Рішення

від 06.11.2015 по справі 752/11959/15-ц

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 752/11959/15-ц

Провадження №: 2/752/4934/15

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 листопада 2015 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Пасинок В.С.,

за участю секретаря - Мушта І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Буд» про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні,-

в с т а н о в и в:

у липні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Аваль-Буд» про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні.

Свої вимоги мотивувала тим що, з 02 січня 2012 року по 02 травня 2015 року працювала в ТОВ «Аваль-Буд». За вказаний період роботи нею не було використано жодної щорічної відпустки.

Звільнившись з роботи за власним бажанням, компенсації за невикористані відпустки не отримала. ЇЇ звернення до товариства з даного приводу належного реагування не отримали. Тому, змушена звернутись до суду за захистом свого порушеного права.

Позивач в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності. В останній також зазначила про те, що обґрунтування позову та позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти розгляду справи за відсутності відповідача та ухвалення по справі заочного рішення.

Відповідач, який оповіщався в установленому законом порядку про час та місце розгляду справи, в судове засідання явку свого представника не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив.

За таких обставин суд вважав за можливе розглянути справу без участі відповідача та ухвалити по справі заочне рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 02 січня 2012 року по 02 травня 2015 року працювала в ТОВ «Аваль-Буд» на посаді начальника виробничо-технічного відділу.

ОСОБА_1 не було використано жодної щорічної відпустки за весь період роботи на підприємстві.

При звільненні ОСОБА_1 компенсація за невикористану відпустку останній не виплачена.

Згідно ч. 1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно ст. 74 КЗпП України громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати та ч. 1 ст. 75 КЗпП України - щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.

Згідно ч. 5 ст. 79 КЗпП України конкретний період надання щорічних відпусток у межах, установлених графіком, узгоджується між працівником і власником або уповноваженим ним органом, який зобов'язаний письмово повідомити працівника про дату початку відпустки не пізніш як за два тижні до встановленого графіком терміну.

Відповідно до ч. 1ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок.

Керуючись п. 2 «Порядку обчислення заробітної плати», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки та ч. 3 п. 3 вказаної вище Постанови усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткові відпустки працівникам, які мають дітей.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про відпустки» обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

За правилом ст. 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Згідно ч. 1 ст. 83 КЗпП України у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей та відповідно до ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Разом з тим, не зважаючи на те, що позивачу не було здійснено виплату всіх сум, тобто, на думку суду, відповідачем порушено норми ст. 116 КЗпП України.

Наданий позивачем суду розрахунок сум, які мають бути виплачені їй відповідачем, на думку суду, відповідає вимогам закону та може бути покладений в основу рішення.

Відповідачем доказів на спростування цього розрахунку суду не надано.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Належних та допустимих доказів, в розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України на підтвердження відсутності вини у діях відповідача щодо не проведення останнім своєчасного розрахунку із позивачем, відповідачем не надано.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 243,60 грн. повинні бути стягнуті з товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Буд» в дохід держави.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

позов ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Буд» про стягнення компенсації за невикористану відпустку при звільненні - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Буд» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 2, код ЄДРПОУ 31520403) на користь ОСОБА_1 (07800, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) компенсації за невикористані відпустки в розмірі 11 890 (одинадцять тисяч вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аваль-Буд» (01013, м. Київ, вул. Промислова, 2, код ЄДРПОУ 31520403) в дохід держави судовий збір в розмірі 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання через Голосіївський районний суд м. Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя В.С. Пасинок