Постанова

від 07.08.2012 по справі 4931/12/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

"07" серпня 2012 р. № 2а- 4931/12/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Шляхова О.М.,

за участі секретаря - Носач І.О.,

за участі представника позивача -ОСОБА_1 (наказ №1 від 27.11.2009р.);

представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №325/9/10-013 від 20.03.2012 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "ТЕХАВТОПРОМ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати нечиним (скасувати) податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 січня 2012; стягнути з відповідача судові витрати .

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив наступне, що висновки , зробленими відповідачем під час перевірки , не відповідають дійсності та прийнятті без врахування всіх обставин, що підтверджується наявністю первинних документів. Також позивач зазначив, що висновки перевірки зроблені виключно на підставі перевірки його контрагента - ТОВ "Промтехноопт" . Посилаючись на вказані обставини, позивач у судовому засіданні підтримав позов та просив суд ухвалити рішення про задоволення позову.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, посилаючись на доводи та обґрунтування , викладені в запереченні на адміністративний позов, який надано до матеріалів справи.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи позивача та заперечення відповідача, встановив наступне

ПП «ТЕХАВТОПРОМ»зареєстроване як юридична особа 27.11.2009 р. (а.с.67) відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01, №422942, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 480 102 0000 045510, зареєстровано як платник податків на загальних підставах 30.11.2009 р. відповідно до Форми №4-ОПП від 03.12.2009 р. (вих. №426), зареєстровано як платник податку на додану вартість 07.12.2009 р. згідно Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість (серія НБ, №122156, номер свідоцтва 100257795).

Працівниками Державної податкової інспекції у Комінтернівському районі м. Харкова, 21.12.2011 р. була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПП «ТЕХАВТОПРОМ»з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»(код 37092055) за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р.

За результатами перевірки було складено акт №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. (а.с.20-30) про результати документальної позапланової перевірки ПП «ТЕХАВТОПРОМ»(код 36819293) з питань правильності та повноти обчислення податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»(код 37092055) за період з 01.06.2011 р. по 30.06.2011 р., в якому ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова встановлені наступні порушення:

1) неможливість реального здійснення фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентом, а саме: порушення ч. 1,5 ст. 203,215,216,288 ЦКУ;

2) відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188, ст. 134, 135, 138 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р.;

3) порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. , а саме завищення податкових зобов'язань;

4) порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 р. , а саме завищення податкового кредиту.

З висновками акту перевірки №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. ПП «ТЕХАВТОПРОМ» не погодилось та 27.12.2011 р. у відповідності до Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України за № 327 від 10 серпня 2005 р. надало заперечення до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова (вих. №27/12/11-01 від 27.12.2011 р).

10.01.2012 р. ПП «ТЕХАВТОПРОМ»отримало відповідь на заперечення до акту №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. (вих. №79/10/23-110 від 05.01.2012 р.), згідно якої висновки акту перевірки №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. визнано законними та обґрунтованими.

На підставі акту перевірки №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000052310 від 13.01.2012 р. (а.с.41), в якому ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 660,16 грн. в зв'язку з тим, що зменшено суму податкового кредиту, отриманого позивачем від ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ».

З висновками відповіді ДПІ у Комінтернівському районі м. Харків (вих. №79/10/23-110 від 05.01.2012 р.) та з податковим повідомленням-рішенням №0000052310 від 13.01.2012 р. до акту перевірки №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. ПП «ТЕХАВТОПРОМ »не погодилось і подало скаргу до ДПА України в Харківській обл. (вих. №23/01/12-01 від 23.01.2012 р.).

26.03.2012 р. ПП «ТЕХАВТОПРОМ»отримало відповідь від ДПА України в Харківській обл. (вих. №1236/10/10-212 від 20.03.2012 р.) про результати розгляду скарги, якою висновки акту перевірки №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. визнано законними та обґрунтованими. В зв'язку з чим ДПА України в Харківській обл. залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0000052310 від 13.01.2012 р.

Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті №2688/23-104/36819293 від 21.12.2011 р. судження відповідача про віднесення позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ податкових накладних, котрі були складені в межах нікчемного правочину з ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ».

З матеріалів справи вбачається, що 07.02.2011 р. між позивачем, ПП «ТЕХАВТОПРОМ»(в якості Покупця) та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»(в якості Продавця) укладено договір купівлі - продажу №5-11, предметом якого є продаж запасних частин до транспортних засобів,промислових комплектуючих та інші промислові товари (а.с. 156 ).

На підтвердження реальності господарської операції по договору №5-11 позивачем до суду надано наступні документи : видаткові накладні №03061105 від 03.06.2011 р., №21061101 від 21.06.2011 р. , податкові накладні №191 від 03.06.2011 р., №563 від 21.06.2011 р.

Між позивачем, ПП «ТЕХАВТОПРОМ»(в якості Замовника) та ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»(в якості виконавця) укладено договір про надання послуг №8-11, предметом якого є пошук клієнтів на придбання транспортних засобів та іншої автомобільної та сільськогосподарської техніки (а.с. 157 ).

На підтвердження реальності господарської операції по договору №8-11 позивачем до суду надано наступні документи :податкова накладна №533 від 20.06.2011 р., акт виконаних робіт/послуг №2 від 20.06.2011 р.

Вимоги до складання первинних документів визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", відповідно до ч.2 ст.9 якого первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.061995р. за №168/704; далі за текстом - Положення №88), норми якого підлягають застосуванню до спірних правовідносин, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Окрім того, суд враховує, що вимоги до складання податкових накладних визначені також п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України, де зазначено, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Оцінивши перелічені вище документи за правилами ст.86 КАС України, суд не знаходить підстав для невизнання первинних документів належними і допустимими доказами фактичного проведення господарських операцій з мотивів відсутності дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України В«Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в УкраїніВ» , ст.44 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

На підтвердження транспортування товару позивачем надано товарно-транспортні накладні №ХА-6667888 від 22.06.2011 року, №6-2011 від 21.06.2011 року та квитанції про прийом вантажу.

Розрахунки між позивачем та ТОВ "Промтехноопт" проводились у безготівкові формі, що підтверджується платіжними дорученнями №713 від 12.08.2011 р., №712 від 12.08.2011 р., які містяться в матеріалах справи .

До матеріалів справи позивачем надано договір оренди №10/204 від 30.04.2010 року, укладеного між позивачем та ЗАТ "АТП 16327" , яким підтверджено зберігання товару.

Позивачем підтверджено подальшу реалізацію товару , отриманого від ТОВ "Промтехноопт" з наступними контрагентами : КП "Благоустрій", КП "Комплекс з вивозу побутових відходів", ТОВ "Кримська водочна компанія", ПАТ "Пивобезалкогольний комбінат "Крим", ТОВ "ПСМ-Профіль", ТОВ "Харків Екоресурс", ЗАТ "КСК "Чексіл", що підтверджується матеріалами справи .

Судом встановлено, що ТОВ «ПРОМТЕХНООПТ»зареєстроване як юридична особа відповідно до Свідоцтва (а.с.42) про державну реєстрацію юридичної особи (серія А01, №425215, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 1 480 102 0000 047220, юридична адреса 61019, м. Харків, вул. Архангельська, 6, орган державної реєстрації юридичної особи -Виконавчий комітет Харківської міської ради), зареєстровано як платник податку на додану вартість 06.08.2010 р. згідно Свідоцтва (а.с.43) про реєстрацію платника податку на додану вартість (серія НБ, №427401, номер свідоцтва 100296388).

Відповідно до даних які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців юридична адреса підприємства не змінювалась.

Згідно п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари /послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Т.ч. суд не приймає до уваги посилань відповідача про те, що позивачем не підтверджено під час перевірки реальність господарської операції по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт", оскільки всі документи, які витребовувались контролюючим органом з питань його взаємовідносин з ТОВ "Промтехноопт" були надані позивачем до перевірки. Тобто під час складання акту перевірки відносно позивача та прийняття спірного податкового повідомлення -рішення у ДПІ були в наявності всі документи, які підтверджували факт здійснення господарської операції.

З приводу викладеного в акті посилання відповідача щодо нікчемності договорів , укладених між позивачем та ТОВ "Промтехноопт", суд зазначає, що згідно з ч.1 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення платником податків в податковому обліку показників господарських операцій, котрі в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 КАС України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

В силу висновків Верховного Суду України, вміщених в у п.6 Постанови N 3 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" до угод, укладених з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, тощо. Угода може бути визнана недійсною лише з підстав та з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожному конкретному випадку при визнанні угоди недійсною суди повинні встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Зміст спірної угоди не суперечить нормам цивільного законодавства. Судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст угоди не відповідав дійсним намірам сторін і, що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів та вказаних доказів у відповідності до вимог ст. 71 КАС України не надано на вимогу суду відповідачем.

Дослідивши усі надані позивачем первинні документи , суд дійшов висновку, що ДПІ не доведено факту нікчемності спірного правочину, а судом в ході судового розгляду підстав для визнання зазначеного правочину нікчемним не виявлено.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Суд враховує, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивачем включені до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що пред'являються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надано.

Оскільки відповідач правомірність своїх дій щодо винесення спірно податкового повідомлення-рішення належним чином не довів, висновки перевіряючих осіб, що викладені у акті перевірки, не підкріплені належними доказами , суд приходить до висновку, що вимоги позивача є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "ТЕХАВТОПРОМ" до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити у повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 13 січня 2012.

Стягнути з Державного бюджету на користь Приватного підприємства "ТЕХАВТОПРОМ" (адреса:м. Харків, АДРЕСА_1 ; код ЄДРПОУ 36819293 ) витрати зі сплати судового збору у розмірі 107,30 грн. (сто сім гривеньтридцять копійок).

Постанова може бути оскаржена.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 10 серпня 2012 року.

Суддя Шляхова О.М.