Рішення

від 19.11.2015 по справі 910/24951/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015Справа №910/24951/15

За позовомСелянського фермерського господарства "Добробут" доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тріоліт" простягнення 207445,62 грн. Суддя Смирнова Ю.М.

Представники:

від позивачаГладких Г.М. - представник; від відповідачане з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Селянське фермерське господарство "Добробут" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріоліт" заборгованості за договором про надання послуг по сушці зерна №75/ОУ/12 від 27.12.2012 у розмірі 112494,36 грн., пені у розмірі 8296,85 грн., інфляційних втрат у розмірі 77846,10 грн. та 3% річних у розмірі 8808,31 грн.

Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем умов укладеного між сторонами договору в частині здійснення розрахунків за надані послуги, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2015 за вказаним позовом порушено провадження у справі №910/24951/15 та розгляд справи призначено на 04.11.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.11.2015, у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, не поданням відповідачем витребуваних судом документів, розгляд справи відкладено на 19.11.2015.

Представник позивача в судове засідання 19.11.2015 з'явився, позов підтримав.

Відповідач повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав. Про проведення судових засідань був повідомлений належним чином відповідно до повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень №0103032853343 та №0103029840940.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

27.12.2012 між Селянським фермерським господарством "Добробут" (підрядник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тріоліт" (замовник, відповідач) було укладено договір про надання послуг по сушці зерна №75/ОУ/12 (надалі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язується здійснити приймання, сушку та відвантаження зерна кукурудзи (продукції), яке надається замовником, а замовник зобов'язується оплатити послуги, які надаються підрядником (п.1.1), ціна за сушку кукурудзи складає 22 грн. за тону - процент (з урахуванням ПДВ) (п.4.1), послуги підрядника по сушці продукції оплачуються замовником на розрахунковий рахунок підрядника протягом 2-х банківських днів після відвантаження кожної партії готової продукції (п.5.1), у випадку несвоєчасного виконання замовником зобов'язання по оплаті, замовник зобов'язаний оплатити підряднику на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки (п.6.3).

На виконання умов договору, позивачем були надані відповідачу послуги відповідно до актів здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) №№ 1-11 за січень - лютий 2013 на загальну суму 229872,16 грн.

Вищевказані акт здачі - прийняття виконаних робіт (надання послуг) підписані представниками сторін та скріплені печатками останніх.

Відповідно до виписок банку з особового рахунку позивача відповідачем було сплачено 10.01.2013 - 26638,00 грн., 16.01.2013 - 33791,66 грн., 23.01.2013 - 56948,14 грн., а всього на суму 117377,80 грн.

Згідно акту звірки розрахунків, який підписаний між сторонами станом на 01.06.2014, заборгованість відповідача перед позивачем склала 112494,36 грн.

За правовою природою укладена між сторонами угода є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ст.903 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, приписів п. 5.1 договору, строк виконання відповідачем грошового зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг станом на момент розгляду справи настав.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач своїх зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 112494,36 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідачем належними та допустимими доказами факту наявності заборгованості та її розмір не спростовано, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку суду не надано.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 112494,36 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 8296,85 грн., інфляційні втрати у розмірі 77846,10 грн. та 3% річних у розмірі 8808,31 грн.

Судом встановлено, що відповідач свого обов'язку по перерахуванню коштів за надані позивачем послуги вчасно не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов'язання.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 6.3 договору, у випадку несвоєчасного виконання замовником зобов'язання по оплаті, замовник зобов'язаний оплатити підряднику на його вимогу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочки.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов'язання, то вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.

Судом перераховано належний до сплати відповідачем розмір пені, за період, який вказаний позивачем у розрахунку до позовної заяви, в межах визначених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим, за розрахунком суду сума пені, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 8281,43 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем зобов'язання по оплаті наданих позивачем послуг, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 8808,31 грн. та інфляційних втрат у розмірі 77846,10 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, за розрахунком позивача, який перевірено судом.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню частково.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріоліт" (02152, м.Київ, Дніпровська набережна, будинок 1А, №1-№8, приміщення крупи №150, ідентифікаційний код 36947626) на користь Селянського фермерського господарства "Добробут" (17454, Чернігівська обл., Бобровицький район, село Петрівка, вул. А. Близнюка, будинок 35, ідентифікаційний код 31000744) заборгованість у розмірі 112494 (сто дванадцять тисяч чотириста дев'яносто чотири) грн. 36 коп., пеню у розмірі 8281 (вісім тисяч двісті вісімдесят одна) грн. 43 коп., 3% річних у розмірі 8808 (вісім тисяч вісімсот вісім) грн. 31 коп., інфляційні втрати у розмірі 77846 (сімдесят сім тисяч вісімсот сорок шість) грн. 10 коп. та судовий збір у розмірі 3111 (три тисячі сто одинадцять) грн. 45 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 27.11.2015.

Суддя Ю.М. Смирнова