Ухвала

від 19.11.2015 по справі 698/758/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/2790/15Головуючий по 1 інстанції Категорія : 30, 32 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоОСОБА_2 суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 при секретаріОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торенс" на рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Торенс" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві,

Вивчивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В липні 2015 року ОСОБА_6 звернувся з вищевказаним позовом посилаючись на те, що він внаслідок винних дій ПП «Торенс» зазнав моральної шкоди у розмірі 200 000 грн..

Зокрема, зазначив, що 5 серпня 2013 року він, будучи працівником ПП «Торенс», виконуючи обов'язки вальника лісу, при виконанні лісосічних робіт на території Катеринопільського лісництва ДП «Звенигородське лісове господарство», отримав виробничу травму, внаслідок падіння дерева. Таким чином, зазнав трудового каліцтва, яке згідно висновку Черкаської обласної МСЕК № 2 від 4 грудня 2013 року призвело до втрати ним 70 % професійної працездатності та встановлення йому другої групи інвалідності.

Крім того, ОСОБА_6П, зазначив, що згідно акту повторного спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 5 серпня 2013 року о 11 годині 30 хвилин ПП «Торенс» (ф. Н-5) від 16 лютого 2015 року та акту про нещасний випадок, пов'язаний з виробництвом (ф.Н-1) від 16 лютого 2015 року № 1, основною причиною настання нещасного випадку стало незадовільне функціонування системи управління охоронною праці у відповідача ПП «Торенс». Супутніми причинами стали: допуск позивача посадовими особами відповідача до роботи без навчання та перевірки знань з питань охорони праці, а також невиконання вимог інструкції з охорони праці.

Рішенням Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ПП «Торенс» на користь ОСОБА_6 в рахунок відшкодування заподіяної моральної шкоди 70 000 грн.

Стягнуто з ПП «Торенс» на користь Управління Державної казначейської служби України у Катеринопільському районі Черкаської області судовий збір в розмірі 700 грн., від сплати якого позивача було звільнено згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням ПП «Торенс», посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та порушення норм матеріального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позовних вимог, стягнувши з ПП «Торенс» на користь ОСОБА_6 моральну шкоду в розмірі 7000 грн.

Заслухавши пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до відхилення.

Відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Дане рішення суду першої інстанції зазначеним вимогам закону відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції правильно виходив з того, що моральна шкода була завдана позивачу внаслідок отримання травми на виробництві, що спричинило втрату 70% працездатності, внаслідок чого йому встановлено другу групу інвалідності, при цьому позивач зазнав великих фізичних страждань, які останній отримав внаслідок втрати здоров'я та втрати ним душевного спокою, нормальних життєвих зв'язків, що вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до ст.. 237-1 КЗпП України вiдшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працiвнику провадиться у разi, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язкiв i вимагають вiд нього додаткових зусиль для органiзацiї свого життя.

Пунктом 1 ч.2 ст.23 ЦК України передбачено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Згідно п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" роз`яснено, що моральна шкода може складатися зокрема з моральних переживань у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.

З відомостей, що містяться у трудовій книжці виданій на ім'я ОСОБА_6 вбачається, що згідно наказу від 01.04.2015 року № 5-К ОСОБА_6 з 01.04.2013 року прийнятий на роботу до ПП «Торенс» вальником лісу на дільницю селища Катеринопіль, лісоруб 6-го розряду. Також вбачається, що згідно наказу від 05.12.2013 року № 24 - К ОСОБА_6 з 05.12.2013 року звільнено з ПП «Торенс» у зв'язку із встановленням інвалідності. (а.с.14-16)

05.08.2015 року при виконанні трудових обов'язків позивач отримав травму. По даному факту було проведено розслідування і складений акт про нещасний випадок, пов"язаний з виробництвом №1 від 09.02.2015 року, акт повторного спеціального розслідування нещасного випадку від 09.02.2015 року, довідкою Черкаського обласного МСЕК №2 від 04.12..2013 року ОСОБА_6 вперше встановлено 70% втрати професійної працездатності з 04.12.2013 року по 01.01.2016 року.

Отже, між позивачем і відповідачем виникли цивільно-правові відносини по відшкодуванню моральної шкоди, викликаної трудовим каліцтвом внаслідок небезпечних умов виробництва при виконанні трудових обов'язків, які трансформувалися з відносин щодо роботи в умовах праці, безпеку якої в порушення закону не забезпечив відповідач. Таким чином, факт заподіяння моральної шкоди, є доведеним.

Таким чином обов'язок щодо відшкодування моральної шкоди позивачеві законом покладено на підприємство, де працював позивач.

Відповідачем не надано доказів щодо відсутності його вини в заподіянні позивачеві моральної шкоди.

Суд не приймає до уваги доводи апелянта про відсутність причинно-наслідкового зв'язку між діями відповідача та настанням нещасного випадку, оскільки актом про нещасний випадок на виробництві №1 від 09.02.2015 року та актом повторного спеціального розслідування нещасного випадку від 09.02.2015 року встановлено такий факт.

Інший довід апеляційної скарги полягає в тому, що у нещасному випадку є вина і самого працівника ОСОБА_6, оскільки він допустив порушення правил техніки безпеки, а тому підприємство не повинно відшкодовувати моральну шкоду у повному обсязі.

Проте, такий довід апеляційної скарги не знайшов підтвердження при апеляційному розгляді, оскільки з матеріалів справи видно, що суд першої інстанції при вирішенні спору врахував відповідні правові норми щодо визначення розміру відшкодування моральної шкоди - з огляду на обставини даної справи та з урахуванням наявності вини як підприємства, так і потерпілого у настанні нещасного випадку. Тому суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги ОСОБА_6 частково, стягнувши вказану позивачем моральну шкоду в розмірі не 200 000 грн., а 70 000 грн.

Твердження апелянта стосовно відсутності моральних страждань ОСОБА_6 у зв'язку із зазначенням лікаря у виписці №1488 від 13.02.2015 року «виписується у задовільному стані з поліпшенням» та в зв'язку з перебуванням ОСОБА_6 на санаторно-курортному оздоровленні «Авангард», колегія вважає безпідставними.

Таким чином, колегія суддів не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції, оскільки воно відповідає вимогам закону та обставинам справи.

Керуючись ст. ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Торенс" відхилити.

Рішення Катеринопільського районного суду Черкаської області від 12 жовтня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Приватного підприємства "Торенс" про відшкодування моральної шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я на виробництві - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає чинності негайно після її проголошення але може бути оскаржена до суду касаційної інстанції на протязі двадцяти днів, починаючи з часу проголошення ухвали.

Головуючий :

Судді :