Постанова

від 04.04.2007 по справі 11/92-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/92-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

04 квітня 2007 р.                                                                                Справа № 11/92-07

за позовом     Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів,

                       м. Вінниця

до                    проватно-орендного підприємства «Рідний край», с. Тростянець,

                       Ямпільський район

про                  стягнення  8472 грн. 72 коп..

                                                                                                                    Cуддя      В. Матвійчук

при секретарі судового засідання Т.Поліщук, за участю представників сторін:

від позивача                А. Мазуренко  за довіреністю;

від відповідача            не з'явився.

СУТЬ   СПОРУ:

          Заявлено позов про  стягнення з приватно-орендного підприємства «Рідний край»заборгованості в розмірі  8472 грн. 72 коп. за не створення робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу.

 Відповідач відзив на позов, витребувані судом докази не надав, явки повноважного представника в судові засідання не забезпечив.  Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення про вручення поштового відправлення. Відповідно до п.8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства  України, вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідальної службової особи. Оскільки судова повістка відповідачу вручена, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи з його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.  Отже суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази та матеріали справи,  судом  встановлено, що згідно ст.19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”   для  підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік - у кількості одного робочого місця, якщо інше не передбачено законом. Керівники підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання у разі незабезпечення зазначених нормативів несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Відповідно до вищевказаного Закону  відповідачеві встановлено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, що становить 1 робоче місце.

Відповідно до п. 5.  Постанови Кабінету Міністрів України № 314  “Про затвердження Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів” підприємства розробляють  заходи  щодо  створення  робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування ) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Як вбачається зі Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік  ПОП «Рідний край»,  відповідачем   було працевлаштовано 4 інваліда.

       Таким чином, відповідач не забезпечив встановленого нормативу  робочих місць, призначених для працевлаштування  інвалідів, не проінформував  центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів. Тому, згідно ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” ( в редакції 2005 року) відповідач повинен сплатити кошти у розмірі середньорічної зарплати за 2005 рік за кожне робоче місце не зайняте інвалідом, що становить 8472  грн. 72 коп. за  2 нестворених робочих місця для інвалідів.

Відповідно до  ст. ст. 11, 71  Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення,  а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному,  повному та об‘єктивному дослідженні.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають  задоволенню.  

Враховуючи, що відповідач доказів в спростування позовних вимог не надав, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, а отже підлягають  задоволенню.

Керуючись ст.ст. 70,71, 79, 86, 94, 128, 158, 163,167,255, 257 Кодексу адміністративного судочинства, -

    ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.           Стягнути з приватно-орендного підприємства «Рідний край»( с. Тростянець, Ямпільський район, Вінницька область, р/р 2600513695, АППБ «Аваль», МФО 302247, код 03729612) на користь  Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Держбюджет м. Вінниці,  р/р 31217230600002, код 21727686 в УДК  Вінницької області, м. Вінниця, МФО 802015),  8472 грн. 72 коп.  штрафних санкцій за не створення робочих місць для інвалідів.

Заява  про  апеляційне  оскарження  постанови  суду  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.  Апеляційна  скарга  на  постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти  днів  після  подання  заяви про апеляційне оскарження.

Суддя                                                    Матвійчук В.В.