Ухвала

від 03.11.2015 по справі п/811/2507/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

03 листопада 2015 рокусправа № П/811/2507/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:                    Сафронової С.В.

           суддів:                     Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання:          Олійник Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року у справі № П/811/2507/14 за адміністративним позовом Товариста з обмеженою відповідальністю "Сільгосп-Центр" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.07 2014. №0000052204, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Сільгосп-Центр” звернулося до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про: визнання протиправними дій Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000052204 від 14 липня 2014 року, винесене Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області, яким Товариству з обмеженою відповідальністю “Сільгосп-Центр” збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 41 036,00 грн., у тому числі 27 357,00 грн. основного платежу та 13 679,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів). Визнано протиправними дії Кіровоградськоїоб'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області щодо коригування в підсистемі “Аналітична система” інформаційної системи “Податковий блок” на підставі акта Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №134/11-23-22-06/37502704 від 25 червня 2014 року задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільгосп-Центр” показників податкових зобов'язань за січень 2014 року у сумі 179 487,77 грн., за лютий 2014 року у розмірі 478 932,29 грн. та податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 213 285,87 грн., за лютий 2014 року у розмірі 442 649,82 грн. Зобов'язано Кіровоградську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області відновити у підсистемі “Аналітична система” інформаційної системи “Податковий блок” задекларовані Товариством з обмеженою відповідальністю “Сільгосп-Центр” показники податкових зобов'язань за січень 2014 року у сумі 179 487,77 грн., за лютий 2014 року у розмірі 478 932,29 грн. та податкового кредиту за січень 2014 року у розмірі 213 285,87 грн., за лютий 2014 року у розмірі 442 649,82 грн. у розрізі контрагентів, що були відкориговані на підставі акта Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №134/11-23-22-06/37502704 від 25 червня 2014 року.

Не погодившись з вищевказаною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, мотивуючи тим, що судом першої інстанції під час винесення судового рішення були порушені норми матеріального та процесуального права, повністю не встановлені всі обставини справи та не досліджені докази, які мають значення для встановлення обставин справи, а тому просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Дослідивши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи та перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 12.06.2014 р. по 18.06.2014 р. посадовою особою Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області на підставі наказу №1046 від 11.06.2014р. проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю “Сільгосп-Центр” з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, доходів та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток по взаємовідносинах з СТОВ “Поліська Нива” за січень, лютий 2014 р., за результатами якої складено акт №134/11-23-22-06/37502704 від 25.06.2014 р., висновками якого, зокрема, є порушення ТОВ “Сільгосп-Центр”, на думку відповідача, пп.198.2, 198.3, 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість у розмірі 27 357 грн., у зв'язку з заниженням у січні 2014 року у сумі 33 798,00 грн. та завищенням у лютому 2014 року в сумі 6 441,00 грн.

На підставі акта перевірки, Кіровоградською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення №0000052204 від 14.07.2014 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 41 036,00 грн., у тому числі 27 357,00 грн. основного платежу та 13 679,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів), а також в АІС “Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України” проведено коригування показників податкових зобов'язань а податкового кредиту задекларованих ТОВ “Сільгосп-Центр” у податкових деклараціях з ПДВ за січень, лютий 2014 року.

Не погодившись з винесеним податковим повідомленням-рішенням та діями податкового органу, позивач оскаржив їх у судовому порядку.

Вирішуючи спір у справі та задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що з огляду на зміст Податкового кодексу України, акт зустрічної перевірки у якому відображені висновки про заниження (завищення) податкових зобов'язань та кредиту, не є підставою для коригування в електронній базі даних податкової звітності задекларованих платником податків, так як і не може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень.

Судова колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне.

Як встановлено судом, відповідно до договору купівлі-продажу №10-01 від 10.01.2014 р. ТОВ “Сільгосп-Центр” придбало у СТОВ “Поліська Нива” сою, зокрема, у січні 2014 року на суму 1 279 715,21 грн., у тому числі ПДВ – 213 285,87 грн., у лютому 2014 року на суму 2 655 898,90 грн., у тому числі ПДВ – 442 649,82 грн., що підтверджується видатковими та податковими накладними. При цьому суму ПДВ 213 285,87 грн. позивачем віднесено до складу податкового кредиту за січень 2014 року, а суму ПДВ 442 649,82 грн. – за лютий 2014 року.

Оплату вартості сої придбаної у СТОВ “Поліська Нива” здійснено позивачем у безготівковому порядку, що підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження здійснення господарської операції позивачем надано копії договорів поставки сої, видаткові, податкові та товарно-транспортні накладні.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена пп. 1.2 п. 1, пп. 2.1 п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення. статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Судом досліджені первинні документи позивача, та встановлено, що вони відповідають нормам чинного законодавства та підтверджують реальність господарських операцій.

Виходячи із п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, можна зробити висновок, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи – платника податку.

Пунктом 198.6 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в пункті 198.2 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку – покупця належно оформленої та виданої податкової накладної.

Згідно з пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність – діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у січні та лютому 2014 року сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних, виданих йому СТОВ “Поліська Нива”. При цьому СТОВ “Поліська Нива” на час виписки таких податкових накладних було зареєстроване платником податку на додану вартість, а тому, відповідно до вимог п.201.8 та п.201.10 ст. 201 Податкового кодексу України мало обов'язок нараховувати податок на додану вартість та виписувати податкові накладні.

Кіровоградською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області не доведено фактів відсутності реального характеру господарських операцій позивача з СТОВ “Поліська Нива”. Суду не були надані докази про встановлення таких фактів у рішеннях інших судів.

Таким чином, судова колегія апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем не доведено правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0000052204 від 14.07.2014 р.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 74.2 статті 74 Податкового кодексу України передбачено використання зібраної податкової інформації та результатів її опрацювання для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника податку – фізичної особи-підприємця, затвердженої наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 р. №165 (далі за текстом – Методичні рекомендації), вбачається, що вони запроваджуються в органах Міністерства доходів і зборів України з метою поліпшення адміністрування податків, повноти декларування податкових зобов'язань в умовах впровадження спеціального програмного забезпечення для удосконалення діючих процедур проведення камеральних перевірок, що покращить якість матеріалів перевірок та сприятиме зменшенню термінів їх проведення.

Відповідно до пп.1.3.1 п.1.3 Методичних рекомендацій під час реалізації цих рекомендацій використовуються такі програмні продукти, як підсистеми інформаційної системи “Податковий блок” - “Реєстрація ПП”, “Обробка податкової звітності та платежів”, “Податковий аудит”, “Аналітична система”, “Облік платежів”.

Таким чином, інформаційна система “Податковий блок” є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно із п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 Податкового кодексу України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Тобто, до інформаційних баз даних органів доходів і зборів мають включатися дані, задекларовані платником податків (самостійно узгоджені) або показники, визначені контролюючим органом, але які пройшли відповідну процедуру узгодження в адміністративному порядку.

Будь-які зміни до облікових даних платника податків, а також до інформаційних баз, мають визнаватися протиправними, якщо відповідні дані не співпадають із узгодженими сумами грошових зобов'язань.

З огляду на викладене, самостійна зміна податковим органом задекларованих платником податків показників у інформаційній системі “Податковий блок” порушує права та інтереси позивача, оскільки декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит платник податків має право, щоб задекларовані ним показники відповідали показникам відображеним в електронній базі податкової звітності.

Крім того, суд звертає увагу, що у податковому праві визнається критерій добросовісності платника, який передбачає законність дій платника у сфері податкових правовідносин (у тому числі і щодо формування даних податкового обліку), доки це не спростовано у порядку, встановленому Податковим кодексом України. Наведене також виключає можливість застосування до платника негативних правових наслідків (зокрема, у вигляді вилучення з електронної бази даних задекларованих ним показників) до моменту донарахування платникові податкового зобов'язання в порядку статті 54 Податкового кодексу України та його узгодження.

Тобто, єдиною підставою для внесення змін до бази є наявність узгоджених податкових зобов'язань, які визначені податковим повідомленням-рішенням, на підставі висновків перевірки про порушення платником податків податкового законодавства. Висновок же щодо правильності або недостовірності задекларованих платником даних податкового обліку, як підстави для внесення змін до бази, може бути зроблений податковим органом після визначення платникові податків податкових зобов`язань та їх узгодження у встановленому законом порядку.

Зважаючи на викладене судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем протиправно та безпідставно в підсистемі “Аналітична система” інформаційної системи “Податковий блок” згідно з актом №134/11-23-22-06/37502704 від 25.06.2014 р., проведено коригування задекларованих позивачем показників податкових зобов'язань .

Колегія суддів апеляційного суду вважає, що в межах апеляційної скарги порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області – залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2014 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:                                                                      С.В. Сафронова

           Суддя:                                                                      В.Ю. Поплавський

           Суддя:                                                                      Д.В. Чепурнов