Рішення

від 24.11.2015 по справі 922/5373/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" листопада 2015 р.Справа № 922/5373/15

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Хотенця П.В.

при секретарі судового засідання Гаврильєву О.В.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "Гермес-Гарант", м. Черкаси до Харківського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків про визнання недійсним рішення за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. від 10.10.2015 року

відповідача - ОСОБА_2, дов. № 25 від 14.08.2015 року, ОСОБА_3В, дов. № 30 від 16.09.2015 року

ВСТАНОВИВ:

Розглядається позовна вимога про визнання недійсним Рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення по справі № 3/01-59-15 від 30 червня 2015 року № 98-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосуються Приватного підприємства "Гермес-Гарант".

Представник позивача у судовому засіданні в режимі відеоконференції підтримує заявлені позовні вимоги в просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представники відповідача у судовому засіданні, у відзиві на позовну заяву та у додаткових письмових поясненнях до відзиву проти заявлених позовних вимог зеперечують, просять відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, судом встановлено наступне.

30 червня 2015 року Харківське обласне територіальне Відділення Антимонопольного комітету України (відповідач) рішенням по справі № 3/01-59-15 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" вирішив визнати, що Приватне підприємство "Гермес-Гарант" (позивач) та Публічне акціонерне товариство "ТПК "Юніком", погодивши під час участі у конкурсних торгах на закупівлю автомобілів для перевезення не менше ніж 10 людей (шкільний автобус), які проводились відділом освіти Вовчанської районної державної адміністрації у жовтні 2014 року, свої конкурсні пропозиції з метою забезпечення перемоги Публічного акціонерного товариства "ТПК "Юніком", порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 4 частини 2 статті 6 пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів. Згідно з абзацом 2 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення, передбачене пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції", накласти на позивача штраф в розмірі 68 000 грн.

З матеріалів справи вбачається, що в рішенні Харківського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України зазначено, що висновки про погодження участі позивача, а також Публічного акціонерного товариства "ТПК "Юніком" в торгах зроблені на підставі встановлепних обставин, а саме: подання позивачем та Публічним акціонерним товариством "ТПК "Юніком" конкурсних пропозицій в один день з різницею у часі 2 хвилини; однакове оформлення довідок, які подаються у довільній формі, необґрунтований розмір цін, запропонованих на торги позивачем та Публічним акціонерним товариством "ТПК "Юніком", отримання позивачем та Публічним акціонерним товариством "ТПК "Юніком" в один день довідок з ЄДРПОУ, наявність між позивачем та Публічним акціонерним товариством "ТПК "Юніком" господарських відносин.

Відповідач вважає, що співпадіння в оформленні документів, отримання довідок та подача пропозицій в один час, а також наявність господарських відносин свідчить про узгодження підприємствами своєї поведінки під час участі в торгах. Суд не може прийняти до уваги такі висновки відповідача, оскільки вони мають форму припущення, так як матеріали справи не містять жодного доказу (пояснення працівників підприємств, листування, визнання вини), які беззаперечно свідчили б про погодження поведінки між позивачем та Публічним акціонерним товариством "ТПК "Юніком".

Матеріали справи свідчать про те, що Приватне підприємство "Гермес-Гарант" засноване в 2010 році в організаційно-правовій формі - приватне підприємство. Засновником даного підприємства є ОСОБА_4, директором підприємства на час проведення конкурсних торгів Вовчанською районною державною адміністрацією, був ОСОБА_5 Основним видом діяльності підприємства є автомобільний вантажний транспорт, окрім основного є також торгівля іншими автотранспортними засобами.

ПрАТ "ТПК "Юніком" є акціонерним товариством та засноване в 1993 році. З квітня 2013 року ОСОБА_4 є головою наглядової ради товариства. Директором Публічного акціонерного товариства "ТПК "Юніком" був на час торгів ОСОБА_6 Основним видом діяльності товариства є виробництво кузовів для автотранспортних засобів, причепів і напівпричепів.

Приватне підприємство "Гермес-Гарант" має договірні стосунки з Публічним акціонерним товариством "ТПК "Юніком" по ряду причин. Першою причиною є те, що діяльність обох підприємств є взаємопов'язаною, ринок міста Черкаси не є надто широким, майже всі куренти, а також можливі контрагенти заздалегідь відомі. Другою причиною є те, що позивач має добру репутацію в Публічному акціонерному товаристві "ТПК "Юніком", а також високий ступінь довіри через те, що засновником Приватного підприємства "Гермес-Гарант" є один із працівників наглядової ради Публічного акціонерного товариства "ТПК "Юніком", а саме ОСОБА_4 Проте, ОСОБА_4В займає посаду голови наглядової ради в Публічному акціонерному товаристві "ТПК "Юніком", а це орган, який захищає права акціонера. Комерційною діяльністю наглядова рада не займається.

В 2013 році Приватне підприємство "Гермес-Гарант" вирішило зайнятися, окрім іншого, також і продажем транспортних засобів. Позивач не заперечує той факт, що вказаний намір виник внаслідок спостереження за діяльністю Публічного акціонерного товариства "ТПК "Юніком", яка Приватному підприємству "Гермес-Гарант" була відома.

Оскільки зазначена діяльність була для Приватного підприємства "Гермес-Гарант" нова, а також через відсутність в штаті підприємства юриста, колишній керівник вирішив звернутися до того ж самого юриста, що обслуговує і Публічне акціонерне товариство "ТПК "Юніком", адвоката ОСОБА_1 В обов'язки юриста згідно договору входило також і збір необхідних документів (довідки з ЄДРПОУ та ДПІ).

Підготовлені юристом документи були отримані позивачем в електронному вигляді, несуттєво доопрацьовані та повернуті останній для відправки. За послуги було сплачено 1700 грн. Саме вказаним фактом пояснює схожість в оформленні документів колишній керівник ОСОБА_5

Матеріали справи свідчать про те, що позивач не заперечує той факт, що прийняття рішення щодо участі в торгах Приватне підприємство "Гермес-Гарант" зробило, дивлячись на приклад ПрАТ "ТПК "Юніком", з цих же підстав звернулося до тото ж юриста, що обслуговує і Публічне акціонерне товариство "ТПК "Юніком", проте про самі торги позивачу стало відомо з інформаційного вісника "Бюлетень державних закупівель", а цінову пропозицію формував безпосередньо керівник підприємства. Проте, жодних переговорів, узгоджених дій при цьому між підприємствами не було. Публічному акціонерному товариству "ТПК "Юніком" не було відомо про прийняте Приватним підприємством "Гермес-Гарант" рішення брати участь в торгах.

Пунктом 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є антиконкурентні узгоджені дії.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгодженими діями є укладення суб*єктами господарювання угод у будь-якій формі, прийняття об'єднаннями рішень у будь-якій формі, а також будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка (діяльність, бездіяльність) суб'єктів господарювання.

Згідно статті 5 та статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції', антиконкурентні узгоджені дії є різновидом узгоджених дій, які можуть здійснюватися шляхом укладення угод між суб'єктами господарювання, прийняття їхніми об'єднаннями рішень або іншої погодженої поведінки (дії чи бездіяльності). Оскільки відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції' схожі дії (бездіяльність) вважаються за певних умов різновидом антиконкурентних узгоджених дій, такі антиконкурентні узгоджені схожі дії є узгодженими діями в розумінні статті 5 Закону і факт погодженості таких схожих дій має бути доведений.

Обов'язковою обставиною, яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної онкуренції', є погодженість (узгодженість) таких схожих дій між суб'єктами господарювання.

Системний аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що кваліфікація дій як антиконкурентних узгоджених дій за пунктом 1 статті 50 та пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції' потребує встановлення та зазначення у рішенні органів Антимонопольного комітету України не лише фактичних обставин, що свідчать про погоджену конкурентну поведінку суб'єктів господарювання (схожість їх дій), а й наявність у цих діях антиконкурентного характеру, тобто те, що вони призвели чи могли призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, внаслідок чого спотворено результати торгів.

Відповідно до частини 1 статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", поставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; не доведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктами 8.2, 8.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 15 "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства", роз'яснено, що ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій): антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України, при цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку; суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що співпадіння в оформленні довідок, часу їх отримання не може свідчити про узгодженість дій підприємств на ринку товарів та послуг України, адже їх поведінка на ринку суттєво різна, на торги були подані різні цінові пропозиції, схожість в оформленні документів не стала підставою настання негативних наслідків у вигляді усунення конкуренції тощо.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими, законними, підтвердженими матеріалами справи і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у разі задоволення позовних вимог, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 6, 8, 124, 129 Конституції України, статтями 5, 6, 50, 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції", статтями 1, 4, 4-3, 12, 22, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним Рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення по справі № 3/01-59-15 від 30 червня 2015 року № 98-р/к "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" в частині, що стосуються Приватного підприємства "Гермес-Гарант".

Стягнути з Харківського обласного територіального Відділення Антимонопольного комітету України (61022, м. Харків, м. Свободи, 5, Держпром, 6 під*їзд, 1 поверх, кімната 35, код ЄДРПОУ 22630473) на користь Приватного підприємства "Гермес-Гарант" (18000, м. Черкаси, вул. Кириченка, 32, код ЄДРПОУ 37181362) 1218,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.11.2015 р.

Суддя ОСОБА_7