Рішення

від 26.11.2015 по справі 913/1022/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022, м. Харків, проспект Леніна, б.5, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

26 листопада 2015 року Справа № 913/1022/15

Провадження №26/913/1022/15

За позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД», м. Донецьк

до ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім дитячих товарів «Сказка», м. Луганськ

про стягнення 32490,25 грн.

Суддя Масловський С.В.

У засіданні брали участь:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И :

Позивач звернувся до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача заборгованості на суму 17743,83 грн., інфляційних витрат 13734,29 грн., 3% річних 1012,13 грн., а також судовий збір в сумі - 1218,00 грн.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 09.11.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначений на 18.11.2015, ухвалою від 18.11.2015 відкладено на 25.11.2015.

В судові засідання 18.11.2015 та 25.11.2015 представники сторін не з'явились, вимог ухвал суду - не виконали.

Через канцелярію господарського суду Луганської області, від позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника останнього.

Суд зазначає про те, що відповідач не був обмежений у своїх процесуальних правах надати відзив на позов та письмові пояснення по суті спору через канцелярію суду або шляхом їх направлення на адресу суду поштовим відправленням.

Справа розглядається в порядку ст.75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши наявні матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суду Луганської області,-

В С Т А Н О В И В:

04.04.2011 між позивачем, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД», як постачальником, та відповідачем ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Дитячих Товарів «Сказка», як покупцем, було укладено договір № 165/04-11, відповідно до якого постачальник зобов'язується в порядку і на умовах даного договору передати у власність покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти і своєчасно здійснити оплату товару, на умовах даного договору (п.1.1).

Умовами договору № 165/04-11 від 04.04.2011, сторони погодили, що умови поставки товару зазначені у додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (п.2.4), постачальник разом з товаром зобов'язується передати покупцю наступні документи: видаткову накладну (п.2.6.1), податкову накладну, якщо покупець є платником податку на додану вартість (п.2.6.2), документ, який підтверджує якість товару, що поставляється: копія сертифікат відповідності на товар (по кожному найменуванню товару) (п.2.6.3), всі розрахунки за товар здійснюються в гривні (п.3.1), умови оплати товару зазначені у додатку №1 до цього договору, який є невід'ємною частиною договору (п.3.4).

04.04.2011 сторонами було укладено додаткову угоду №1, умовами якої сторони погодили, що поставка товару здійснюється постачальником за власний рахунок (п.1), дистриб'ютор (покупець) здійснює оплату впродовж 14 днів з моменту підписання видаткової накладної шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальником (п.2).

Відповідно до видаткових накладних, а саме: № 87 від 16.10.2012, на суму - 11874,60 грн, №4 від 04.06.2013 на суму - 2175,60 грн, №23 від 10.09.2013 на суму - 6760,25 грн., позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 20810,40 грн.

Як зазначив позивач у позові, станом на момент розгляду справи в суді, відповідачем не було повністю оплачено отриманий товар по договору №165/04-11 від 04.04.2011, у зв'язку з чим за розрахунками позивача утворилась заборгованість на суму 17743,83 грн., а також стало підставою для звернення до суду . Крім того враховуючи прострочення виконання грошового зобов'язання, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 3% річних в сумі 1012,13 грн., та інфляційні збитки на суму 13734,29 грн.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України .

Відповідно до п.1 статті 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Також цією статтею передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом .

Згідно з п.6 статті 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Також цією статтею передбачено, що до відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України , застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України також передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з п.1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 статті 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 статті 222 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України , одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України , Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем як постачальником на виконання умов договору №165/04-11 від 04.04.2011 було поставлено відповідачу товар на загальну суму 20810,40 грн., який останнім було прийнято, що підтверджується видатковими накладними підписаними повноважними представниками позивача та відповідача, та які посвідчені печатками сторін (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи), а відповідач свій обов'язок по оплаті товару, в порядку передбаченому п.2 додаткової угоди №1 від 04.04.2011 до договору №165/04-11 від 04.04.2011 (дистриб'ютор (покупець) здійснює оплату впродовж 14 днів з моменту підписання видаткової накладної шляхом перерахування коштів на поточний рахунок ), не виконав, доказів протилежного станом на момент розгляду справи, суду надано не було.

За таких обставин, враховуючи те, що матеріали у справі свідчать про наявність у відповідача заборгованості за договором №165/04-11 від 04.04.2011р. в розмірі 20810,40 грн., належних доказів часткової оплати суду надано не було, але заявлена сума заборгованості позивачем складає 17743,83 грн., що менше ніж встановлено, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основного боргу є законними, обґрунтованими, доведеними належними та допустимими доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, в сумі 17743,83 грн.

Крім того, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України просить стягнути з відповідача за період прострочення з 10.12.2013 по 03.11.2015, 3% річних у розмірі 1012,13 грн., та інфляційні витрати в розмірі 13734,29 грн.

За положеннями частини 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 №01-06/928/2012 сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця , а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу .

Як зазначено у пункті 3.2 Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений , помноженої на індекс інфляції, визначений названою Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Суд, враховуючи те, що відповідачем прострочено виконання свого зобов'язання по повній оплаті поставленого позивачем товару, оплата у строк встановлений п.2 додаткової угоди №1 від 04.04.2011 до договору №165/04-11 від 04.04.2011 (дистриб'ютор (покупець) здійснює оплату впродовж 14 днів з моменту підписання видаткової накладної шляхом перерахування коштів на поточний рахунок), здійснена не була, дійшов висновку, що відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання зі своєчасної оплати отриманого товару, що згідно ст.625, Цивільного кодексу України, є підставою для нарахування і стягнення інфляційного збільшення суми боргу та 3% річних за прострочення виконання зобов'язання.

Судом було перевірено наданий позивачем розрахунок інфляційних витрат, 3% річних, за період з 10.12.2013 по 03.11.2015, з яким суд погоджується, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 3% річних в сумі - 1012,13 грн. та інфляційних витрат в сумі - 13734,29 грн., є законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що вимоги позивач підлягають задоволенню в повному обсязі, а саме: основний борг 17743,83 грн. , 3% річних - 1012,13 грн. та інфляційні витрати - 13734,29 грн. , за період прострочення з 10.12.2013 по 03.11.2015.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд Луганської області,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з ОСОБА_1 «Торговий дім дитячих товарів «Сказка»» (код ЄДРПОУ 35707493, місцезнаходження: 91012, АДРЕСА_1), на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Екватор ЛД» (код ЄДРПОУ 35151485, місцезнаходження: 83082, м. Донецьк, вул. Артема, 143) суму заборгованості - 17743 (сімнадцять тисяч сімсот сорок три) грн 83 коп., 3% річних - 1012 (тисяча дванадцять) грн 13 коп., інфляційні витрати - 13734 (тринадцять тисяч сімсот тридцять чотири) грн 29 коп., а також 1218 (тисяча двісті вісімнадцять) грн 00 коп. витрат по сплаті судового збору,

3. Видати наказ відповідно до статті 116 Господарсько-процесуального кодексу України.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2015.

Суддя С.В. Масловський