Рішення

від 17.11.2015 по справі 911/4173/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-95-51

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа № 911/4173/15

Розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ»;

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянська паперова фабрика»;

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «КИЇВОБЛГАЗ»

про стягнення 22 318,15 грн.

Суддя Т.П. Карпечкін

В засіданні приймали участь:

від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 29.12.2014 року);

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: не з'явився.

обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянська паперова фабрика» про стягнення 22 318,15 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2015 року порушено провадження у справі № 911/4173/15 та призначено до розгляду на 05.10.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 05.10.2015 року, представник відповідача не з'явився, відповідач вимоги ухвали Господарського суду Київської області від 11.09.2015 року не виконав, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Розгляд справи відкладався до 19.10.2015 року.

В судове засідання, яке відбулось 19.10.2015 року, представник відповідача повторно не з'явився, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Оскільки, Дочірньою компанією «Укртансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», правонаступником якої є Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» (позивач) в особі Боярського Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» в травні - жовтні 2009 року надавались відповідачу послуги з транспортування природного газу мережами високого тиску, у відповідача, відповідно до Постанови КМУ від 27.12.2001 № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» виник обов'язок укласти договори на транспортування природного газу Рокитнянською філією ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ», яка забезпечує подачу газу від газорозподільної станції до відповідача міськими газовими мережами та з позивачем, який забезпечує транспортування цього ж газу мережами високого тиску до газорозподільної станції, у зв'язку з чим, позивачем на адресу відповідача було направлено два примірники договору на транспортування природного газу мережами високого тиску з додатками, акти звірки станом на 01.01.2010 року за 2009 рік та акти протранспортованого газу за травень-жовтень 2009 року, проте відповідач ухилився від підписання Договору та Актів, внаслідок чого, заборгованість відповідача перед позивачем за транспортування природного газу до мереж ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ» складає 12207,96 грн. Обсяги протранспортованого природного газу відповідачу, як стверджує позивач, підтверджується листом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «КИЇВОБЛГАЗ», відповідно пояснення ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ» щодо факту поставки та обсягів поставленого природного газу відповідачу за спірний період мають значення для правильного вирішення спору.

Ухвалою від 19.10.2015 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Відкрите акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації «КИЇВОБЛГАЗ» та відкладено розгляд справи на 17.11.2015 року.

В судовому засіданні 17.11.2015 року позивачем надано пояснення на виконання вимог суду щодо невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг з транспортування природного газу в травні-жовтні 2009 року на суму 12207,96 грн., що є підставою для нарахування суму простроченного грошового зобов'язання 3% річних та інфляційних за період з 09.09.2012 року по 09.09.2015 року в межах трирічного строку.

Третя особа надала пояснення щодо постачання природного газу у спірний період (травень-жовтень 2009 року), в судове засідання 17.11.2015 року не з'явилась.

Відповідач в судове засідання 17.11.2015 року повторно без поважних причин не з'явився, відзив на позов не надав.

У зв'язку з чим, суд розглянув справу у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, після закінчення розгляду справи у судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, в травні-жовтні 2009 року Дочірньою компанію «Укртрансгаз» Національної акцюнерної компанії «Нафтогаз України» в особі Боярського Лінійного виробничого управління магістральних газопроводів Філії «Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» (позивач) було надано послуги з транспортування природного газу мережами високого тиску (далі - Послуги) Товариству з обмеженою відповідальністю «Рокитнянська паперова фабрика» (відповідач) під час постачання останньому природного газу Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «КИЇВОБЛГАЗ».

На виконання розпорядження Кабінету Міністрів України «Про реорганізацію дочірніх компаній Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 13.06.2012 № 360-р та наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України «Про реорганізацію Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 18.07.2012 року № 530 було припинено діяльність Дочірньої компанії «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», внаслідок реорганізації шляхом перетворення в Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ».

Відповідно до п. 1.2. Статуту Публічне акціонерне товариство «УКРТРАНСГАЗ» є правонаступником усіх майнових та немайнових прав та обов'язків Дочірньої компанії «Укртрансгаз» НАК «Нафтогаз України».

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 року № 1729 «Про забезпечення споживачів природним газом» відповідач повинен був укласти договори на транспортування природного газу з Рокитнянською філією ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ», яка забезпечує подачу газу від газорозподільчої станції до відповідача міськими газовими мережами та з позивачем, який забезпечує транспортування цього ж газу мережами високого тиску до газорозподільної станції (початку мереж ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ»).

Позивач зазначив, що ним на адресу відповідача листом № 1614/13 від 14.07.2010 року було направлено два примірники Договору на транспортування природного газу мережами високого тиску з додатками, акти звірки на 01.01.2010 року за 2009 рік та акти протранспортованого газу за травень - жовтень 2009 року, однак, відповідач ухилився від підписання Договору та актів.

Непідписання відповідачем актів протранспортованого газу в травні-жовтні 2009 року не спростовує того, що позивачем фактично надавались відповідачу послуги з транспортування природного газу магістральними трубопроводами, який поставлявся Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації «КИЇВОБЛГАЗ».

Факт поставки природного газу безумовно свідчить про надання послуг з його поставки, що на ділянці мережами високого тиску до газорозподільної станції (початку мереж ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ») здійснювалось позивачем.

Таким чином, відповідач мав оплатити надані позивачем послуги транспортування природного газу в травні-жовтні 2009 року.

Як зазначає позивач, за даними газопостачальної організації обсяги природного газу, протранспортованого відповідачу у спірний період становлять 538,270 тис. куб. м. та підтверджені листом Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «КИЇВОБЛГАЗ» № 12-2734 від 12.07.2010 року.

Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 07.08.2008 року № 935 «Про затвердження тарифів на транспортування та постачання природного газу» затверджено тариф на транспортування природного газу в 2009 році в сумі 22,68 грн. за 1000 куб. м. (в тому числі ПДВ 3,78 грн.).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за транспортування природного газу до мереж ВАТ «КИЇВОБЛГАЗ» становить 12 207,96 грн.

В силу ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. При цьому, боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Враховуючи невиконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг з транспортування природного газу в травні-жовтні 2009 року на адресу відповідача була направлена претензія № 1296/1.6 від 29.05.2010 року, в якій зазначалась необхідність сплати відповідачем суми боргу.

Однак, відповідач всупереч вимогам чинного законодавства України зобов'язання по оплаті послуг з транспортування природного газу магістральними трубопроводами в травні-жовтні 2009 року на суму 12 207,96 грн. не виконав.

У зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання з оплати послуг з транспортування природного газу в травні-жовтні 2009 року, позивач просить на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача 9 009,47 грн. інфляційних та 1 100,72 грн. 3% річних за період з 09.09.2012 року по 09.09.2015 року, тобто від дати сплину семиденного строку від надіслання вимоги про сплату в межах трирічного строку, що передував зверненню до суду.

Згідно з ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п.1 ч.2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Так, у відповідності до ч. 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. 2 статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 7 статті 193 Господарського кодексу України не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язання, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом досліджено та встановлено, що позивачем нараховано 3 % річних та інфляційні на фактичні суми заборгованості, існування яких у відповідні періоди відповідачем не заперечено та не спростовано.

Враховуючи встановлені судом обставини щодо наявності заборгованості відповідача та фактів прострочення платежів, суд дійшов висновку про правомірність вимог про стягнення річних та інфляційних.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати на сплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача в повному обсязі (в сумі, яка підлягала сплаті на момент подання позову).

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рокитнянська паперова фабрика» (09600, Київська обл., Рокитнянський р-н, смт. Рокитне, вул. Окружна, 4, код 35013542) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» в особі Філії «Управління магістральних газопроводів «КИЇВТРАНСГАЗ» Публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (03065, м. Київ, п-т Комарова, 44, код 23517243) 12 207,96 (дванадцять тисяч двісті сім) грн. основного боргу, 9 009,47 (дев'ять тисяч дев'ять) грн. інфляційних, 1 100,72 (одна тисяча сто) грн. 3 % річних та 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. витрат по сплаті судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 23.11.2015 р.

Суддя Т.П. Карпечкін