Постанова

від 19.11.2015 по справі 820/10616/15

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

19 листопада 2015 р. № 820/10616/15

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Панченко О.В.

при секретарі судового засідання - Самігулліній К.В.

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне акціонерне товариство "Слобода", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.10.2015 року № НОМЕР_1 про зменшення Приватному акціонерному товариству "Слобода" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2015 р. у розмірі 129669,00 грн. та штрафні санкції на суму 64834,50 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 18.08.2015 року), котре прийнято Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у повному обсязі;

- скасувати податкове повідомлення - рішення від 05.10.2015 року № НОМЕР_3 про збільшення Приватному акціонерному товариству "Слобода" суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 11998,00 грн., у т.ч. штрафні санкції 5999,00 грн., прийняте Західною об'єднаною державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області, у повному обсязі;

- стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова Харківської області, р/р № 31217206784011 ГУ ДКСУ в Харківській області, код банку отримувача (МФО) 851011, код отримувача 37999628, код класифікації доходів бюджету 22030001, місцезнаходження: 61010, м. Харків, Червоношкільна набережна, 16) на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (Код ЄДРПОУ 22677163, місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, поточний рахунок № 260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м. Харкова, МФО 351254), судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 3187,51 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав, що не вчиняв податкових правопорушень, про які згадується в акті № 315/20-33-15-02-07/22677163 від 18.09.2015 р. Викладені в акті судження інспекції, на думку платника податків, є помилковими, адже не відповідають положенням закону та не узгоджуються з дійсними фактичними обставинами проведених платником податків господарських операцій та задекларованих об'єктивних даних у податковій звітності з ПДВ щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2015р. Платник податків пояснював, що податковий кредит з ПДВ у спірних правовідносинах обчислював правильно. За таких обставин, позивач вважав, що спірні податкові повідомлення - рішення суперечать ч.3 ст.2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Посилаючи на викладені вище доводи і міркування, позивач просив суд прийняти рішення про задоволення заявлених вимог.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала та зазначила, що оскаржувані в даній справі податкові повідомлення - рішення є такими, що не відповідають приписам чинного законодавства, порушують права та законні інтереси позивача, а тому просила суд скасувати їх в повному обсязі, виходячи із доводів, викладених у позовній заяві.

Відповідач - Західна об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області (далі за текстом - Західна ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області), в письмових запереченнях та представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував з посиланням на матеріали перевірки та стверджував, що оскаржувані рішення винесені у відповідності до норм діючого законодавства, є такими, що відповідають фактичним обставинам справи та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти позову, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

За матеріалами справи судом встановлено, що позивач - ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163), зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Харківської міської ради 03.08.1995 року, перебуває на обліку в Західній ОДПІ м. Харкова ГУ ДФС у Харківській області та є платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 226771620332).

Західною ОДПІ ГУ ДФС в у Харківській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПрАТ "Слобода" у податковій звітності з податку на додану вартість щодо суми бюджетного відшкодування за липень 2015 р. При цьому, доходячи висновку про протиправність формування сум бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2015 р., відповідач виходив з того, що позивачем протиправно не нараховано суму податкових зобов'язань у відповідному звітному періоді, оскільки необоротні активи не використовуються в операціях в межах власної господарської діяльності ПрАТ "Слобода" з причин не введення в експлуатацію об'єктів будівництва та їх держаної реєстрації, як нерухомого майна, що призвело до незаконного заявлення сум до бюджетного відшкодування у ліпні 2015 року.

За наслідками вказаної камеральної перевірки ОДПІ складений акт від 18.09.2015 року № 315/20-33-15-02-07/22677163, за висновками якого встановлено, що в порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України позивачем занижено суму податкових зобов'язань по податковій декларації з ПДВ за липень 2015 р. на 141 666,67 грн., у зв'язку з чим в порушення вимог п. 200. 1, п. 200. 4 ст. 200 Податкового кодексу України, ПрАТ "Слобода" завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року на 129 669,00 грн. та занижено податок на додану вартість за липень 2015 року на 11 998,00 грн.

На підставі вище зазначеного акту перевірки керівником Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.10.2015 р. № НОМЕР_1, згідно якого ПрАТ "Слобода" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за липень 2015 р. у розмірі 129669,00 грн. та застосовані штрафні санкції на суму 64834,50 грн. по податковій декларації з ПДВ (№ НОМЕР_2 від 18.08.2015 р.) та податкове повідомлення - рішення від 05.10.2015 р. № НОМЕР_3, згідно якого позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на додану вартість у розмірі 11 998,00 грн. та нараховані штрафні санкції - 5 999,00 грн.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії і відображених в акті від 18.09.2015 року № 315/20-33-15-02-07/22677163 на відповідність вимогам ч.3 ст. 2 КАС України, суд наголошує на наступному.

Судом з'ясовано, що ПрАТ "Слобода" надано 18.08.2015 р. до Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 р. (№ НОМЕР_2) в якій, у р. 23.2 задекларував суму ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку у розмірі 129 669,00 грн. Зазначений факт сторонами не заперечувався.

Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій).

Відповідно до положень п. 76.1. ст. 76 Податкового кодексу України, камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Судом встановлено, що зі змісту акту камеральної перевірки № 315/20-33-15-02-07/22677163 від 18.09.2015 р. вбачається, що відповідачем здійснювалась перевірка податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2015 р. від 18.08.2015 р. № НОМЕР_2. Під час опрацювання вказаної податкової звітності з ПДВ відповідачем використовувалась лише інформація комп'ютерних баз даних та автоматизованих інформаційних систем державної податкової служби. Тобто, первинна бухгалтерська документація ПрАТ "Слобода" податковим органом не досліджувалась.

Водночас висновки вказаного акту перевірки податковий орган обґрунтовує тим, що об'єкт незавершеного будівництва (офісну будівлю з відділенням банку, фірмовим магазином та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування, що розташована за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8) позивач фактично не має можливості використовувати у своїй господарській діяльності (надавати в оренду власне майно), оскільки даний об'єкт будівництва не набув статусу власного нерухомого майна до моменту введення його в експлуатацію та державної реєстрації.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає наведений вище висновок податкового органу в межах проведеної камеральної перевірки повністю протиправним, оскільки відповідачем під час проведення перевірки не були використані та досліджені первинні бухгалтерські документи ПрАТ "Слобода", на підставі яких та в порядку п. 44.1. ст. 44 Податкового кодексу України, платник податку сформував показники податкової звітності з ПДВ за перевірений період, а взятий до уваги лише акт Західної ОДПІ ГУ ДФС у Харківській області від 19.08.2015 р. № 174/20-33-15-01-09/22677163 про позапланову документальну виїзну перевірку позивача з питання правомірності нарахування ПрАТ "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163) бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2015 р.

Також згідно наявних в матеріалах справи доказів судом встановлено, що 16.02.2015 р. між ПрАТ "Слобода" (замовник) та ТОВ "СК СТС" (підрядник) укладений договір підряду № 16/02/15, згідно умов якого, замовник доручає, а підрядник зобов'язується на власний ризик виконати роботи з будівництва офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування. Роботи по даному договору проводяться за адресою: м. Харків. вул. Ярославська, 8. (далі за текстом - об'єкт).

Згідно п. 1.4. вказаного договору підряду № 16/02/15, з урахуванням додаткової угоди від 20.02.2015 р., сторонами визначено строки виконання робіт: початок - лютий 2015 р., завершення - грудень 2015 р. Виконання робіт з будівництва об'єкту здійснюється поетапно (по мірі їх фактичного виконання). Відповідно до п. 10.1 договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. приймання-передача замовником закінчених етапів робіт здійснюється відповідно до діючих нормативно-правових актів та умов договору на підставі актів приймання виконаних робіт, які можуть надаватися підрядником замовнику щомісячно.

Судом було досліджено в ході розгляду справи та прийнято до уваги наступні первинні документи позивача: договір підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р., додаткову угоду від 20.02.2015 р. до вказаного договору підряду, графік фінансування будівництва об'єкту від 16.02.2015 р. та зміни до нього від 24.04.2015 р., акт приймання виконаних будівельних робіт № 5 за липень 2015 р. (форма КБ-2в), довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2015 р. (форма КБ-3); виписки ПАТ "Регіон-банк" м. Харків за 08.07.2015 р. та за 10.07.2015 р. про перерахування у безготівкову порядку грошових коштів на загальну суму 850 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 141 666,67 грн., та податкові накладні № 2 від 08.07.2015 р. на суму 630 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 105 000,00 грн. та № 4 від 10.07.2015 р. на суму 220 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 36 666,67 грн., що включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за липень 2015 р.

При цьому суд зазначає і це вбачається з матеріалів справи, що ТОВ "СК СТС" не має дефектів у своєму статусі юридичної особи та платника податку на додану вартість, а господарську діяльність здійснює в межах основного виду діяльності для створення об'єктів архітектури - будівництво житлових і нежитлових будівель (код КВЕД 41.20.).

З урахуванням досліджених доказів судом встановлено, що по мірі фактичного виконання робіт з будівництва об'єкту, підрядником (ТОВ "СК СТС") передані, а замовником (ПрАТ "Слобода") прийняті закінчені етапи будівельно-монтажних робіт, детальний опис яких наведений в акті виконаних робіт за липень 2015 р. Такий порядок передачі та приймання робіт відповідає умовам договору підряду № 16/02/15 від 16.02.2015 р. та не суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема статті 876 Цивільного кодексу України, згідно якої власником результату виконаних робіт (об'єкта будівництва) є замовник, тобто ПрАТ "Слобода". Тому, доводи податкового органу про те, що позивач не є власником отриманих будівельно-монтажних робіт із будівництва об'єкту, не відповідають дійсності.

Окрім цього судом достеменно встановлено, що суми витрат з будівництва об'єкту, відображені в бухгалтерському обліку позивача на субрахунку 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів" як капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи (тобто, як створення необоротних матеріальних активів). З цим погоджується і суб'єкт власних повноважень.

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України № 291 від 30.11.1999 р., рахунок 15 "Капітальні інвестиції" призначений для обліку витрат на придбання або створення матеріальних і нематеріальних необоротних активів. Рахунок 15 "Капітальні інвестиції" має субрахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів".

Термін капітальні інвестиції в необоротні матеріальні активи визначений у пункті 4 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 92 від 27.04.2000 р., згідно якого, це витрати на будівництво, реконструкцію, модернізацію (інші поліпшення, що збільшують первісну (переоцінену) вартість), виготовлення, придбання об'єктів матеріальних необоротних активів (у тому числі необоротних матеріальних активів, призначених для заміни діючих, і устаткування для монтажу), що здійснюються підприємством.

Згідно п. 48. Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом міністерства фінансів України № 561 від 30.09.2003 р., затрати з будівництва (виготовлення), придбання і поліпшення об'єктів основних засобів з початку і до закінчення зазначених робіт та введення об'єктів в експлуатацію визнаються незавершеними капітальними інвестиціями (незавершеним будівництвом).

Виходячи з аналізу наведених норм, суд дійшов висновку, що господарські операції по зарахуванню об'єктів капітальних інвестицій після введення в експлуатацію, що обліковується на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" кореспондується з рахунком 10 "Основні засоби".

Порядок формування податкового кредиту встановлений Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. "б" п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

У відповідності до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті. Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Положення п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачають, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Виходячи із системного аналізу вказаних норм, суд зазначає, що платник ПДВ у відповідному звітному податковому періоді в результаті придбання товарів (послуг), будівництва (спорудження, створення) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи) формує податковий кредиті із сум сплаченого ПДВ на підставі податкових накладних, оформлених та зареєстрованих у встановленому порядку та не залежить від того, чи почали ці послуги чи основні засоби використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом такого звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював такий платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно п. 200.4. ст. 200 Податкового кодексу України, при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу, б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на вказане, ПрАТ "Слобода" мало право по незавершеним капітальним інвестиціям в необоротні матеріальні активи, формувати податковий кредит у липні 2015 р. на суму ПДВ - 141 666,67 грн. та заявляти у липні 2015 р. суми до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку у розмірі 129 669,00 грн. у зв'язку будівництвом (спорудженням, створенням) основних засобів. При цьому суд відмічає, що правила податкового обліку та звітності, не містять будь-яких обмежень стосовна прав платників податку на податковий кредит та бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість у зв'язку з обов'язковим завершенням будівництва та введенням основних засобів (фондів) в експлуатацію, як це зазначає відповідач в акті перевірки, оскільки саме по собі будівництво (спорудження, створення) нерухомого майна передбачає певний процес у часі, а не вже завершену стадію. У зв'язку з цим, відшкодування сум податку на додану вартість може мати місце і по незавершеним об'єктам будівництва.

Суд також не погоджується із доводами відповідача про порушення позивачем вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що основним видом господарської діяльності ПрАТ "Слобода" є надання в оренду власного чи орендованого нерухомого майна (код КВЕД 68.20) і це не заперечується податковим органом.

Матеріалами справи підтверджено, що ПрАТ "Слобода" орендує у Харківській міській раді земельні ділянки площами 0,0338 га, 0,0259 га та 0,0201 га, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 8. Для будівництва об'єкту позивачем в інспекції ДАКБ у Харківській області зареєстровано 22.05.2014 р. Декларацію про початок виконання будівельних робіт "Будівництво офісної будівлі з відділенням банку, фірмового магазину та інфраструктурою культурно-побутового обслуговування" (№ ХК 083141420325). Оплата будівельно-монтажних робіт здійснюється за рахунок власних коштів ПрАТ "Слобода". Отже, з наведеного вбачається, що вищевказані необоротні активи (незавершене будівництво) призначені для використання в операціях в межах власної господарської діяльності позивача.

Пункт 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України передбачає, що платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу);

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Аналіз вказаної норми Податкового кодексу України свідчить про обов'язок платника податку нараховувати податкові зобов'язання тільки у разі, коли такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в операціях, що не є господарською діяльністю такого платника податку.

Оскільки вищевказані необоротні активи (незавершене будівництво) призначені для використання в операціях в межах власної господарської діяльності позивача, положення п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України не застосовуються до господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ "СК СТС".

Окрім цього відповідачем не надано жодного іншого належного доказу про наявні у позивача порушення вимог п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України.

Таким чином, порушення вимог п. 198.5 ст. 198, п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України не мало місця, а відповідно завищення ПрАТ "Слобода" сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за липень 2015 року на 129 669,00 грн. та заниження податку на додану вартість за липень 2015 року на 11 998,00 грн. не відбулося.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Натомість, суд зазначає, що акт перевірки, який став підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень - рішень був складений без врахування усіх фактичних обставин, що потягло за собою необґрунтовані висновки та безпідставні рішення податкового органу.

Частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України.

Як встановлено ст. 19 Конституції України відповідач - суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

З'ясувавши обставини спірних правовідносин добутими доказами, оцінивши обгрунтованість доводів сторін, суд доходить висновку про відсутність в матеріалах справи зібраних суб'єктом владних повноважень за визначеною законом процедурою фактичних даних, які б однозначно та поза розумним сумнівом спростовували презумпцію добропорядності і добросовісності суб'єкта господарювання як платника податків. Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його висновки, і не довів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень - рішень.

За таких умов, оскаржувані позивачем податкові повідомлення - рішення від 05.10.2015 р. № НОМЕР_1 та № НОМЕР_3 не відповідають вимогам закону, що є підставою для їх скасування.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню згідно положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.

Керуючись ст.ст. 11, 12, 51, 71, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 161ст. 162, ст. 163, ст. 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Слобода" до Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Скасувати податкові повідомлення - рішення Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області від 05.10.2015 року №0008171502 та №0008181502.

Стягнути на користь Приватного акціонерного товариства "Слобода" (код ЄДРПОУ 22677163, місцезнаходження: 61017, м. Харків, вул. Лозівська, 8, поточний рахунок № 260030011753 в ПАТ "Регіон-банк" м. Харкова, МФО 351254) судовий збір у розмірі 3187 (три тисячі сто вісімдесят сім) грн. 51 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління ДФС у Харківській області (код ЄДРПОУ 38773146, місцезнаходження: 61052, м.Харків, вул. Карла Маркса, буд.30).

Постанова набирає законної сили згідно з ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч. 3, ст. 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлений 24 листопада 2015 року.

Суддя Панченко О.В.