Постанова

від 25.11.2015 по справі 44/548-47/117-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року Справа № 44/548-47/117-б

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоКороткевича О.Є. (доповідач у справі), суддівКатеринчук Л.Й., Коваленка В.М., розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" на постанову та ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 16.09.2015 року Господарського суду м. Києва від 16.06.2015 року у справі Господарського суду№ 44/548-47/117-б м. Києва за заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс-агроцентр" Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" пробанкрутство,

В судовому засіданні взяли участь представники:

ТОВ "Агробізнесінвест"-Щербак О.М.

ТОВ "Веталон"- Лященко С.С.

Арбітражний керуючий Шкромида В.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року у справі № 44/548-47/117-б (суддя - Пасько М.В.) затверджено звіт ліквідатора; затверджено ліквідаційний баланс; ліквідовано банкрута - ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт", як юридичну особу в зв'язку з банкрутством; припинено провадження у справі.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року (судді: Пантелієнко В.О. - головуючий, Гарник Л.Л., Остапенко О.М.) апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року у справі № 44/548-47/117-б залишено без змін.

Не погоджуючись з прийнятими у справі процесуальними актами, скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Веталон" звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, якою просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі № 44/548-47/117-б.

Доводи касаційної скарги зводяться до порушення судом норм матеріального права, зокрема ст. 78 Податкового кодексу України.

Разом з тим, ліквідатор арбітражний керуючий Шкромида В.В. проти вимог касаційної скарги заперечує з підстав, викладених у відзиві та просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року та ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року у справі № 44/548-47/117-б залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши пояснення учасників судового засідання, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону про банкрутство здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки, постанова про визнання банкрутом була прийнята до набрання чинності Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, розгляд справи про банкрутство ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт" здійснюється відповідно до раніше чинної редакції Закону.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Як встановлено судами, провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Лізингова компанія "Всесвіт" порушено на загальних підставах.

Постановою Господарського суду міста Києва від 11.10.2012р. ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт" було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

У березні 2015 року ліквідатором ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт"було подано до місцевого господарського суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс товариства.

За результатами розгляду звіту та ліквідаційного балансу, суд першої інстанції прийняв рішення щодо їх затвердження та ліквідацію банкрута - ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт", як юридичну особу.

Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ліквідатором у повній мірі проведено ліквідаційні заходи, передбачені ст.ст. 25 - 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" , що відображено у звіті ліквідатора та ліквідаційному балансі банкрута, які відповідають вимогам ст. 32 Закону про банкрутство, якою передбачено, що після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс.

Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає зазначені висновки судів попередніх інстанцій правомірними, з огляду на наступне.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI положення цього Закону, якими врегульовано ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності Законом, якщо на цей момент господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Отже, розгляд справи про банкрутство за новою редакцією Закону про банкрутство здійснюється згідно з постановою про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Оскільки, постанова про визнання банкрутом була прийнята до набрання чинності Закону банкрутство у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI, розгляд справи про банкрутство ТОВ "Лізингова компанія "Всесвіт" здійснюється відповідно до раніше чинної редакції Закону.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом.

Згідно ч. 6 ст. 3 1 , ст. 25 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" при реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням інтересів боржника та його кредиторів. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює ряд повноважень: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу.

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема, виявлення ліквідатором кредиторів та дотримання їх процесуальних прав під час розгляду їх грошових вимог, доведення неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, доведення неможливості задоволення визначених ліквідатором вимог кредиторів з наслідками його ліквідації), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Разом з тим, ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу є судовим актом, який не тільки встановлює обставини відсутності майна боржника для задоволення вимог кредиторів, дає оцінку повноті дій ліквідатора в ході ліквідаційної процедури, але також підсумовує хід процедури банкрутства та припиняє провадження у справі про банкрутство.

Місцевий господарський суд, висновки якого підтримав суд апеляційної інстанції, виходив з того, що під час проведення ліквідаційної процедури ліквідатор здійснив всі заходи з ліквідації банкрута.

Судами на підставі поданого звіту ліквідатора та доданих до нього доказів досліджено, що ліквідатором вживалися заходи, спрямовані на виявлення кредиторів банкрута та встановлення наявності його майнових активів.

Так, відповідно до звіту ліквідатора, з метою виявлення належного банкруту майна за запитами ліквідатора було надано відповіді від відповідних установ про відсутність у боржника майнових активів (довідки Управління ДАІ ГУ МВС України в місті Києві, Державної авіаційної служби України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві, Головного Управління Держземагенства в Київській області, Департаменту земельних ресурсів тощо).

Крім того, 04 березня 2015 року на засіданні комітету кредиторів було одноголосно затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс, відсутність зауважень до його роботи.

Зважаючи на вищенаведене, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку щодо необхідності затвердження звіту ліквідатора і ліквідаційного балансу, ліквідування банкрута, як юридичної особи, та припинення провадження у справі.

Твердження скаржника щодо відсутності проведення позапланової податкової перевірки спростовуються висновками місцевого суду, викладених в ухвалі від 14 квітня 2015 року, яка у встановленому порядку не оскаржувалася та довідкою податкової інспекції від 03 квітня 2015 року про відсутність заборгованості з податків, зборів, платежів, що контролюються органами доходів і зборів.

Відповідно до частини 2 статті 111 5 ГПК України касаційна інстанція використовує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду.

За приписами ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За таких обставин справи, суд касаційної інстанції вважає, що касаційні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" не знайшли свого підтвердження, не є обґрунтованими та не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з чим задоволенню не підлягають, а тому оскаржувана постанова та ухвала судів попередніх інстанцій підлягають залишенню без змін, як такі, що відповідають нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Веталон" залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 16 червня 2015 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 16 вересня 2015 року у справі № 44/548-47/117-б залишити без змін.

Головуючий О.Є. Короткевич

Судді Л.Й. Катеринчук

В.М. Коваленко