Ухвала

від 12.11.2015 по справі 804/15551/15

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

12 листопада 2015 р. Справа №804/15551/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., перевіривши матеріали позовної заяви Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Пасаж» про застосування заходів реагування, -

в с т а н о в и в:

Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ПП «Пасаж», в якому просить застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації (роботи) об'єкту, а саме міні ринку за адресою: Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, бульвар Будівельників, 19-А, ПП «Пасаж» (код ЄДРПОУ 21938489), до повного усунення порушень, шляхом заборони експлуатації та зобов'язання зупинити експлуатацію вищезазначеного об'єкту.

Відповідно до ч. 1 ст. 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви, серед іншого, з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 106 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 105-107 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

За правилами ч.3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

В адміністративному позові позивач заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору, посилаючись на відсутність відповідного фінансування.

Суд звернувши увагу на підстави заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, дослідивши матеріали позову, зазначає наступне.

Питання зменшення розміру судових витрат або звільнення від їх оплати, відстрочення та розстрочення судових витрат врегульовані статтею 88 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, відповідно до частини першої статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 Закону України В«Про судовий збірВ» , враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

У розумінні приписів ст. 8 Закону України В«Про судовий збірВ» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Даною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення позивача від сплати судового збору.

Посилання ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на відсутність фінансування для сплати судового збору є необґрунтованими, оскільки дана обставини не є встановленою законом підставою для відстрочення сплати судового збору.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20.01.2014р., від 15.04.2014р., 29.07.2014р.)

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке право мають і бюджетні установи. Водночас якщо ці бюджетні установи діють як суб'єкт владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку про відсутність підстав в ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області для відстрочення сплати судового збору за звернення із даним позовом.

Суд звертає увагу, що з 01 вересня 2015 року набрав законної чинності Закон України В«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового зборуВ» №484/VIII від 22.05.2015 року, згідно з яким внесено зміни до Закону України В«Про судовий збірВ» , в тому числі щодо ставок судового збору.

Порядок обчислення та справляння судового збору визначений Законом України В«Про судовий збірВ» , в редакції, чинній на момент звернення до суду.

Так, за ст.1, ч.1 ст.3 Закону України В«Про судовий збірВ» визначено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України В«Про судовий збірВ» визначено, що судовий збір за подання до суду позовної вимоги немайнового характеру, зокрема, суб'єктом владних повноважень сплачується у розмірі 1 мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ст.8 Закону України В«Про Державний бюджет України на 2015 рікВ» , установити у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень, з 1 вересня - 1378 гривень.

Однак, згідно ч.1 ст.4 Закону України В«Про судовий збірВ» , судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивачем було заявлено суду позовну вимогу немайнового характеру, проте не сплачено судовий збір, що суперечить вимогам чинного законодавства України.

Таким чином, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який позивач не сплатив становить - 1218грн.

Відповідно до ч. 1 ст.108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає за необхідне адміністративний позов залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

На підставі викладеного, керуючись ст. 106, 108 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ГУ Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору, - відмовити.

Позовну заяву Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Пасаж» про застосування заходів реагування залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 30 листопада 2015 р. для усунення недоліків, шляхом подання до суду оригіналу документа про сплату судового збору за вимогу немайнового характеру у розмірі - 1218 грн.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до п.1 ч.3 ст.108 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо він не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або згідно з частиною третьою статті 160 цього Кодексу, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя ОСОБА_1