Рішення

від 24.11.2015 по справі 910/28260/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.11.2015Справа №910/28260/15

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЙЛЕНД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуліганс Проджект"

про стягнення 30 292,85 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники сторін:

від позивача: Бублик А.В. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АЙЛЕНД" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хуліганс Проджект" про стягнення 30 292,85 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором поставки № 2441 від 23.02.15 р.

Ухвалою від 05.11.2015 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 17.11.2015 р.

17.11.2015 р. від позивача через відділ діловодства суду надійшли документи на виконання ухвали суду.

Ухвалою від 17.11.15р. розгляд справи відкладено на 24.11.15р.

Враховуючи наявність у матеріалах справи доказів належного повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В судовому засіданні 24.11.15 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

23 лютого 2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Айленд» (надалі

- Позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ХУЛІГАНС ПРОДЖЕКТ» (надалі - Відповідач) був укладений договір поставки за № 2441 (далі - Договір ).

Відповідно до п. 1.1. Договору Позивач зобов'язувався передати, а Відповідач прийняти та оплатити алкогольні та безалкогольні напої (далі - Товар) в об'ємах і по ціні згідно видаткових накладних, в строк визначений даним Договором.

Відповідно до п. 3.2. Договору, Відповідач прийняв на себе зобов'язання оплатити товар не пізніше 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту підписання видаткової накладної.

Пунктом 8.1. договору, передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та є безстроковим.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Зобов'язанням, згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначається, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов'язковість договору для виконання сторонами.

В силу положень ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було поставлено, а відповідачем отримано товар на загальну суму 20 879,28 грн., що підтверджується видатковими накладними: № РН-201502823 від 25.02.2015 року (товарно-транспортна накладна від 25.02.15р.) на суму 6 208, 10 грн. (шість тисяч двісті вісім гривень 10 копійок);

видаткова накладна № РН-20150395 від 04.03.2015 року (товарно-транспортна накладна від 04.03.15р.) на суму 5 927, 98 грн. (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять сім гривень 98 копійок);

видаткова накладна № РН-201503194 від 06.03.2015 року (товарно-транспортна накладна від 06.03.15р.) на суму 2 111, 82 грн. (дві тисячі сто одинадцять гривень 82 копійки);

видаткова накладна № РН-201503269 від 10.03.2015 року (товарно-транспортна накладна від 10.03.15р.) на суму 1 926, 90 грн. (одна тисяча дев'ятсот двадцять шість гривень 90 копійок);

видаткова накладна № РН-201503399 від 13.03.2015 року (товарно-транспортна накладна від 13.03.15р.) на суму 2 291, 82 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто одна гривня 82 копійки);

видаткова накладна № РН-201503616 від 19.03.2015 року (товарно-транспортна накладна від 19.03.15р.) на суму 2 412, 66 грн. (дві тисячі чотириста дванадцять гривень 66 копійки), копії яких знаходяться в матеріалах справи.

З моменту здійснення поставок з боку Відповідача була оплачена лише одна партія товару (згідно видаткової накладної № РН-201503399 від 13.03.2015р.) на суму 2 291, 82 грн.

Таким чином, відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання за договором, сплативши частково за поставлений товар, в зв'язку з чим у нього на час прийняття рішення по справі виникла заборгованість на загальну суму 18 587,46 грн. (20 879,28 - 2 291,82 = 18 587 46).

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно п. 5.1. Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату товару, у відповідності з п.3.2. договору, Відповідач оплачує пеню за кожний день прострочення в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожну добу затримки. Крім того, в разі прострочення грошового зобов'язання покупець сплачує продавцю суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 10 (десять) процентів річних від простроченої суми відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком, не спростованим у встановленому законом порядку відповідачем, останній за порушення зобов'язань за Договором має сплатити пені у розмірі 6 512,47 грн. 4 044,46 грн. інфляційних, 1 148,46 грн. 10 процентів річних.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач жодних заперечень не надав, контррозрахунок суми позову не здійснив.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Хуліганс проджект» (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 126; код ЄДРПОУ 39450674) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Айленд» (02105, м.Київ, прос-т. Ю.Гагаріна, буд. 9, кв. 24; код ЄДРПОУ 31748637) 18 587 (вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят сім) грн. 46 коп. заборгованості, 6 512 (шість тисяч п'ятсот дванадцять) грн.47 коп. пені, 4 044 (чотири тисячі сорок чотири ) грн. 46 коп. інфляційних, 1 148 (одну тисячу сто сорок вісім) грн.. 46 коп. 10% річних та 1 218 (одну тисячу двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 26.11.2015 р.

Суддя І.О. Домнічева