Рішення

від 25.11.2015 по справі 910/25091/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.11.2015Справа №910/25091/15 За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-ЛОГІСТИК"

про стягнення 67364,11 грн.

Суддя Усатенко І.В.

Представники сторін:

від позивача ОСОБА_3 (за дов.)

від відповідача не з'явились

На підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 25.11.2015 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

До Господарського суду міста Києва звернулась з позовом фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-Логістик" про стягнення заборгованості за договором транспортного експедирування вантажних перевезень № 20 від 08.12.2014 в розмірі 67364,11 грн., з яких: 64711,00 грн. основний борг, 2653,11 грн. пеня.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на несплату грошових коштів за договором транспортного експедирування вантажних перевезень № 20 від 08.12.2014. Позивач надав послуги з перевезення на суму 64711,00 грн., а відповідач не оплатив надані послуги у встановлені договором строки.

Ухвалою суду від 23.09.2015 порушено провадження у справі № 910/25091/15, розгляд останньої призначено на 12.10.2015.

Представником позивача подано документи на виконання ухвали суду, які долучені до матеріалів справи.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, ухвали суду від 23.09.2015 про порушення провадження у справі не отримав, що підтверджується конвертом з поштовою відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" № 01030 3591215 4.

В судовому засіданні 12.10.2015 суд перейшов до розгляду справи по суті.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів та неявкою представника відповідача суд відклав розгляд справи на 09.11.2015, на підставі ст. 77 ГПК України.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 26.10.2015 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи в судовому засіданні 09.11.2015 провести без участі позивача та надав до справи додаткові документи.

Представник позивача в судове засідання 09.11.2015 не з'явився.

В зв'язку з необхідністю витребування додаткових доказів суд відклав розгляд справи на 18.11.2015, керуючись ст. 77 ГПК України.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 10.11.2015 відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому визнав суму основного боргу та заявив, що він частково погашений на суму 50000,00 грн. Позовні вимоги щодо нарахування пені визнав частково у сумі 1164,78 грн., в зв'язку з тим, що пеня нараховується на менший строк, ніж розраховано позивачем. Просив суд зменшити суму позовних вимог до 13546,22 грн.

Через загальний відділ діловодства Господарського суду м. Києва 12.11.2015 відповідач надав копії платіжних доручень на підтвердження часткової оплати суми основного боргу.

В судове засідання 18.11.2015 позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідач надав копію договору транспортного експедитування вантажних перевезень № 20 від 08.12.2014, в якому пункт договору 8.3 визначає інші умови оплати ніж умови оплати, що передбачені в договорі наданому позивачем до суду.

Представник відповідача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з необхідністю підготовки відзиву.

Суд відмовив у клопотанні відповідача про відкладення розгляду справи як не обґрунтованому.

Суд відклав розгляд справи на 23.11.2015 в зв'язку з необхідністю витребування у сторін оригіналів договору транспортного експедирування вантажних перевезень № 20 від 08.12.2014 для огляду в судовому засіданні.

В судове засідання 23.11.2015 позивач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час судового розгляду був повідомлений належним чином.

Представник відповідача заявив клопотання про долучення до матеріалів справи документів: відзиву, роздруківку з УДППЗ "Укрпошти", копію разового договору та договір № 20 від 08.12.2014 .

Суд долучає до матеріалів справи надані відповідачем документи.

Заслухавши пояснення представників відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 50000,00 грн. та вважає, що позовні вимоги позивача в іншій частині позову підлягають задоволенню.

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

08.12.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВС-Логістик" (експедитор, замовник) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (перевізник) укладений договір на транспортного експедирування № 20.

Відповідно до п. 1.1 Договору, перевізник за замовленням та в інтересах замовника зобов'язується забезпечувати перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжнародному сполученні з обов'язковим оформленням CARNET-TIR, а замовник, в свою чергу, зобов'язується вчасно та в повному обсязі здійснювати оплату наданих перевізником послуг на умовах, вказаних у цьому договорі.

Конкретні умови по кожному перевезенню обумовлюються в заявці, яку замовник подає перевізнику не пізніше, ніж за один день до запланованої дати перевезення. ( п. 2.2 Договору).

Перевізник зобов'язується своєчасно повертати експедитору-замовнику всі необхідні документи, що підтверджують факт отримання вантажу вантажоодержувачем. Після надання послуги перевізник зобов'язаний подавати експедитору-замовнику підписані зі свого боку Акт про надання послуг, рахунки-фактури та податкові накладні. (п. 4.13 Договору).

До матеріалів справи надано разовий договір заявка від 08.06.2015 на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 910420 до договору № 20 від 10.12.2014. За умовами договору заявки від 08.06.2015 року: перевізник зобов'язується виконати для експедитора-замовника перевезення масло Nytex 820, за маршрутом "м. Антверпен (Бельгія) - м. Біла Церква (Україна)", пункт митного оформлення м.Антверпен, пункт митного очищення та розвантаження6 Україна, м.Біла Церква, вул..Леваневська, 91, дата завантаження 17.06.2015 о 8.00 год., дата розмитнення/розвантаження 22.06.2015 о 8.00 годині, тип і вимоги до транспортного засобу: автоцистерна, 20 т 86 куб., чистий, сухий, TIR, CMR; марка, номер рухомого складу: НОМЕР_4, НОМЕР_2. Вартість перевезення за вказаним договором складає 2650 євро б/г по курсу НБУ на день завантаження авто і має бути сплачена 14 банківських днів з дати отримання оригіналів документів. Разовий договір - заяка є невід'ємною частиною договору, факсимільна копія має юридичну силу.

Згідно акту надання послуг № 225 від 23.06.2015 сторони погодили, що Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 виконані наступні роботи: вантажні перевезення по маршруту м. Антверпен (Бельгія) - с. Краківець; с. Краківець - м Біла Церква (Україна) за договором № 20 від 08.12.2014, вартістю 64711,00 грн. Акт підписаний та скріплений печаткою позивача. З боку відповідача акт не підписаний.

До матеріалів справи надано належним чином засвідчену копію CMR № 117327172 від 18.06.2015: перевізник ОСОБА_1, автомобіль д.р.н. НОМЕР_3/НОМЕР_2, дата завантаження в Антверпені 18.08.2015, дата митного оформлення під митним контролем: Львівська митниця - 21.06.2015, дата митного оформлення під митним контролем Київська обласна митниця - 23.06.2015; розмитнення Київська обласна митниця - 23.06.2015 року; рахунок на оплату №215 від 18.06.2015 за надання транспортних послуг ТОВ "ВС-Логістик" з перевезення вантажів на суму 64711,00 грн., автомобіль д.р.н. НОМЕР_3/НОМЕР_2, маршрут: м. Антверпен (Бельгія) - с. Краківець; с. Краківець - м Біла Церква (Україна) (оригінали оглядались в судовому засіданні).

Вказані вище документи були направлені відповідачу, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 81500 0067634 0, вручене 06.07.2015.

Судом встановлено, що відповідач замовив послугу з перевезення вантажу за договором № 20 від 08.12.2014 на суму 64711,00 грн., а позивач надав вказану послугу належним чином та в повному обсязі.

Експедитор-замовник зобов'язується вчасно проводити розрахунки з перевізником (п. 3.2 Договору).

Згідно п. 8.1, 8.2, 8.3 Договору, розрахунки по перевезеннях здійснюються за договірними цінами визначеними у разовому договорі-заявці, що є невід'ємною частиною даного договору. Перевізник пред'являє експедитору-замовнику для оплати передає оригінал CMR і ТТН з відміткою вантажоодержувача про одержання вантажу, подає рахунок-фактуру, акти виконаних робіт та податкову накладну. Оплата здійснюється на протязі 3-5 банківських днів із дня приходу оригіналу документів, зазначених в п. 8.2 даного договору.

Надані позивачем послуги не були оплачені відповідачем, в зв'язку з чим він звернувся до ТОВ "ВС-Логістик" з претензією № 77 від 13.07.2015, в якій просив погасити прострочену заборгованість у розмірі 64711,00 грн.

Відповідач відповіді на претензію не надав суму заборгованості не сплатив.

Позивач повторно звернувся до відповідача з претензією № 78 від 30.07.2015, в якій просив сплатити заборгованість у розмірі 64711,00 грн. та пеню у розмірі 388,26 грн. Претензія була отримана відповідачем 04.08.2015.

На момент звернення позивача з позовом до суду відповідач вартість отриманих послуг не сплатив.

Цей договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2014 року, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань, що виникли під час дії договору. Якщо за 1 місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не виявила ініціативи щодо припинення договору, термін дії договору вважається продовженим до 31.12 наступного календарного року (п. 12.1, 12.2 Договору).

Відповідно до ст. 316 ГК України за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних із перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Плата за договором транспортного експедирування здійснюється за цінами, що визначаються відповідно до глави 21 цього Кодексу.

За своєю правовою природою договір, укладений між сторонами, та замовлення, на підставі якого здійснювалось перевезення, врегулювали правовідносини по перевезенню вантажів. До вказаних правовідносин застосовуються норми цивільного законодавства що регулює перевезення вантажів.

Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст. 916 ЦК України за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем в процесі розгляду справи сплачено частину основну боргу в розмірі 50000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку позивача: від 11.09.2015 на суму 10000,00 грн., з призначенням платежу: часткова оплата по рахунку № 215 від 18.06.2015; від 23.09.2015 на суму 40000,00 грн., з призначенням платежу: часткова оплата за рахунком № 215 від 18.06.2015.

Відповідно п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Частина 2 статті 80 ГПК України передбачає, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Таким чином, враховуючи вищезазначене, факт наявності основної заборгованості у відповідача за договором № 20 від 08.12.2014 у розмірі 50000,00 грн. спростовано, оскільки, відповідачем сплачено заборгованість, тому суд припиняє провадження у справі в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 50000,00 грн. у зв'язку з відсутністю предмету спору в цій частині.

Факт наявності основної заборгованості за договором № 20 від 08.12.2014 в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 14711,00 грн. у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, тому позовні вимоги позивача визнаються судом обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 2653,11 грн.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

В договорі-заявці зазначено, що обов'язок оплатити послуги має бути виконаний протягом 14 банківських днів після отримання оригіналів документів (CMR) .

Матеріалами справи підтверджено, що оригінали документів отримані відповідачем 06.07.2015. Відповідач зобов'язаний був сплатити кошти за перевезення протягом 14 банківських днів, тобто до 24.07.2015 включно. Позивач розрахував суму пені за 41 день в період з 25.07.2015 по 03.09.2015. Часткова оплата суми основного боргу була здійснена відповідачем 11.09.2015 та 23.09.2015, тобто пеня розрахована за період до здійснення часткової оплати заборгованості.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 9.3 Договору за порушення строків оплати експедитор-замовник сплачує перевізник пеню у розмірі 0,1 % від суми платежу за кожний день прострочення.

Суд погоджується з розрахунком пені розмірі 2653,11 грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Щодо заперечень відповідача, зазначених у відзиві суд встановив наступне.

Відповідачем до матеріалів справи надано засвідчену копію договору № 20 від 08.12.2014, згідно п. 8.3 якого строк оплати послуг встановлений протягом 30 банківських днів з дати подання відповідачу первинних документів (рахунку, акту виконаних робіт та ТТН), та оригінал зазначеного договору. При цьому в договорі № 20 від 08.12.2014, наданому позивачем, строк оплати встановлений у 3-5 банківських днів з дня приходу оригіналів документів.

Судом, в судовому засіданні оглядався оригінал договору, поданий позивачем. І в процесі судового розгляду директор відповідача пояснив, що сторонами було укладено велику кількість договорів у електронній формі, тобто відповідачем був наданий не той екземпляр договору, що є предметом даного судового розгляду. Директор відповідача зазначив, що послуги, оплату за які позивач просить стягнути у даній справі були надані за договором, долученим до матеріалів справи позивачем.

В зв'язку з вище викладеним суд не приймає до уваги заперечення відповідача про нарахування пені через 30 банківських днів після отримання оригіналів документів, оскільки, договором, який є предметом розгляду даної справи строк оплати встановлений у 3-5 банківських днів з дати отримання оригіналів. Суд наголошує, що позивачем пеня розраховувалась за період згідно умов договору-замовлення, в якому визначений строк оплати: 14 банківських днів з дати отримання оригіналів документів.

Пунктом 4 Разового договору - заявки №910420 від 08.06.2015 року встановлений обов'язок позивача повернути отримані від вантажоотримувача документи, а саме: CMR (обов'язково), рахунок-фактуру, податкову накладну, акти виконаних робіт, відправивши їх Експедитору-Замовнику не пізніше 3 днів після здачі вантажу (затримка більше ніж 5 днів - штраф 10% відсотків з вартості перевезення), на адресу: 02002, м. Київ а/с, нова пошта відділення №3, вул. Калачевського, 13.

Ст.ст. 616, 617 ЦК України визначено, що, якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір неустойки і збитків, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення. Особа, яка порушила зобов'язання звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або не переробної сили.

Згідно до ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він не вчинив дій, що встановлені договором, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

Позивач просить стягнути борг з відповідача, який виник 25.07.2015 року, внаслідок несплати коштів за перевезення протягом 14 банківських днів з дати отримання документів (06.07.2015 року), тобто до 24.07.2015 включно, сума пені розрахована за 41 день в період з 25.07.2015 по 03.09.2015, що відповідає вимогам ст.ст. 613, 616, 617 ЦК України.

За порушення Перевізником (позивачем) умов п.4 Договору № 20 від 08.12.2015 року, та п.4 Разового договору заявки від 08.06.2015 № 910420 сторонами передбачена сплата штрафу, відповідно до вимог ст.ст. 546, 549 ЦК України. В разі наявності факту порушення та несплати штрафу перевізником (позивачем) замовник (відповідач) не позбавлений права вимагати сплати штрафних санкцій, передбачених договором. Умовами договору № 20 від 08.12.2014 року не передбачена можливість зменшення суми боргу на 10% від вартості послуги з перевезення внаслідок порушення п.4 разового договору-заявки.

Суд встановив, що вантаж був зданий вантажоотримувачу 23.06.2015, обов'язок позивача вважається виконаним вчасно, якщо документи надіслані на протязі 3-х днів після здачі вантажу, отже оригінали документів позивач мав направити відповідачу в строк до 26.06.2015 включно. З 27.06.2015 року позивач є таким що прострочив свій обов'язок щодо своєчасного надсилання документів. Затримка (прострочення) більш ніж на 5 днів - передбачає штраф 10% з вартості вантажу. Документи були направлені поштою 30.07.2015, що підтверджується наданою відповідачем копією поштового конверту. Отже позивач не прострочив свій обов'язок з відправки більше ніж на 5 днів, тобто право на нарахування штрафу у відповідача могло виникнути лише з 02.07.2015.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору (частина 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України).

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірної бездіяльності відповідача, який вчасно не вчинив заходів до поновлення порушених прав і законних інтересів позивача (утримався від задоволення її заснованих на законодавстві вимог), оскільки відповідачем здійснено погашення частини боргу після звернення позивача до суду з позовною заявою та порушення провадження у справі, судовий збір покладається на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 1 ст. 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Припинити провадження у справі в частині суми основного боргу в розмірі 50000,00 грн.

2. В іншій частині позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВС-Логістик" (04212, м. Київ, вулиця Маршала Тимошенка, будинок, 21, корпус 3 код ЄДРПОУ 34760547) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) суму основного боргу в розмірі 14711 (чотирнадцять тисяч сімсот одинадцять) грн. 00 коп., пеню у розмірі 2653 (дві тисячі шістсот п'ятдесят три) грн. 11 коп. судовий збір в розмірі 1218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.11.2015

Суддя І.В. Усатенко