставин свідчить про відсутність намірів підписання договорів на їх фактичне виконання в майбутньому.

Аналіз таких обставин, як відсутність реквізитів покупця у всіх ВН (у т.ч. щодо його місцезнаходження) від вищевказаних контрагентів позивача, відсутність письмових доказів домовленостей щодо ціни, пункту та строків навантаження/розвантаження кожної партії товару, недостовірні дані у ТТН, звітність щодо фактів виробленої продукції у взаємозв'язку, на переконання суду, надає відповідачу обґрунтовані сумніви для визнання відповідних правочинів такими, що реально відбувалися.

Суд врахував, що позивач до часу прийняття оскаржуваних рішень не надав відповідачу докази приймання товару від вищевказаних контрагентів за кількістю та якістю, докази його переробки та реалізації. Зважаючи на виявлені недоліки у складанні документів та ненадання належних доказів зі вказаних обставин, відповідач діяв відповідно до вимог ПК України.

Так, згідно з п.6.1 ст.16 ПК України платник податків, крім іншого, зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи тощо.

Пунктом 85.2 ст.85 ПК України встановлено обов'язок платника податків надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Згідно з п.85.4 вказаної статті визначено, що при проведенні перевірок посадові особи контролюючого органу мають право отримувати у платників податків належним чином завірені копії первинних фінансово-господарських, бухгалтерських та інших документів, що свідчать про приховування (заниження) об'єктів оподаткування, несплату податків, зборів, платежів, порушення вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Такі копії повинні бути засвідчені підписом платника податків або його посадової особи та скріплені печаткою (за наявності).

Отже законом не вимагається від податкового органу під час проведення документальної виїзної перевірки надавати платникам письмовий запит для отримання від нього підтверджуючих документів. Водночас, платник для такого виду податкової перевірки має обов'язок надати всі необхідні документи.

Пунктом 86.7 ст.86 ПК України встановлено, що у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податків протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються контролюючим органом протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

Контролюючим та іншим державним органам забороняється використовувати акт перевірки як підставу для висновків стосовно взаємовідносин платника податків з його контрагентами, якщо за результатами складення акта перевірки податкове повідомлення-рішення не надіслано (не вручено) платнику податків або воно вважається відкликаним відповідно до статті 60 цього Кодексу.

Позивач не скористався вищевказаним правом надати додаткові документи після складання акту перевірки та до часу прийняття оскаржуваних ППР, а також під час адміністративного їх оскарження.

Надані суду на підтвердження реалізації комбікорму, як переробленого позивачем товару, договори, ВН та ТТН для ТОВ «ІК Агросоюз РП» (є єдиним засновником позивача), та ПАТ «Чорнобаївське», проаналізувавши вищевикладені обставини та факти у взаємозв'язку з даними статистичних звітів та актів списання позивача, не враховані як достовірні і належні докази з наступних підстав.

По-перше, відповідно до Звіту про виробництво та реалізацію промислової продукції за 2014рік (том 24 а.с.68-69), форму якого затверджено наказом Державної служби статистики України від 9 липня 2015 року №162 «Про затвердження форми державного статистичного спостереження №1П-НПП (річна) "Звіт про виробництво та реалізацію промислової продукції", позивач фактично виробив за звітний рік 79458,0т кормів (з давальницької сировини - 0), готових для тварин, які в цій же кількості реалізовано, як вироблену з власної сировини.

По-друге, з даних щомісячних термінових звітів про виробництво та реалізацію промислової продукції (товарів, послуг) за видами за 2014рік (том 24 а.с.70-105) позивача суд встановив обсяг виробленої продукції:

за січень - 5387,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках на кінець звітного періоду 0,

за лютий - 6519,0т (графа №3 щодо продукції, виробленої з давальницької сировини, - 0) при залишках 0,

за березень - 8134,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 0,

за квітень - 7548,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 0,

за травень - 75120т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 84,0т,

за червень - 6234,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 63,0т,

за липень - 4695,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 50,0т,

за серпень - 6505,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 62,0т,

за вересень - 6717,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 46,0т,

за жовтень - 5730,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 219,0т,

за листопад - 6723,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 0 т,

за грудень - 7754,0т (повністю без продукції, виробленої з давальницької сировини) при залишках 0 т.

По-третє, в актах списання товарів, придбаних від вищевказаних контрагентів позивача, зазначено їх списання до часу отримання. Отже вказані документи не містять достовірних відомостей і не підтверджують відповідного руху активів позивача.

В сукупності зі встановленими судом вищевказаними додатково з'ясованими обставинами справи та фактами сукупний аналіз підтверджує висновки відповідача про складання відповідних документів без реального виконання посвідчуваних ними правочинів для надання/отримання податкової вигоди, а також про правомірність прийнятих них рішень.

Відповідно до розрахунку (а.с.4 том 30) відповідач застосував 50% штрафу (2068607,00грн.) за виявлене заниження зобов'язання з ПДВ у сумі 4137213,00грн., допущене внаслідок протиправного взяття податкового кредиту від: ТОВ «СПЕЦХІМАГРО» у сумі 3681148,00грн., ТОВ «АГРОСОЮЗСНАБ» у сумі 394509,00грн., ТОВ «ОРГАНІЧНІ РІШЕННЯ» у розмірі 61556,00грн.

Повторність підтверджується прийнятим ППР від 09.02.2015 № НОМЕР_18 на суму ПДВ 1566859 грн. та обґрунтовується вимогами п.123.1. ст.123 ПК України щодо розміру штрафу за повторне протягом 1095 днів визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з ПДВ, зменшення суми бюджетного відшкодування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову та повернення сплачених судових витрат.

Керуючись ст.ст. 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Озірнянський комбікормовий завод» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Корсунь-Шевченківської об'єднаної державної податкової інспекції (Городищенське відділення) Головного управління ДФС у Черкаській області від 19.05.2015 №0000382200 та №0000392200 - відмовити повністю.

2. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

3. Копії постанови направити сторонам.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 25.11.2015