Постанова
від 23.11.2015 по справі 917/1535/15
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" листопада 2015 р. Справа № 917/1535/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І. , суддя Івакіна В.О. , суддя Ільїн О.В.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників:

позивача - ОСОБА_1 (довіреність №29-14/20, від 05.01.2015 р.),

відповідач - ОСОБА_2 (довіреність б/н, від 22.11.2015 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№4678 П/1-12) на рішення господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2015 року по справі № 917/1535/15,

за позовом Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго", м. Полтава,

до Приватного підприємства "Фірма ВЛМ", м. Полтава,

про стягнення коштів,

ВСТАНОВИЛА:

У липні 2015 року Полтавське обласне комунальне виробниче підприємство теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (позивач) звернулося до господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" (відповідач), в якій просило стягнути з відповідача 26783,69 грн., з яких 14097,48 грн. - заборгованість за відпущену в період з 01.12. 2014 р. по 09.07.2015 р. теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення нежитлового приміщення стоматологічної клініки по вул. Конституції, 11А, що у м. Полтаві на підставі договору №3498 "С" від 09.10.2012 року, 12686,20 грн. - пеня за порушення термінів розрахунків за відпущену теплову енергію, 198,26 грн. - 3% річних та 1213,02 грн. - інфляційні нарахування.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 03.09.2015 року по справі № 917/1535/15, (суддя Бунякіна Г.І.) з урахуванням ухвали від 15.09.2015 р. про виправлення описки, позов задоволено частково, стягнуто з Приватного підприємства "Фірма ВЛМ" на користь Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Полтаватеплоенерго" - 14097,48 грн., в т.ч. 12686,20 грн. - пені за порушення термінів розрахунків за відпущену теплову енергію у вигляді гарячої води на опалення нежитлового приміщення стоматологічної клініки по вул. Конституції, 11А, що у м. Полтаві на підставі договору № 3498 "С" від 09.10.2012 р., укладеного між сторонами, 198,26 грн. - 3 % річних, 1213,02 грн. - інфляційні нарахування та 1827,00 грн. судового збору. В частині позовних вимог щодо стягнення 12686,20 грн. основного боргу провадження у справі припинено в порядку п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення суду першої інстанції від 03.09.2015 року по справі № 917/1535/15 та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити в повному обсязі.

Також відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що була зірвана програма розширення і модернізації бізнесу, у зв'язку із згоранням банку, в результаті чого апелянт був вимушений залишити орендоване приміщення за адресою Леніні 91 та здійснити реконструкцію приміщення діючої стоматологічної клініки по вул. Конституції 11А, в м. Полтаві, що призвело зменшення кількості пацієнтів та доходу фірми.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу (вх. №14482, від 22.10.2015 р.), в якому просить рішення від 03.09.2015 р. у справі № 917/1535/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача а також дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 09.10.2012 року між Полтавським обласним комунальним виробничим підприємством теплового господарства "Полтаватеплоенерго" (теплопостачальна організація) та Приватним підприємством "Фірма ВЛМ" (споживач) укладено договір № 3498 "С" на відпуск теплової енергії у вигляді гарячої води.

Згідно умов вказаного договору позивач зобов'язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води з метою забезпечення опалення приміщень споживача до межі розподілу балансової належності теплової мережі будівлі по вул. Конституції,11 А - стоматологічна клініка.

На виконання вказаного договору позивач за період з 01.12.2014 року по 09.07.2015 року надав відповідачу послуги з теплопостачання на суму 38090,76 грн. (згідно розрахунку позивача).

Згідно з пунктом 30 договору № 3498 "С" від 09.10.2012 року споживач зобов'язався сплатити за теплову енергію у строк до 30 числа розрахункового місяця.

Відповідно до п. 34 договору споживач несе матеріальну відповідальність перед теплопостачальною організацією у випадках несплати пред'явлених рахунків за теплову енергію у встановлені строки.

Відповідач свої обов'язки за договором в частині своєчасної оплати вартості відпущеної теплової енергії належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість в розмірі 12686,20 грн., але колегія суддів зазначає. що під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач сплатив заборгованість, про що було надане відповідне клопотання від позивача та копії виписок по рахункам виконавця (а.с.32-37). В результаті чого судом першої інстанції було припинено провадження у справі у цій частині.

Згідно п. 1 та п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, договору; одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За ст. 611 ЦК України в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 3 ст. 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Із посиланням на ст. 230 Господарського кодексу України та п. 31. договору №3498 "С" від 09.10.2012 року позивач заявив до стягнення 12686,20 грн. пені за період з 01.01.2015 р. по 09.07.2015 р., розрахованої в розмірі 1,0 % за кожний день прострочки платежу, але не більше 100% боргу згідно Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги" № 686-XI від 20.05.99 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с.8).

Таким чином вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 12686,20 грн. є обґрунтованими.

Стаття 625 ЦК України визначає обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити грошову суму з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

З дотриманням цієї норми, позивачем було приведено розрахунок 3% річних - в розмірі 198,26 грн. за період з 01.01.2015 р. по 09.07.2015 р. та інфляційних нарахувань в сумі 1213,02 грн. за лютий 2015 р. - червень 2015 р. (розрахунок в матеріалах справи, а.с.9-10), колегія суддів погоджується з розрахунком позивача.

Колегія суддів, щодо тверджень відповідача в апеляційній скарзі стосовно зменшення доходів фірми, зазначає наступне відповідно до ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. А тому відповідач повинен самостійно контролювати свою діяльність, в тому числі і передбачати ситуації які можуть зашкодити роботі фірми. Крім того частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню частково в частині стягнення 12686,20 грн. пені, 198,26 грн. 3% річних та 1213,02 грн. інфляційних нарахувань. В іншій частині позовні вимоги, щодо стягнення 12686,20 грн. основної заборгованості провадження у справі підлягає припиненню.

Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга відповідача, є необґрунтованою, безпідставною і підлягає залишенню без задоволення, оскільки апелянт не довів ті обставини, на які він посилався в апеляційній скарзі, як на підставу для скасування рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів, з урахуванням зазначеного дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв оскаржуване рішення обґрунтовано, з урахуванням матеріалів справи, тому рішення господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2015 року у справі № 917/1535/15 підлягає залишенню без змін, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 15.09.2015 р., по цій справі.

Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України судова колегія Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Полтавської області від 03 вересня 2015 року у справі № 917/1535/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 25.11.2015 року

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Ільїн О.В.

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення23.11.2015
Оприлюднено01.12.2015
Номер документу53808566
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —917/1535/15

Постанова від 23.11.2015

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Черленяк М.І.

Ухвала від 02.11.2015

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Черленяк М.І.

Ухвала від 15.09.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Бунякіна Г.І.

Рішення від 03.09.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Бунякіна Г.І.

Ухвала від 24.07.2015

Господарське

Господарський суд Полтавської області

Бунякіна Г.І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні