Рішення

від 24.11.2015 по справі 922/5585/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р.Справа № 922/5585/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Пономаренко Т.О.

при секретарі судового засідання Кулабуховій А.В.

розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк", м. Дніпропетровськ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго Транс", м. Харків про стягнення коштів в розмірі 174 337,46 грн. за участю представників сторін:

представник позивача - ОСОБА_1, довіреність №667-К-О від 11.02.2015 р.;

представник відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення заборгованості до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго Транс", в якій просить суд:

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором №б/н від 22.02.2013 р. в розмірі 174 337,46 грн., з яких: 140 000,00 грн. - заборгованість за кредитом; 17 032,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 14784,95 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; 2 520,00 грн. - заборгованість по комісії за користування кредитом;

- стягнути з відповідача судовий збір.

В обґрунтування позову позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором банківського обслуговування №б/н від 22.02.2013 р. в частині повного та своєчасного повернення кредиту та сплати платежів, встановлених договором; в якості правових підстав позову - на положення ст.ст. 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України.

Ухвалою господарського суду від 07 жовтня 2015 року прийнято вказану позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 27 жовтня 2015 року.

Ухвалою господарського суду від 27.10.2015 р. розгляд справи відкладався на 10.11.2015 р. у зв'язку з неявкою відповідача по справі та ненаданням сторонами всіх витребуваних документів по справі.

В судовому засіданні 10.11.2015 р. судом оголошено перерву до 24.11.2015 р.

Присутній у судовому засіданні 24.11.2015 р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд задовольнити позов та стягнути з відповідача на свою користь заявлену суму заборгованості. Через канцелярію суду надав клопотання (вх. №47229), в якому просить суд долучити до матеріалів справи копію виписки по рахунку відповідача. Надані документи судом досліджені та долучені до матеріалів справи.

Відповідач у призначене 03.08.2015 р. судове засідання не з'явився, правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про час і місце судового засідання повідомлений належним чином у попередньому судовому засіданні, про що свідчить протокол судового засідання від 10.11.2015 р.

Виходячи зі змісту пункту 3.9.1. Постанови Пленуми Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" №18 від 26.12.2011 р. у разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст.129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає, згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України, за можливе розгляд справи за позовної заявою позивача за наявними у справі і додатково наданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані учасниками судового процесу докази, суд установив наступне.

Між Публічним акціонерним товариством комерційним банком "Приватбанк" (ОСОБА_2) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ларго Транс" (Клієнт) був укладений договір банківського обслуговування б/н від 22.02.2013 р. (заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, т. 1, а.с. 16), згідно умов якого Банком було установлено кредитний ліміт на поточний рахунок Клієнта 26007050007952.

В заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, з якою відповідач звернувся до Банку, зазначено, що Клієнт підписавши цю заяву, погоджується з умовами та правилами надання банківських послуг, що розміщені на сайті банку www.pb.ua (витяг з "Умов та правил надання банківських послуг", т. 1, а.с. 17-28), тарифами банку (витяг із В«Тарифів БанкуВ» , т. 1, а.с.29-31) які разом із даною заявою складають договір банківського обслуговування.

Свої зобов'язання за договором ОСОБА_2 виконав в повному обсязі, надавши Відповідачу кредитний ліміт у розмірі 190 000,00 грн. (довідка про розміри встановлених кредитних лімітів, виписка по рахунку, т. 1, а.с. 32, 33-35).

Як стверджує позивач в позовній заяві, відповідач прострочив виконання своїх зобов'язань за даним договором, і у нього перед позивачем виникла заборгованість, в зв'язку з чим позивач звертався до відповідача з претензією від 16.09.2015 р. №30222DNC0S1SX (т. 1, а.с. 38-40), в якій повідомив останнього про наявність заборгованості перед позивачем.

Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з наступного.

За приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

В порушення зазначених норм закону Відповідач зобов'язання за Договором банківського обслуговування №б/н від 22.02.2013 р. належним чином не виконав, а саме не сплатив необхідні кошти для погашення заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта щодо його повернення, сплати процентів та винагороди.

Пунктами 3.2.1.4.1.1., 3.2.1.4.1.2. та 3.2.1.4.1.3. ОСОБА_2 передбачено, що, нарахування відсотків проводиться наступним чином: за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25-го числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - період, в який дебетове сальдо підлягає обнуленню), розрахунок відсотків здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. При не обнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом відсотки у розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнуленню. У разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку відсотки за користуванням кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості. У разі порушенням Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банку на встановлення іншого строку повернення кредиту, передбаченого Умовами і правилами надання Банківських послуг, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення, виходячи з 360 днів у році. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Згідно п. 3.2.1.4.4. ОСОБА_2, Клієнт сплачує Банку винагороду за використання Ліміту (щомісячна комісія) відповідно до п.п. 3.2.1.1.6., 3.2.1.2.3.2., 1-го числа кожного місяця у розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, що існував на кінець банківського дня за попередній місяць, у порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1. ОСОБА_2 при порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, термінів повернення кредиту, винагороди (комісії) Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації Банком права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в п.3.2.1.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Згідно п. 3.2.1.2.3.4 ОСОБА_2 має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого Правилами змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.

За розрахунком позивача загальна заборгованість відповідача за Договором банківського обслуговування №б/н від 22.02.2013 р. станом на 23.09.2015 року становить 174 337,46 грн. та складається з наступного:

- 140 000,00 грн. - заборгованість за кредитом;

- 17 032,51 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом;

- 14 784,95 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

- 2 520,00 грн. - заборгованість по комісії за користуванням кредитом.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому ст.ст. 32, 33 ГПК України порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, відзив на позов не надав, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 615,06 грн., покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, статтями 526, 530, 549-552, 610, 611, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ларго Транс" (61093, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 38495384) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційного банку "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитом по Договору банківського обслуговування б/н від 22.03.2013 р. у розмірі 140 000 (сто сорок тисяч) грн. 00 коп., заборгованість по процентам за користування кредитом у розмірі 17 032 (сімнадцять тисяч тридцять двi) грн. 51 коп., пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у сумі 14784 (чотирнадцять тисяч сімсот вісімдесят чотири) грн. 95 коп., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 2 520 (двi тисячi п'ятсот двадцять) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 2 615 (двi тисячi шістсот п'ятнадцять) грн. 06 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_3

справа №922/5585/15