Рішення

від 10.11.2015 по справі 917/1832/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.11.2015 р. Справа № 917/1832/15

за позовом Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул.Чкалова, 17, м.Лубни, Полтавська область,37500

до Відділу управління майном Хорольської районної ради, вул. 1 Травня 4, м.Хорол, Полтавська область,37800

ІІІ особа: 1 Управління праці та соціального захисту населення Хорольської районної державної адміністрації (вул.К.Маркса,62, м.Хорол)

2. Відділ держгеокадастру у Хорольському районі (вул.К.Маркса,88, корпус 2, м.Хорол)

3. Громадську організацію "Рідний Хорол" (вул.Чигринівка,23 м.Хорол)

про стягнення грошових коштів

Суддя Кльопов І.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3

від ІІІ особи 1 - не з"явився

від ІІІ особи 2 - не з"явився

від ІІІ особи 3 - не з"явився

У судовому засіданні 10.11.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст.85 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену теплову енергію за Договором №206 купівлі-продажу теплової енергії від 18.02.2013р. у розмірі 148755,70грн., у т.ч. 33552,51грн. - сума основного боргу, 76195,81грн. - пеня, 37782,95грн. - інфляційні нарахування та 1224,43грн. - 3% річних.

Позивач позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позов від 07.10.2015р. вхід. №14668 проти позову заперечує, посилаючись на те, що позивач не повідомив відповідача про зміну тарифів на теплову енергію, що і призвело до виникнення заборгованості, оскільки відповідач є бюджетною установою і споживає теплову енергію виключно в межах коштів, передбачених кошторисом витрат як на поточне споживання так і на покриття заборгованості. Також відповідач заперечує проти стягнення пені у розмірі 76195,81грн., оскільки згідно протоколу узгодження розбіжностей до Договору №206 купівлі-продажу теплової енергії від 18.02.2013р. сторони виключили відповідальність відповідача щодо сплати пені.

Крім того, у листі від 09.11.2015р. вхід. №01-18/108 Відділ управління майном Хорольської районної ради повідомив, що ним сплачено суму боргу у розмірі 10015,00грн., проти суми боргу у розмірі 23537,21грн. не заперечує

Третя особа 1 та 3 пояснень по суті спору не надала.

Третя особа 2 надала відзив від 26.10.2015р. вхід. №15609, в якому виклала свої пояснення по суті спору.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника сторін, суд встановив:

18 лютого 2013 року між ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» (Теплопостачальна організація, позивач) та Відділом управління майном Хорольської районної ради (Споживач, відповідач) укладено Договір №206 купівлі-продажу теплової енергії (далі - Договір).

Відповідно до п.9.1 Договору, він набуває чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини, що склались між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині поставки теплової енергії до 31 грудня 2014 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Відповідно до п.1.1 Договору Теплопостачальна організація зобов"язується надавати Споживачеві теплову енергію в обсягах, зазначених у Додатках,1, 1а, 1б, 1в до Договору, а Споживач зобов"язується оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені Договором.

10 жовтня 2014 року між сторонами укладено додаткову угоду №1 до Договору №206 від 18 лютого 2013 року купівлі- продажу теплової енергії, відповідно до якої, Договір набуває чинності з моменту його укладення, поширює свою дію на відносини, що склалися між сторонами з 01 січня 2013 року і діє в частині поставки теплової енергії до 30 квітня 2015 року, а в частині проведення розрахунків за теплову енергію - до їх повного здійснення.

Теплова енергія за Договором постачається в порядку та обсягах, зазначених в Додатках 1,1а, 1,6, їв до Договору для опалення в опалювальний період (п.2.1 Договору).

Обсяги споживання теплової енергії визначаються розрахунковим способом відповідно до договірних теплових навантажень з урахуванням фактичної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання у місяці в якому постачалася теплова енергія.

Статтею 20 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що тарифи на теплову енергію є регульованими.

Законом України «Про ціни і ціноутворення», а саме в пункті 3 ст.12 зазначено, що зміна рівня державних регульованих цін здійснюється в порядку і строки, що визначаються органами, які відповідно до цього Закону здійснюють державне регулювання цін.

У відповідності до п.2 ч.І ст.5 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» та згідно з абз.7 ст.16 Закону України «Про теплопостачання» -Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг встановлює тарифи на теплову енергію суб'єктам господарювання на суміжних ринках у сфері теплопостачання.

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг прийняла:

- 13.06.2014р. постанову №753, якою установила ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» тарифи з 1 липня 2014 року на теплову енергію для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1058,82 грн. за 1 Гкал (без ПДВ) (1270,58 грн. з ПДВ);

- 28.11.2014р. постанову №522, якою з 1 грудня 2014 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає «Лубнитеплоенерго» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1262,12 грн за 1 Гкал (без ПДВ) (1514,54 грн. з ПДВ)

- 27.02.2015р. постанову №308, якою з 1 березня 2015 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає «Лубнитеплоенерго» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1790,83 грн. за 1 Гкал. (без ПДВ) (2149,00 грн. з ПДВ);

- 31.03.2015р. постанову №1040, якою з 1 квітня 2015 року встановлено тариф на теплову енергію, що постачає «Лубнитеплоенерго» для потреб інших споживачів (крім населення) в розмірі 1548,37 грн за 1 Гкал (без ПДВ) [1858,04 грн. з ПДВ].

Абзацом 6 статті 19 Закону України «Про теплопостачання» передбачено, що споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману енергію. Пунктом 7 статті 276 ГК України зазначено, що оплата енергії, що відпускається, здійснюється відповідно до умов договору.

Відповідно до п.4.5 Договору порядок розрахунку за теплову енергію визначається умовами Додатку №3 до Договору.

Пунктом 1 Додатку №3 передбачено, що оплата вартості теплової енергії за розрахунковий період здійснюється виключно у грошовій формі.

Остаточні розрахунки без приладів обліку, якщо обсяг спожитої теплової енергії перевищує сплачений розрахунковий обсяг, вартість такого перевищення сплачується Споживачем не пізніше 10-го числа періоду, наступного за розрахунковим, відповідно до рахунку Теплової організації.

Свої зобов'язання за договором ОКВПТГ «Лубнитеплоенерго» виконало в повному обсязі, надавши Споживачеві в період з жовтня 2014 року по липень 2015 року теплову енергію обсягом 315,271 Гкал на суму 489846,08 грн., що підтверджується рахунками та актами прийому-передачі теплової енергії.

Позивач у позові зазначає, що Відділом управління майном Хорольської районної ради не дотримано умов договору та не повністю виконано взяті на себе зобов'язання щодо оплати спожитої теплової енергії, в зв'язку з чим заборгованість становила 33552,51грн., що підтверджується розрахунком заборгованості.

Позивач просить суд суму боргу у розмірі 33552,51грн., а також 76195,81грн. - пені, 37782,95грн. - інфляційних нарахувань та 1224,43грн. - 3% річних.

При вирішенні спору суд виходить з наступного

Нормою частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Нормою частини 1 статті 67 Господарського кодексу України (далі - ГК України) передбачено, що відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів.

Частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зазначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з частиною 1 статті 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, отримувачеві) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Статтею 193 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону і укладеного договору. Згідно з вимогами статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Після порушення провадження у справі, відповідачем сплачено суму основного боргу у розмірі 10015,00грн., що підтверджується платіжними дорученнями №482 від 05.11.2015р. та №71 від 03.11.2015р.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 10015,00грн. підлягає припиненню відповідно до п.1-1 ст.80 ГПК України.

Сума основного боргу у розмірі 23537,51грн. підтверджена матеріалами справи та не заперечується відповідачем

Отже, вимога вимога позивача про стягнення заборгованості у сумі 23537,51грн. є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення з відповідача 37782,95грн. - інфляційних витрат за період з 16.02.2015р. по 31.07.2015р. та 1224,43грн. - 3% річних за період з 01.02.2015 р. по 31.07.2015р.

За приписами п. 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Пунктом 6.1.1 Договору передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати теплової енергії, Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми.

Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, суд приходить до висновку, що вимоги позивача відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є правомірними, а тому підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 76195,81грн. за період з 01 лютого 2015р. по 31 липня 2015р.

Суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення пені у розмірі 76195,81грн. з огляду на таке.

Нараховуючи пеню, позивач у позові посилається на умови п. 6.1.1 Договору, яким передбачено, що у разі порушення Споживачем строків оплати теплової енергії, Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми, а також сплатити пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу, згідно Закону України №686 від 20.05.1999р. «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій».

Однак, згідно протоколу узгодження розбіжностей до Догвоору №206 від 18.02.2013р., що підписаний сторонами та скріплений їх печатками п.6.1.1. Договору викладено в такій редакції: у разі порушення Споживачем строків оплати теплової енергії, Споживач зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення та три відсотки річних від простроченої суми

Таким чином, умовами договору сторони не визначили порядок нарахування пені.

Відповідно до статті 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статтями 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Викладені у відзиві заперечення відповідача спростовуються наданими позивачем доказами.

За викладеного, суд задовольняє позовні вимоги частково, а саме: задовольняє позов в частині стягнення з відповідача 23537,51грн. суми основного боргу, 37782,95грн. - інфляційних витрат, 1224,43грн. - 3% річних. В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10015,00грн. суд припиняє провадження у справі. В частині стягнення з відповідача 76195,81 грн. пені у позові слід відмовити.

Понесені позивачем при зверненні з даним позовом судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог відповідно до ст.49 ГПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 43, 49, п.1-1 ст.80, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Відділу управління майном Хорольської районної ради, вул. 1 Травня 4, м.Хорол, Полтавська область,37800 (код ЄДРПОУ 34865311) на користь Обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства "Лубнитеплоенерго", вул.Чкалова, 17, м.Лубни, Полтавська область,37500 (код ЄДРПОУ 05541083, п/р 26032003821471 ТВБВ 10016/0226 ФПОУ АТ "Ощадбанк", МФО 331467) основний борг за поставлену теплову енергію в сумі 23537,51 грн., інфляційні нарахування в сумі 37782,95 грн., 3% відсотки річних в сумі 1224,43 грн., а також 1099,67грн. судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 10015,00грн.

4. В частині стягнення пені у розмірі 76195,81грн. - відмовити.

Повний текст рішення складено: 12.11.2015р.

Суддя Кльопов І.Г.