Ухвала

від 19.11.2015 по справі 822/4253/15

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/4253/15

Головуючий у 1-й інстанції: Польовий О.Л.

Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.

19 листопада 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О. ,

за участю:

секретаря судового засідання: Марцісь Ю.А.,

представника позивача Роюк В.Ю.

представника відповідача Довгого О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Сікаф" на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому до Товариства з обмежено відповідальністю "Сікаф" про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

В серпні 2015 року позивач - Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю "Сікаф" про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень-серпень 2015 року в сумі 19471,87 грн..

Хмельницький окружний адміністративний суд постановою від 28.09.2015 року вказаний позов задовольнив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі, в свою чергу представник позивача заперечив проти апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Як досліджено з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції позивач, що у відповідача за січень-серпень 2015 року рахується заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті пенсій відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 19471,87 грн. Заборгованість підтверджується розрахунком суми фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком №2 та розрахунком суми позовних вимог.

Так, принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулювання порядку формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначається положеннями Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Згідно п.6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 част.2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" об'єктом оподаткування для платників збору є фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого ст.12 цього закону.

Згідно п. 6.4 розділу 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.7 розділу 6 Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Згідно з матеріалами справи, а саме відповідно розрахункам надісланим відповідачу, за ним наявна заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат по виплаті пенсій відповідно до п.п. "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на суму 19471,87 грн.

Отже, підтвердження факту понесення позивачем витрат на виплату та доставку пільгових пенсій кореспондується з обов'язком відповідача відшкодувати такі витрати.

Таким чином, вказана заборгованість відповідача перед позивачем підлягає відшкодуванню.

Крім того, колегією суддів відхиляються доводи апелянта щодо пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду враховуючи наступне.

На момент набрання чинності Законом № 1058-IV порядок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій було врегульовано Законом України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування". Абзацом четвертим пункту 1 статті 2 даного Закону встановлено, що для платників цього збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"до досягнення працівниками пенсійного віку.

У відповідності з ч.15 ст. 106 Закону України №1058-XV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується. Таким чином, з урахуванням того, що порядок стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків застосовується також для відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, підстав для застосування судом наслідків порушення строків звернення до адміністративного суду, передбачених ст. ст. 99, 100 КАС України в даному випадку не вбачається.

Також, наступним з доводів апелянта, є те, що відповідно до Акту зустрічної перевірки достовірності видачі документів про заробітну плату та стаж роботи для призначення (перерахунку пенсії) від 30.09.2014 року громадянину ОСОБА_4 визначено спеціальний стаж його роботи за період з 01.07.1981 року по 30.09.1986 року та період роботи з 16.04.1987 року по 02.02.1992 року, проте під час позивання позивачем на певні накази про прийняття та звільнення з роботи ОСОБА_4, позивачем не було зазначено конкретну юридичну особу чи конкретну назву підприємства які приймали та звільняли з роботи останнього.

При цьому скаржник зазначає, що згідно з доданої позивачем до позовної заяви Картки про реєстрацію страхувальника (ІКІС ПФУ: Підсистема "Відомості з реєстру страхувальників"), з датою реєстрації ТОВ "СІКАФ" зазначено - 11.11.1994 року. При цьому, накази стосовно ОСОБА_4 про прийняття на роботу №77-к від 03.08.1981 року та про звільнення з роботи №78-к від 08.10.1986 року - видані Хмельницьким РСУ "Подольськремстройтрест", наказ про прийняття на роботу №39-к від 30.04.1987 року виданий Хмельницьким управлением по техническому перевооружению и ремонту предприятий пищевой промышлености "Хмельницкагротехпищепром" обьединения "Укрпищетехпром", а наказ про звільнення з роботи №13-к від 11.02.1992 року виданий Орендным управлением "Хмельницкагротехпищепром".

Таким чином, апелянт вважає, що оскільки Управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому не надало жодного доказу стосовно того, що саме "ТОВ СІКАФ" був роботодавцем ОСОБА_4 у період набуття останнім спеціального стажу для призначення пенсії та й відповідно є страхувальником по останньому

Колегія судді, критично ставиться до зазначених доводів апелянта враховуючи наступне.

Відповідно до копії статуту ВАТ "Хмельницькагрохарчорембуд" від 11.11.1994 року відкрите акціонерне товариство "Хмельницькагрохарчорембуд" створене організацією орендарів орендного підприємства " Хмельницьагротеххарчопром" та є правонаступником його майнових та немайнових прав та обов'язків.

Згідно з матеріалами справи, ТОВ "СІКАФ" , створене шляхом реорганізації відкритого акціонерного товариства "Хмельницькагрохарчорембуд", в зв'язку із чим є правонаступником усіх його майнових та немайнових прав та обов'язків.

Отже, враховуючи зазначене, саме ТОВ "СІКАФ" є страхувальником ОСОБА_4, що також підтверджується довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка видана ТОВ "СІКАФ".

Крім того безпідставними є посилання відповідача на неправомірність відшкодування ним сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах ОСОБА_4 у повному розмірі без застосування принципу пропорційності передбаченого п.6.2 згаданої вище Інструкції, у зв'язку з тим, що такі доводи не відповідають дійсності, оскільки відповідно матеріалам справи, частка відшкодування фактичних витрат ПФУ на виплату та доставку пенсії, призначеної ОСОБА_4 на пільгових умовах відповідно до Списку №2 з ТОВ"СІКАФ" становить 53,6 %.

Таким чином, враховуючи зазначене колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності у Товариства з обмежено відповідальністю "Сікаф" обов'язку відшкодувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій відповідно до п.п. "б-з" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за січень-серпень 2015 року в сумі 19471,87 грн.

З урахуванням вищевикладених норм чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини сторін, та встановлених обставин даної справи, колегія суддів дійшла висновку про правомірність заявлених позивачем вимог, які підтверджуються належними доказами, а тому обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстави для задоволення вимог апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Товариства з обмежено відповідальністю "Сікаф" залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 вересня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Залімський І. Г. Сушко О.О.