Ухвала

від 25.11.2015 по справі 826/11435/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/11435/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю. Суддя-доповідач: Старова Н.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Старової Н.Е.,

суддів: Мєзєнцева Є.І., Чаку Є.В.,

за участю секретаря: Тищенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Девенстрой" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, визнання неправомірним та скасування наказу,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Девенстрой" звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.12.2014 року №1833/26-55-22-01, та наказу від 21.11.2014 року №3446.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, апелянтом було подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник апелянта у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, що не заважає розгляду справи за його відсутності.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явилися до судового засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом встановлено, що податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "БК "Девенстрой" (ЄДРПОУ 37000870) з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "СК "Вектор" (ЄДРПОУ 35506670) за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 11.12.2014 року №1215/26-55-22-01/37000870, яким встановлено порушення пунктів 198.3 , 198.6 ст. 198 ПК України , в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 175 054 грн.

В результаті виявлених порушень податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 року №1833/26-55-22-01 збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 262 581,00 грн., (за основним платежем - 175 054,00 грн., за штрафними санкціями - 87 527,00 грн.).

Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням та наказом від 21.11.2014 року №3446 про проведення перевірки, після процедури адміністративного оскарження, позивач звернувся до суду.

Висновок про порушення Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельна компанія "Девенстрой" вимог податкового законодавства контролюючий орган зробив з огляду на господарські операції, взаєморозрахунки, та нікчемність правочинів з ТОВ "СК "Вектор".

Як видно з матеріалів справи, 07.09.2012 року між ТОВ "Сервіс-Технобуд" (замовник) та ТОВ "БК "Девенстрой" (генпідрядник) укладено договір підряду №07/09-12 на капітальне будівництво, за умовами якого генпідрядник зобов'язується за завданням замовника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати роботи, відповідно до затвердженої проектної документації, і передати їх результати останньому у встановлений цим договором строк, а замовник зобов'язується надати генпідряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати йому затверджену проектну, робочу та дозвільну документацію, необхідні генпідряднику документи, що підтверджують об'єми виконаних на об'єкті робіт, проводити оплату виконаних робіт генпідрядником та здійснити прийняття виконаних робіт відповідно до умов цього договору.

15.01.2014 року та 04.03.2014 року між ТОВ "БК "Девенстрой" (генпідрядник) та ТОВ "СК "Вектор" (підрядник) укладено договори №15-01/14-1 та №04-03/14-4, відповідно, за умовами яких підрядник зобов'язується за завданням генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати роботи, відповідно до затвердженої проектної документації і передати їх результати останньому у встановлений цим договором строк, а генпідрядник зобов'язується надати підряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних підрядником робіт та проводити оплату робіт відповідно до умов цього договору.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів робіт/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 ПК України ).

Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України , витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . Як зазначено у пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з вищевказаним контрагентом надано копії таких документів: кошторисної вартості виконаних підрядних робіт на об'єкті будівництва на загальну суму 820 000 000,00 грн.; календарного плану будівництва; експертний звіт щодо розгляду проектної документації (позитивний) № 00-1409-12/ЦБ; дозвіл на виконання будівельних робіт від 21.12.2012 року № КВ11412244431; акт прийому-передачі будівельного майданчика від 07.09.2012 року; акти здачі-приймання робіт №182, 180, 183, 185, 181 від 31.07.2014 року; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2014 року; акти №1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року; відомість використаних ресурсів генпідрядника до акту за липень 2014 року; довідка про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2014 року; розрахунок договірної ціни на влаштування 1м3 монолітного залізобетонного каркасу; додаткова угода №5 від 10.02.2014 року; розрахунок договірної ціни на влаштування контура заземлення блискавкозахисту; додаткова угода №7 від 28.04.2014 року; розрахунок договірної ціни на улаштування деформаційного шва в плиті перекриття висотою 250 мм; розрахунок договірної ціни на улаштування деформаційного шва в плиті ростверка висотою 1200 м; додаткова угода №9 від 15.05.2014 року; розрахунок договірної ціни на влаштування 1м3 монолітних залізобетонних пандусів та плит проїзду по об'єкту; оборотно-сальдова відомість по рахунку №631 за липень 2014 року; картка рахунка №631 за серпень 2014 року; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року; відомості використаних ресурсів генпідрядника до акту за липень 2014 року; податкові накладні: №20 від 31.07.2014 року, №19 від 31.07.2014 року, №18 від 31.07.2014 року, №17 від 31.07.2014 року; платіжні доручення: №1100 від 27.08.2014 року, №1054 від 15.08.2014 року, №1021 від 12.08.2014 року, №1020 від 12.08.2014 року, №563 від 18.07.2014 року, №542 від 11.07.2014 року, №517 від 04.07.2014 року, №509 від 03.07.2014 року, №508 від 03.07.2014 року, №500 від 02.07.2014 року; розрахунок договірної ціни на влаштування 1м3 монолітного залізобетонного каркасу; додаткова угода №2 від 28.04.2014 року; розрахунок договірної ціни на улаштування деформаційного шва в плиті перекриття висотою 250 мм; довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року; акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2014 року; відомість використаних ресурсів генпідрядника до акту за липень 2014 року; податкові накладні: №22 від 31.07.2014 року, №21 від 31.07.2014 року; платіжні доручення: №1099 від 27.08.2014 року, №1056 від 15.08.2014 року, №1022 від 12.08.2014 року, №518 від 04.07.2014 року, №507 від 03.07.2014 року, №506 від 03.07.2014 року, які містять обов'язкові реквізити згідно вимог законодавства, а відтак господарські операції належним чином відображено у бухгалтерському і податковому обліку позивача, що цілком підтверджує реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, з урахуванням самого змісту господарських операцій та видів діяльності позивача та його контрагента.

Крім того, під час розгляду адміністративної справи встановлено, що позивач здійснював капітальне будівництво багатофункціонального житлового комплексу з об'єктами громадського призначення за адресою: м. Київ, в. Саперне поле, 5 в Печерському р-ні м. Києва на підставі договору підряду №07/09-12 від 07.09.2012 року.

На момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ "СК"Вектор" було зареєстровано як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що з урахуванням ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" також підтверджує реальність укладених правочинів.

Відтак, з огляду на те, що податковим органом не доведено належними доказами нереальність господарських операцій позивача з контрагентом, і як встановлено під час дослідження матеріалів справи, кошти сплачені позивачем є пов'язаними з основною діяльністю, та витрати підтверджуються документально, суд апеляційної інстанції вважає вимоги апелянта неправомірними.

Крім того, враховуючи позицію Вищого адміністративного суду України, викладену у листі №742/11/13-11 від 02.06.2011 року, в зв'язку з тим, що нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, відповідачем не доведена, зокрема, вироком суду та спростовується копіями первинних документів, наявних в матеріалах справи, що підтверджують правомірність формування податкової звітності позивачем, колегія суддів вважає, що відповідачем всупереч норм чинного законодавства прийнято спірне податкове повідомлення-рішення від 14.02.2015 року.

Окрім того, п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 «Про судову практику розгляду справ про визнання правочинів недійсними» , серед іншого вказано, що при кваліфікації правочину за ст.228 Цивільного кодексу України має враховуватись вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі.

Стосовно доводів податкового органу відносно недобросовісності контрагента позивача, то колегія суддів звертає увагу на те, що згідно КАС України , суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. В контексті наведеного рішенням Європейського суду з прав людини у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» від 22.01.2009 року зазначено, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. Слід брати до уваги те, що при розгляді даної категорії справ Європейський суд з прав людини виходить з того, що держава в особі податкових органів може і повинна вживати заходів для недопущення та/або зупинення зловживань у сфері сплати податку на додану вартість та бюджетного відшкодування, але відмова у бюджетному відшкодуванні платнику податків, який добросовісно виконав свої зобов'язання перед бюджетом і виконав всі передбачені національним законодавством умови для отримання такого відшкодування, тільки на тій підставі, що податковий орган не встановив сплати податку на додану вартість з боку постачальника та/або його контрагентів у ланцюгу, за умови відсутності шахрайських дій з боку отримувача відшкодування, на думку Європейського суду з прав людини, порушує права такого платника податків.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що доводи про допущення позивачем податкових правопорушень не знайшли свого підтвердження, а податкове повідомлення-рішення від 26.12.2014 року №1833/26-55-22-01 є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідно, позовні вимоги є обґрунтованими та правомірно задоволені судом першої інстанції.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України , в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач як суб'єкт владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України не надав до суду належних доказів правомірності своїх дій, та не обґрунтував свою правову позицію у встановленому порядку.

Судова колегія апеляційної інстанції не вбачає порушень судом першої інстанції норм матеріального права, на які посилається апелянт в апеляційній скарзі, та вважає, що судом першої інстанції повно встановлені обставини справи, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні правовідносини.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені у постанові від 05.10.2015 року, та не можуть бути підставою для її скасування.

За таких обставин, у відповідності до ст.200 КАС України, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Крім того, приписами положень пп.2 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» встановлено розміри ставок судового збору за подання апеляційної скарги до адміністративного суду, в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви. Відтак, з огляду на те, що апелянтом при поданні апеляційної скарги не було надано документу про сплату судового збору за подання апеляційної скарги, то судовий збір підлягає стягненню з останнього в розмірі 5359,2 грн.

Керуючись ст.ст. 41, 98, 160, 186, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.10.2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління ДФС у м. Києві на користь Державного бюджету України судові витрати у розмірі 5359,2 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн.

Ухвала набирає законної сили згідно ст.254 КАС України, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Старова Н.Е.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.